вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
20 липня 2010 р.Справа №2а-6938/09/8/0170
(13:21год.) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О. , суддів Яковлєва С.В., Кудряшової А.М., при секретарі Суконновій Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (відповідач 1)
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (відповідач 2)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Шакуліна Оксана Романівна, довіреність № 01-02-17/15547, від 29.12.09р., Матяш С.Ф, довіреність № 01-02-18/118 від 06.01.10р;.
від відповідача 1: Бора І.Ю, довіреність № 6/10-0 від 16.12.09р.;
від відповідача 2: Бора І.Ю , довіреність № 487/10/10-0 від 01.02.10р.;
Сутність спору: Позивач - Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000532310/2 від 14.04.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 12913153грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 645676,50грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 1553/23-0/32785994 від 16.12.2008р., покладеного в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не ґрунтуються на податковому законодавстві України та суперечать фактичним обставинам справи.
Зокрема, щодо висновку Красноперекопської ОДПІ про те, що на її запит компетентні органи Великої Британії повідомили, що станом на 22.11.2007р. компанія «JETSON CAPITAL LIMITED» не зареєстрована як платник податків у Великобританії, позивач зазначив, що перевіряти відомості про податкову реєстрацію свого контрагента не входить у компетенцію резидента - сторони зовнішньоекономічної угоди. До того ж, зазначив, що вказана компанія на момент здійснення експортних операцій через комісіонера (ТОВ «Нафта-К») була зареєстрована на Британських Віргінських островах, і відповідачем не доведено, що українське та/або британське законодавство забороняють знаходитись на території Великої Британії компаніям, які зареєстровані на Британських Віргінських островах.
Крім того, в обґрунтування правильності оподаткування здійснених ним через комісіонера у перевіреному періоді експортних операцій - продажу двоокису титана нерезиденту, позивач посилається на вантажні митні декларації, що були надані комісіонером та перелічені у його звітах, які містять підписи та відбитки особистої номерної печатки інспектора митного органу, а отже підтверджують завершення митного контролю і митного оформлення відповідно до вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з цим вважає, що спірні експортні операції правомірно оподатковані ним відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку на додану вартість становить «0» відсотків до бази оподаткування.
Позивач також зазначив, що Красноперекопська ОДПІ в акті перевірки не привела жодного первинного бухгалтерського чи будь-якого іншого документу, який би підтверджував поставку товарів на митній території України, для застосування ставки оподаткування 20%.
Крім того, позивач вважає, що до функцій державних податкових органів та їх посадових осіб, наведених у ст. 10 закону України «Про державну податкову службу в Україні», не входить визначення правильності оформлення вантажних митних декларацій, а відтак висновки відповідача 1 про те, що надані до перевірки на підтвердження факту експорту вантажно-митні декларації оформлені з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. № 443/2247, є протиправними.
Не погоджується позивач і з висновками ДПІ про те, що відповідно до ст.ст. 215, 228 Цивільного кодексу України операції з експорту товарів та послуг через комісіонера - ТОВ «Нафта-К» мають ознаки нікчемного правочину, адже контракт укладений у повній відповідності з вимогами частин 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не суперечить Цивільному кодексу України та законодавству про зовнішньоекономічну діяльність, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства. В свою чергу, угода комісіонера (ТОВ «Нафта-К» з компанією «JETSON CAPITAL LIMITED» також укладена при вільному волевиявленні сторін особами, що мають необхідний об'єм правоздатності, направлена на реальне настання правових наслідків, доказом чого є виконання сторонами обов'язків за договором (постачання товару і оплата за отриманий товар) і не направлена на порушення публічного порядку. До того ж, в результаті виконання даного контракту до України надійшли валютні кошти, а нерезиденту - виготовлений в Україні товар. Вважає, що безпідставна незгода податкового органу з правильністю оформлення ВМД на товари, відвантажені згідно умовам цього контракту, не може бути підтвердженням порушення публічного порядку.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що Красноперекопська ОДПІ неправомірно застосувала до операцій з продажу товарів на експорт через комісіонера - ТОВ «Нафта-К» ставку оподаткування 20%, внаслідок чого були донараховані податкові зобов'язання за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. у загальному розмірі 13963215грн. і, відповідно, зменшене бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 12376006грн.
Щодо висновків ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ «Рубікон-С» з тих підстав, що це підприємство, за даними листа Ізюмської ОДПІ від 13.08.2008р. № 5247/26-009, не включило до складу податкових зобов'язань з ПДВ суму 47638грн., то позивач вважає, що він правомірно відніс за операціями з даним підприємством ПДВ в розмірі 69169грн. до податкового кредиту, оскільки за отримані від даного підприємства запасні частини та послуги ЗАТ «Кримський ТИТАН» сплатило ТОВ «Рубікон-С» грошові кошти в загальному розмірі 415015грн., в т.ч. ПДВ - 69169грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та включило вказану суму до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених цим підприємством податкових накладних. Позивач вважає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще і до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Крім того, оскільки відповідно до положень вказаного Закону сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця, то саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.
Безпідставними вважає позивач і висновки ДПІ про завищення податкового кредиту у грудні 2007р. на суму 983245грн. по операціям з ТОВ «Концерн Єврометал» з підстави взаємовідносин останнього по ланцюгу поставок з підприємствами, визнаними банкрутами, що, на думку ДПІ, свідчить про нікчемність вчинених правочинів. З цього приводу позивач зазначив, що на підставі укладеного з ТОВ «Концерн Єврометал» договору № 609/з від 23.02.2007р. на постачання металоконструкції у грудні 2007р. він отримав від вказаного товариства прокат із нержавіючої сталі (труби, круглий профіль, лист) для його подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках своєї господарської діяльності як платника податку, та у грудні 2007р. сплатило за отриману металоконструкцію 4400006,80грн., у зв'язку з чим, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включило до податкового кредиту звітного податкового періоду ПДВ в розмірі 983245,45грн.
Щодо висновків Красноперекопської ОДПІ про зменшення податкового кредиту за операціями з ТОВ «ТС Фактор» та ПП «Метал Ресурс», які відповідно до довідки про результати невиїзної документальної перевірки відмовились від надання документів до перевірки, то позивач вважає, що така відмова відповідно до законодавства не є підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування. До того ж, за даними інформаційної бази платників ПДВ, яка розміщена на офіційному веб-сайті ДПА України, станом на 01.08.2008р. ПП «Метал Ресурс» є платником ПДВ, свідоцтво № 100079475.
За таких обставин, ЗАТ «Кримський ТИТАН» вважає, що ним були виконані всі необхідні умови, встановлені Законом для включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту у липні-грудні 2007р, січні-червні 2008р. та у розрахунок бюджетного відшкодування.
Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.06.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6938/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач 1 - Красноперекопська ОДПІ проти позову заперечує та просить в позові відмовити з підстав, зазначених у запереченнях на адміністративний позов (том 6, а.с. 33-48).
Зокрема, відповідач 1 вказує, що УПМ ДПА в АР Крим за результатами попередньої документальної перевірки ТОВ «Нафта-К» було направлено запит № 7262/8/26-40 від 12.09.2007р. до компетентних органів Великобританії за фактами фінансових взаємовідносин ТОВ «Нафта-К» з компанією «JETSON CAPITAL LIMITED», яка згідно з п.10 «Юридичні адреси сторін» контракту від 01.03.2005р. № NK 05/03 ЕХ зареєстрована 4th Fіoor-Westminster Tower, 3 Albert Embankment London SEI 7SP, у відповідь на який компетентні органи Великобританії 27.11.2007р. повідомили, що станом на 22.11.2007р. компанія «JETSON CAPITAL LIMITED» не зареєстрована як платник податків у Великобританії. У зв'язку з цим ДПІ вважає, що ВМД, надані при перевірці позивачем у підтвердження факту експорту, оформлені з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. 3 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. № 443/2247, а тому не можуть бути підставою для використання права на застосування нульової ставки ПДВ та підставою для формування від'ємного значення податку для подальшого визначення суми ПДВ до відшкодування.
За даними операціями, за висновком ДПІ, позивачем, у порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та в результаті безпідставного застосування нульової ставки з ПДВ без додержання вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону, було занижено базу оподаткування операцій по ставці 20% на 69816075,00грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за перевірений період на загальну суму 13963215,00грн.
Щодо формування позивачем податкового кредиту у перевіреному періоді, то відповідач 1 зазначив, що за даними програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» було виявлено розбіжності задекларованих сум ПДВ, а саме виявлено завищення податкового кредиту по ТОВ «Рубікон-С», що знаходиться на обліку в Ізюмській ОДПІ, яке не включило до податкових зобов'язань з ПДВ суму 47638,00грн. (вказане підприємство, відповідно до наданих декларацій з ПДВ та додатку 5 до них з березня 2008р. по червень 2008р. не відображало податкові зобов'язання по взаємовідносинам із ЗАТ «Кримський ТИТАН»). До того ж, відповідач 1 зазначив, що згідно отриманої відповіді від Ізюмської ОДПІ № 793/7/16-006 від 27.11.2008р. здійснити зустрічну перевірку ТОВ «Рубікон-С» та підтвердити факт наявності або відсутності взаємовідносин не надається можливим.
Відповідач 1 вважає, що оскільки за наслідками укладеної угоди між ТОВ «Рубікон-С» (продавець) та ЗАТ «Кримський ТИТАН» (покупець) ТОВ «Рубікон-С» не здійснило утримання та внесення до бюджету податок на додану вартість, а ЗАТ «Кримський ТИТАН» щомісяця заявляє суми ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок, то в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли, що свідчить про те, що від укладання та виконання даної угоди інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів, а отже відповідно до ст.ст. 228, 215 ЦК України вищевказаний правочин з придбання товарів та послуг від ТОВ «Рубікон-С» є нікчемним.
Відповідач 1 також зазначив, що перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Концерн Єврометал», ним було встановлено, що вказане товариство є посередником при постачанні металоконструкцій, а їх безпосередніми постачальниками є: ТОВ «Топаз ЛТД», ТОВ «ТС-Фактор», АТЗТ «Євро метал», ТОВ КП «Інтер-Полюс», ТОВ «МВМ-3», однак в результаті проведених контрольно-перевірочних заходів неможливо було встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника (імпортера) та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету підприємствами-постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера), у зв'язку з чим позивачу було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2008р. на суму 530 370,00грн.
Ухвалою від 07.10.2009р. по даній справі була призначена судово-економічна експертиза, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено (том 6, а.с. 149).
22.03.2010р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок судово-економічної експертизи № 123/09 від 26.02.2010р., у зв'язку з чим ухвалою від 23.03.2010р. провадження у справі було поновлено та справу призначено до судового розгляду (том 6 а.с. 151-175, 176).
Ухвалою суду від 15.06.2009р. залучено до участі у справі як другого відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі, у зв'язку з тим, що ЗАТ "Кримський ТИТАН" було переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі.
Письмових заперечень від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі на адресу суду не надійшло.
У судовому засіданні 20.07.2010р. позивач, у зв'язку з тим, що в результаті процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Красноперекопською ОДПІ були прийняті та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення №0000532310/0 від 19.12.2008р., №0000532310/1 від 24.01.2009р., №0000532310/2 від 14.05.2009р., №0000532310/3 від 22.06.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 12913153грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 645676,50грн., збільшив позовні вимоги по справі та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000532310/0 від 19.12.2008р., №0000532310/1 від 24.01.2009р., №0000532310/2 від 14.05.2009р., №0000532310/3 від 22.06.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 12913153грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 645676,50грн. (том 6, а.с. 212).
Слухання справи відкладалось відповідно до ст. 150 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» має статус юридичної особи з 31.08.2004р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 439803, виданим виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим (том 1, а.с. 44) та Статутом ЗАТ «Кримський Титан» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 20.02.2009р., номер запису 11381050018000003 (том 1, а.с. 40-43).
12.11-16.12.2008р. Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим була проведена виїзна планова перевірка Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 1553/23-0/32785994 від 16.12.2008р. (том 1, а.с. 47-75).
Відповідно до висновків акту перевірки (том 1, а.с. 73), перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями), яке виразилося у безпідставному застосуванні нульової ставки по ПДВ без додержання вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону, в результаті чого занижено базу оподаткування операцій по ставці 20% на 69816075,00грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за перевірений період на загальну суму 13963215,00грн., у тому числі: серпень 2007р. - 1031715,00грн., вересень 2007р. - 973236,00грн., жовтень 2007р. - 560348,00грн., листопад 2007р. - 716898,00грн., грудень 2007р. - 691446,00грн., січень 2008р. - 1041815,00грн., лютий 2008р. - 1224625,00грн., березень 2008р. - 1294517,00грн., квітень 2008р. - 1279064,00грн., травень 2008р. - 1479316,80грн., червень 2008р. - 1587210,20грн.;
- абз. «д» п.п. 721 п. 7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями), яке виразилося у включенні до складу податкового кредиту з серпня 2007р. по червень 2008р. податкових накладних, виданих ТОВ «Рубікон-С», які не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 84272,60грн., а саме: у серпні 2007р. - у сумі 5565,80грн., у вересні 2007р. - у сумі 1721,00грн., у жовтні 2007р. - у сумі 9123,00грн., у листопаді 2007р. - у сумі 7809,00грн., у грудні 2008р. - у сумі 6110,00грн., у січні 2008р. - у сумі 6345,00грн., у лютому 2008р. - у сумі 8561,00грн., у березні 2008р. - у сумі 38478,00грн., у квітні 2008р. - у сумі 559,80грн.
- пп.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями), яке виразилося у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування в загальному розмірі 12913153 грн., в т.ч.: за серпень 2007 р. - у сумі 2083024 грн.; за вересень 2007 р. - у сумі 1037281 грн.;за жовтень 2007 р. - у сумі 974957 грн.; за листопад 2007 р. - у сумі 569471 грн.;за грудень 2007 р. - у сумі 724707 грн.;за січень 2008 р. - у сумі 1150431 грн.; за лютий 2008 р. - у сумі 1048160 гри.; за березень 2008 р. - у сумі 1233186 грн.; за квітень 2008 р. - у сумі 1332995 грн.; за травень 2008 р. - у сумі 1279624 грн.; за червень 2008р. - у сумі 1479317 грн.
Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ №0000532310/0 від 19.12.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12913153 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6456576,5 грн. (том 6, а.с. 215)
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ЗАТ «Кримський Титан» оскаржило його в порядку адміністративного оскарження до Красноперекопської ОДПІ, за результатами розгляду якої рішенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим за вих.№ 385/10/31-0 від 24.01.2009р. в задоволенні скарги було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ №0000532310/0 від 19.12.2008р. залишено без змін (том 6, а.с. 216-240, том. 7, а.с.55-65).
У зв'язку з цим, 24.01.2009р. Красноперекопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000532310/1 також про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12913153,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6456576,5 грн. (том 6, а.с. 214).
Як свідчать матеріали справи, вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА в АР Крим, за результатами розгляду якої рішенням ДПА в АР Крим за вих.№ 935/10/25-023 від 06.04.2009р. в задоволенні скарги було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ №0000532310/1 від 24.01.2009р. залишено без змін (том 7, а.с. 1-25, том 7, а.с. 26-39).
У зв'язку з цим, 14.04.2009р. Красноперекопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000532310/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12913153,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6456576,5 грн. (том 1, а.с. 219).
З матеріалів справи слідує, що податкове повідомлення-рішення №0000532310/2 від 14.04.2009р. було також оскаржено до ДПА України, за результатами розгляду якої рішенням ДПА України за вих.№ 5764/6/25-0515 від 18.06.2009р. в задоволенні скарги позивачу було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ №0000532310/2 від 14.04.2009р. та рішення ДПА в АР Крим за вих. № 935/10/25-023 від 06.04.2009р. залишено без змін (том 7, а.с. 40-52, том 7, а.с. 66-76)
У зв'язку з цим, 22.06.2009р. Красноперекопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000532310/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12913153,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6456576,5 грн. (том 6, а.с. 213).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ЗАТ «Кримський Титан» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність рішень відповідача, як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з п. 1 Акту перевірки, висновки якого покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, обсяг операцій, що оподатковуються по ставці 20%, визначений платником податків у колонці «А» рядку 1 у наданих податкових деклараціях за перевірений період становить 366451901грн., сума податку на додану вартість, визначена у колонці «Б» рядку 1 за вказаний період складає 73290379грн. Фактично ж, за висновком ДПІ, суми, які підлягали відображенню у відповідних колонках рядку 1, становлять 436267976грн. та 87253594грн. відповідно. На думку ДПІ, заниження обсягів продажу товарів, робіт, послуг та податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягають відображенню у рядку 1 декларації за перевірений період у розмірі 69816075грн. та 13963215грн. відповідно, склалася за рахунок безпідставного застосування п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 198/97-ВР від 03.04.1997р., зі змінами і доповненнями, відповідно до якого при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.
Разом з тим, при проведенні перевірки відповідачем 1 було встановлено, що надані позивачем у підтвердження факту експорту до перевірки вантажно-митні декларації оформлені з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. № 443/2247, оскільки містять недостовірні відомості щодо нерезидента - отримувача товару, а саме - компанії «JETSON CAPITAL LIMITED», яка згідно з п. 10 «Юридичні адреси сторін» контракту від 01.03.2005р. № NK 05/03 ЕХ зареєстрована 4th Fіoor-Westminster Tower, 3 Albert Embankment London SEI 7SP, однак відповідно до відповіді компетентних органів Великобританії від 27.11.2007р., станом на 22.11.2007р. компанія «JETSON CAPITAL LIMITED» не зареєстрована як платник податків у Великобританії, а отже надані до перевірки ВМД не можуть бути підставою для використання права на застосування нульової ставки ПДВ та підставою для формування від'ємного значення податку для подальшого визначення суми ПДВ до відшкодування (том 1, а.с. 51).
Суд вважає вказані висновки Красноперекопської ОДПІ безпідставними, з наступних підстав.
Згідно з пп. 3.1.3 п.3.1 ст. З Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями об'єктом оподаткування є операції платників податків з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або імпорту поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, та вантажу за межами державного кордону України.
Пунктом 4.1 вказаного Закону встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного митна, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів.
В свою чергу, п. 6.2 ст. 6 даного Закону встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у випадку, якщо їх експорт засвідчений належним чином оформленою митною вантажною декларацією.
Як свідчать матеріали справи, ЗАТ «Кримський ТИТАН» у перевіреному періоді здійснювало експортні операції із залученням комісіонера - ТОВ «Нафта-К».
Так, між ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Нафта-К» було укладено договори комісії № 124/з від 19.01.2006р., з наступними доповненнями (том 1, а.с. 220-268) та №2860/з від 19.12.2006р., з наступними доповненнями до договору (том 1, а.с. 269-274).
За умовами пунктів 1.1 цих угод Комітент (ЗАТ «Кримський ТИТАН») доручає здійснення операцій з експорту своєї продукції - двоокису титана зі складу ЗАТ «Кримський ТИТАН», а Комісіонер (ТОВ «Нафта-К») від свого імені здійснює продаж продукції Комітента на експорт за винагороду.
В силу пунктів 6.1 вказаних договорів усі валютні кошти від реалізації товару зараховуються на валютний рахунок комісіонера. Комісіонер зобов'язаний продати кошти, що надійшли на його валютний рахунок і перерахувати отримані від продажу кошти в національній валюті України, за мінусом комісійної винагороди, на розрахунковий рахунок Комітента. Комісіонер приймає на себе зобов'язання по виконанню контракту з іноземним контрагентом.
Стаття 1011 Цивільного кодексу України визначає, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітент) за плату зробити одну або декілька операцій від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, по яких комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно і його ціну (ст.1012 ЦК України).
В акті перевірки зазначено та підтверджується позивачем, що на виконання умов цих договорів комісіонер (ТОВ «Нафта-К») уклав із покупцем - компанією «JETSОN CAPITAL LIMITED» - зовнішньоекономічний контракт № NК 05/03 ЕХ від 01.03.2005 р. на поставку пігментного двоокису титана.
При цьому, у п. 10 контракту «Юридичні адреси сторін» зазначено, що «JETSON CAPITAL LIMITED» зареєстрована 4th Fіoor-Westminster Tower, 3 Albert Embankment London SEI 7SP.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено проведеною по справі судово-економічною експертизою, ЗАТ «Кримський ТИТАН» передало на комісію товар - двоокис титану ТОВ «Нафта-К», а ТОВ «Нафта-К» прийняло на комісію цей товар та виконало умови договорів комісії (реалізувало товар нерезиденту - компанії «JETSОN CAPITAL LIMITED», отримало валютну виручку, здійснювало продаж отриманих валютних коштів на валютному ринку України та перерахувало отримані від продажу валюти кошти на поточний рахунок Комітента).
Судом встановлено, що у висновку судово-економічної експертизи № 123/09 від 26.02.2010р. судовим експертом помилково була зазначена назва нерезидента як «JETSОМ CAPITAL LIMITED» (замість «JETSОN CAPITAL LIMITED»), про що останнім зазначено у поясненнях від 20.07.2010р. (том 6, а.с. 202-203).
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи ВМД, а також копію свідоцтва про юридичний статус та фінансовий стан компанії від 17.09.2008р., встановив, що правильною назвою нерезидента слід вважати «JETSОN CAPITAL LIMITED».
Виконання умов комісійних угод Комісіонером підтверджується звітами комісіонера ТОВ «Нафта-К» (том 2, а.с. 1-45).
Всього, як було встановлено при перевірці та підтверджено проведеною по справі судово-економічною експертизою, ЗАТ «Кримський ТИТАН» реалізовано через комісіонера ТОВ «Нафта-К» товару на загальну суму 69816075,0 грн., у тому числі: в липні 2007 р. - на 10415120,0 грн.; в серпні 2007 р. - на 5158575,0 грн.; в вересні 2007 р. - на 4866180,0 грн.; в жовтні 2007 р. - на 2801740,0 грн.; в листопаді 2007 р. - на 3584490,0 грн.; в грудні 2007 р. - на 3457230,0 грн.; в січні 2008 р. - на 5209075,0 грн.; в лютому 2008 р. - на 6123125,0 грн.; в березні 2008 р. - на 6472585,0 грн.; в квітні 2008 р. - на 6395320,0 грн.; в травні 2008 р. - на 7396584,0 грн.; в червні 2008 р. - на 7936051,0 грн.
Відвантаження комісіонером по зовнішньоекономічному контракту від 01.03.2005 р. № NК 05/03 ЕХ товару нерезиденту «JETSОN CAPITAL LIMITED» оформлено вантажними митними деклараціями (том 2 а.с. 46-228, том 3 а.с. 1-180, том 4 а.с. 1-254, том 5 а.с. 1-10).
Відповідно до Закону України від 16.04.1991 року №959-ХII «Про зовнішньоекономічну діяльність» контракт - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, направлена на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків в зовнішньоекономічній діяльності.
Відповідно до п. 1.13 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р. №201 та зареєстрованого в Мін'юсті України 21.09.2001 року за №833/6024, в угоді повинні вказуватися місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунку, місцезнаходження банку) контрагентів договору (контракту).
Суд зазначає, що чинним законодавством України, зокрема ЦК України, ГК України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», постановою Кабінету Міністрів України і Національного Банку України від 21.06.95 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, Положенням № 201, а також вживаним в Україні нормам міжнародного права (Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу від 11.04.1980 р., Правила ІНКОТЕРМС) на резидента України не покладений обов'язок витребування у контрагента-резидента документального підтвердження його реєстрації як платника податків.
Доводи відповідача 1, в обгрунтування своєї правової позиції про неналежність оформлення ВМД та неможливість їх покладення в основу застосування нульової ставки ПДВ по експортним операціям на те, що відповідно до відповіді компетентних органів Великобританії від 27.11.2007р., станом на 22.11.2007р. компанія «JETSON CAPITAL LIMITED» не зареєстрована як платник податків у Великобританії, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи Свідоцтва про юридичний статус та фінансовий стан компанії від 17.09.2008р., Реєстратор компаній на Британських Віргінських островах, спираючись на Закон 2004 р. «Про комерційні компанії», засвідчив, що компанія «JETSОN CAPITAL LIMITED» зареєстрована на Британських Віргінських островах під №335260, внесена до Реєстру компаній, сплатила всі належні до сплати збори, щорічні податки та неустойки, не знаходиться в стадії добровільної ліквідації, а також повідомив, що дій, пов'язаних з видаленням компанії із Реєстру компаній, не здійснювалося (том 6 а.с. 32).
Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що зовнішньоекономічний контракт від 01.03.2005р. № NК 05/03 ЕХ визнано судом недійсним або його недійсність прямо встановлена законом, відповідачами по справі не наведено.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи вантажно-митні декларації з питання належного їх оформлення, встановив наступне.
Згідно Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97р. №307, зареєстрованим в Мін'юсті України 24.09.97р. за №443/2247, у графі 8 «Одержувач/Імпортер» приводяться відомості про одержувача товарів, індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності), найменування та місцезнаходження юридичної особи (якщо одержувач - іноземна особа, то в графі визначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства).
Крім того, відповідно до Інструкції, затвердженої у редакції наказу ДМС України від 07.11.2007 р. № 933 (набрала чинності з 01.01.2008 р.), у графі 8 наводяться відомості про одержувача - нерезидента, на адресу якого повинен бути доставлений товар згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) або іншим документом, який стверджує наміри сторін.
Якщо нерезидент, на адресу якого повинен бути доставлений товар, не є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), то в графі зазначається найменування (прізвище, ім'я) та місцезнаходження (місце проживання) одержувача та вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента, що є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту).
Судом встановлено, що у графі 8 вантажно-митних декларацій «Одержувач» вказано: «JETSОN CAPITAL LIMITED» 14 th Fіоог - Wеstmіпstег Тоweг 3 АІвеrt Еmваnkment Lоndоп SЕІ 7SР ВЕЛИКОБРИТАНІЯ»., а також фірма «Еge Тіїапуum Кіmуеvi Маddеіег Sапауі Vе Тіс Ltd Istambul. Тигкеу (Стамбул, Туреччина), яка згідно умовам контракту та інструкціям отримувача (компанія) була одержувачем, і відомості про яку зазначалися на зворотному боці вантажної митної декларації.
Пунктом 29 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванні вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314, зареєстрованим в Мін'юсті України 27.04.2005р. за № 439/10719, встановлено, що завершення митного оформлення здійснюється посадовою особою митного органу шляхом: проставляння своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в - графі D усіх аркушів ВМД, поставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.
На всіх вантажних митних деклараціях, що були надані комісіонером та перелічені відповідно до його звіту, проставлені підписи й відбитки особистої номерної печатки інспектора митного органу, тим самим підтверджено завершення митного контролю і митного оформлення.
На підставі вимог пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону «Про ПДВ» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. № 243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до п.5 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002р. №163/121, зареєстрованим в Мін'юсті України 26.03.2002 р. за № 295/6583, після фактичного вивезення товарів, задекларованих у ВМД у режимі експорту, за межі митної території України митний орган, що здійснював митне оформлення експорту, одержує від митного органу у зоні діяльності якого здійснювалося вивезення товарів, повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в установленому порядку.
Згідно з п.7 зазначеного Порядку за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів митним органом на п'ятому основному аркуші ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуші ВМД з позначенням "3/8") вчиняється запис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" та зазначається дата фактичного вивезення.
На всіх вище перелічених експортних вантажних митних деклараціях, що надав комісіонер, є підтвердження, отримане в установленому порядку, про те, що задекларовані в цій ВМД товари вивезені за межі митної території України у повному обсязі.
Проаналізувавши зміст вищенаведених нормативно-правових актів та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка визначає права органів державної податкової служби, а також враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, суд не вбачає підстав вважати, що перевірка вантажно-митних декларацій на предмет належного чи неналежного їх оформлення відноситься до компетенції органів державної податкової служби, а тому вважає, що відповідач у висновках про те, що надані йому до перевірки ВМД не є належним чином оформленими, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для використання права на застосування нульової ставки ПДВ та підставою для формування від'ємного значення податку для подальшого визначення суми ПДВ до відшкодування, вийшов за межі наданих йому повноважень.
Інших підстав для застосування до вищенаведених експортних операцій двоокису титану ставки оподаткування 20%, а не 0% відповідачем не наведено.
За таких обставин, суд вважає, що Красноперекопська ОДПІ неправомірно застосувала до операцій з продажу товарів на експорт через комісіонера - ТОВ «Нафта-К» ставку оподаткування 20 %, внаслідок чого були донараховані податкові зобов'язання за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 року у загальному розмірі 13963215 грн. та зменшено бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 12376006 гривен.
Що стосується висновків ДПІ про завищення позивачем у перевіреному періоді податкового кредиту по операціям з ТОВ «Рубікон-С», яке, як зазначив відповідач 1 у п.3.2.2 акту перевірки, полягає в тому, що за даними дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» було виявлено розбіжності задекларованих сум ПДВ, а саме - виявлено завищення податкового кредиту по ТОВ «Рубікон-С», що знаходиться на обліку в Ізюмській ОДПІ, яке не включило до податкових зобов'язань з ПДВ суму 47638,00грн. (вказане підприємство, відповідно до наданих декларацій з ПДВ та додатку 5 до них з березня 2008р. по червень 2008р. не відображало податкові зобов'язання по взаємовідносинам із ЗАТ «Кримський ТИТАН»), здійснити зустрічну перевірку ТОВ «Рубікон-С» та підтвердити факт наявності або відсутності взаємовідносин не надається можливим, а тому оскільки за наслідками укладеної угоди між ТОВ «Рубікон-С» (продавець) та ЗАТ «Кримський ТИТАН» (покупець) ТОВ «Рубікон-С» не здійснило утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, а ЗАТ «Кримський ТИТАН» щомісяця заявляє суми ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок, то в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли, що свідчить про те, що від укладання та виконання даної угоди інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів, а отже відповідно до ст.ст. 228, 215 ЦК України вищевказаний правочин з придбання товарів та послуг від ТОВ «Рубікон-С» є нікчемним (том 1 а.с. 63), судова колегія з ними не погоджується та вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 17.01.2007р. між ЗАТ «Кримський ТИТАН» (Замовник) та ТОВ «Рубікон-С» (Виконавець) був укладений договір № 1973/з на технічне обслуговування та ремонт автомобілів, предметом якого є надання комплексу послуг з технічного обслуговування та ремонту легкових автомобілів та мікроавтобусів Замовника на підставі заявки відповідно до Додатку № 1, з наданням необхідних запасних частин та матеріалів на станції технічного обслуговування Виконавця, яка знаходиться за адресою: м.Красноперекопськ, вул. Тавричеська, 10 (том 5 а.с. 11-13).
Крім того, 17.01.2007р. між ЗАТ «Кримський ТИТАН» (Замовник) та ТОВ «Рубікон-С» (Виконавець) був укладений договір № 1974/з від 17.01.2007р., предметом якого є поставка на підставі заявки запасних частин та матеріалів для вантажних автомобілів та механізмів (том 5 а.с. . 14-15).
На виконання умов зазначених договорів ЗАТ «Кримський ТИТАН» отримувало від ТОВ «Рубікон-С» запчастини та матеріали для автомобілів і механізмів, а так само послуги з техобслуговування та ремонту легкових автомобілів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках своєї господарської діяльності як платника податків.
Крім того, як свідчать матеріали справи, за отримані запчастини та послуги ЗАТ «Кримський ТИТАН» сплатило ТОВ «Рубікон-С» грошові кошти у сумі 415015 гривен, в тому числі ПДВ 69169грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (том 5 а.с. 125-137).
У податковий кредит за перевірений період позивачем включений ПДВ у розмірі 92872,60грн., який підтверджується податковими накладними, отриманими від постачальника -ТОВ «Рубікон-С» (том 5 а.с. 16-124).
Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, в силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Крім того, в силу п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи податкові накладні, оформлені та надані постачальником - ТОВ «Рубікон - С», встановив, що вони містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином відповідно до вимог п.п. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України про ПДВ та наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037 «Про затвердженні форми податкової накладної та Порядку її заповнення».
Крім того, вони виписані особою, яка є платником податку на додану вартість.
Таким чином, висновки Красноперекопської ОДПІ про те, що отримані від ТОВ «Рубікон-С» податкові накладні не відповідають вимогам абз. «д» пп. 7.2.1, п. 7.2. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», суперечать фактичним обставинам справи та є безпідставними.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що договір № 1973/з на технічне обслуговування та ремонт автомобілів від 17.01.2007р. та договір № 1974/з від 17.01.2007р. визнано судом недійсними або їх недійсність прямо встановлена законом, відповідачами по справі не наведено.
Судова колегія вважає, що не включення продавцем до складу своїх зобов'язань отриманого від покупця ПДВ та його несплата до бюджету не можуть свідчити про те, що укладанням та виконанням даних угод завдаються збитки інтересам держави та суспільства у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів, а отже відповідно до ст.ст. 228, 215 ЦК України вищевказані правочини з придбання товарів та послуг від ТОВ «Рубікон-С» є нікчемними.
Крім того, суд вважає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.
До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним витрат до валових витрат та відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру своїх валових витрат та податкового кредиту.
Щодо посилань відповідачів, в обґрунтування своїх доводів про завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Рубікон-С», на дані дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в якому було виявлено розбіжності задекларованих сум ПДВ між даними позивача та його контрагента - ТОВ «Рубікон-С», то суд зауважує, що відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.
В той же час, програмне забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься, а тому не може бути доказом заниження податкового кредиту.
Разом з тим, відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
За таких обставин суд доходить висновку про те, що видані належним чином оформлені податкові накладні продавцем, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстрований платником податку на додану вартість, правомірно та обґрунтовано включені ЗАТ «Кримський ТИТАН» до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ТОВ «Рубікон -С» в наступні податкові періоди: серпень 2007 р. - у розмірі 5565,8 грн.; вересень 2007 р. - у розмірі 1721 грн.; жовтень 2007 р. - у розмірі 9123 грн.; листопад 2007 р. - у розмірі 7809 грн.; грудень 2007 р. - у розмірі 6110 грн.; січень 2008 р. - у розмірі 6345 грн.; лютий 2008 р. - у розмірі 8561 грн.; березень 2008 р. - у розмірі 38478 грн.; квітень 2008 р. - у розмірі 3429,8 грн.; травень 2008 р. - у розмірі 3546 грн.; червень 2008 р. - у розмірі 2184 грн.
Що стосується висновків ДПІ про завищення позивачем у перевіреному періоді податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Концерн Єврометал», судом встановлено наступне.
Як вбачається з п. 3.2.2 акту перевірки, за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. ЗАТ «Кримський Титан» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість (з врахуванням уточнюючих розрахунків) у сумі 176951581,0 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.07 по 30.06.08 встановлено його завищення всього у сумі 526210,8 грн., в тому числі за серпень 2007 у сумі 5565,8 грн., за вересень 2007 року у сумі 1721,0 грн., за жовтень 2007 у сумі 9123,0 грн, за листопад 2007 у сумі 7809,0 грн, за грудень 2007 року у сумі 6110,0 грн, за січень 2008 у сумі 61738,0 грн, за лютий 2008 у сумі 63954,0 грн, за березень 2008 року сумі 121466,0 грн, за квітень 2008 у сумі 82748,0 грн. за травень 2008 у сумі 82988,0 грн, за червень 2008 року у сумі 82988,0грн. (том 1 а.с. 58).
Крім того, в акті перевірки зазначено, що з метою підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, Красноперекопською ОДПІ були направлені відповідні запити до податкових органів м. Дніпропетровська.
При цьому також зазначено, що згідно отриманих відповідей від податкових органів м. Дніпропетровська встановлено, що ТОВ «Концерн Єврометал» є посередником при постачанні металопродукції, а його постачальниками (в 2-му ланцюгу поставок) були: ТОВ «Топаз ЛТД» (ІПН 337708304628) постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008 р. № Б29/43-08 підприємство визнане банкрутом; ТОВ «ТС Фактор» (ІПН 333825704620) невиїзною документальною перевіркою було встановлено, що ТОВ «ТС Фактор» є посередником, який на підставі п.5 ч. б ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відмовився повідомити про постачальників; АТЗТ «Єврометал» (ІПН 302608104171) є посередником, постачальниками якого в 3-му ланцюгу поставок були: ТОВ «ТС Фактор» (ІПН 333825704620) посередник, який на підставі п.5 ч. б ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні відмовився повідомити про постачальників та надати документальне підтвердження; ТОВ «Техпромстиль» (ІПН 342310204655) постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2007 р. № Б 15/318-07 визнане банкрутом. Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2007 р. № Б 15/318-07 підприємство ліквідоване як юридична особа; ПП «Метал Ресурс» (ІПН 320107504613) посередник, який відмовився в наданні інформації у зв'язку з тим, що поставки товарів здійснювалися у періоді, що перевищує термін у 1095 днів; ТОВ КП «Інтер-Полюс» (ІПН 345616404625) є посередником, постачальником якого в 3-му ланцюгу поставок було: ТОВ «Валькірія» (ІПН 340610804655) відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2008 р. № Б 15/7/08 ліквідоване як юридична особа з причини банкрутства. Підприємство знято з податкового обліку у ДПІ 08.04.2008 р.; ТОВ «МВМ-3» (ІПН 331230908293) є посередником, постачальниками якого в 3-му ланцюгу поставок були: ТОВ «Кон'юнктура» (ІПН 345611704622) - постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 р. № Б 15/196-07 визнане банкрутом. Підприємство знято з податкового обліку в ДПІ 08.11.2007 р.; ПП «ТКФ Людський фактор» (ІПН 322813304627) - ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2008 р. № Б 15/95-08 визнане банкрутом (том 1 а.с. 69-72).
З урахуванням отриманих відповідей, Красноперекопська ОДПІ зазначила, що в результаті проведення контрольно-перевірочних заходів немає можливості встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника (імпортера) та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету підприємствами - постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера).
На цій підставі Красноперекопська ОДПІ зробила висновок про завищення ЗАТ «Кримський Титан» податкового кредиту за грудень 2007 року на суму 983245,45 грн.
Суд вважає вказані висновки ДПІ безпідставними, з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 23.02.2007р. між ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Концерн Єврометал» укладено договір №609/з від 23.02.2007р. на постачання металопродукції зі специфікаціями (том 5 а.с. 138-168).
На виконання умов зазначеної угоди ЗАТ «Кримський ТИТАН» отримало у грудні 2007 року від ТОВ «Концерн Єврометал» прокат із нержавіючої сталі (труби, круглий профіль, лист) для його подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках своєї господарської діяльності, як платника податку.
У грудні 2007 року ЗАТ «Кримський ТИТАН» сплатило ТОВ «Концерн Єврометал» за отриману металопродукцію 4400006,80 грн., в т.ч. ПДВ 733334,46 грн., що підтверджено платіжними дорученнями: № 17255 від 13.12.2007 - всього 400000 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн.; № 17305 від 14.12.2007 - всього 400000 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн.; № 17399 від 17.12.2007 - всього 478660 грн., в т.ч. ПДВ 79776,66 грн.; № 17401 від 17.12.2007 - всього 1440 грн., в т.ч. ПДВ 240 грн.; № 17529 від 19.12.2007 - всього 149788,80 грн., в т.ч. ПДВ 24964,80 грн.; №17530 від 19.12.2007 - всього 222978 грн., в т.ч. ПДВ 37163 грн.; № 17531 від 19.12.2007 - всього 147140 грн., в т.ч. ПДВ 24523,33 грн.; № 17632 від 20.12.2007 - всього 500000 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 17669 від 21.12.2007 - всього 120000 грн., в т.ч. ПДВ 20000 грн.; № 17668 від 21.12.2007 - всього 380000 грн., в т.ч. ПДВ 63333,33 грн.; №17810 від 24.12.2007 - всього 800000 грн., в т.ч. ПДВ 133333,33 грн.; № 17878 від 25.12.2007 - всього 800000 грн., в т.ч. ПДВ 133333,33 грн. (том 5 а.с. 172-183).
У податковий кредит грудня 2007 року позивачем включена сума ПДВ у розмірі 983245,45грн, що підтверджується наступними податковими накладними: № 137 від 11.12.2007 р. - на суму 1298316 грн., в т.ч. ПДВ 216386 грн.; № 138 від 14.12.2007 р. - на суму 3480206,76 грн., в т.ч. ПДВ 580034,46 грн.; № 139 від 20.12.2007 р. - на суму 1120949,96 грн., в т.ч. ПДВ 186824,99 грн.(том 5 а.с. 169-171).
Суд, дослідивши вказані податкові накладні, оформлені та надані постачальником - ТОВ «Концерн Єврометал», дійшов висновку про те, що вони мають всі необхідні реквізити та оформлені у повній відповідності з вимогами пункту 7.2 статті 7 Закону «Про ПДВ» та наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97 за №233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення».
Вказана обставина підтверджується також і висновком судово-економічної експертизи по даній справі та поясненнями судового експерта від 20.07.2010р.
За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно, з урахуванням вимог п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 с. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформувало у грудні 2007р. податковий кредит.
При цьому, суд також виходить з того, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.
Натомість, відповідачами суду не доведено, що в разі неможливості встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника (імпортера) та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету підприємствами - постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера), це є підставою для висновків про завищення позивачем податкового кредиту по господарській операції, дійсність якої не спростована, а податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними контрагента - ТОВ «Концерн Єврометал».
Належне їх оформлення підтверджується також висновком судово-економічної експертизи № 123/09 від 26.02.2010р., поясненнями експерта від 20.07.2010р., а також вбачається з самих податкових накладних.
За таких обставин, Красноперекопська ОДПІ безпідставно дійшла висновку про завищення ЗАТ «Кримський ТИТАН» податкового кредиту з ПДВ по операціям з: ТОВ «Рубікон-С» на загальну суму 92872,6 грн., в т.ч.: у серпні 2007 р. - на 5565,8 грн., у вересні 2007 р. - на 1721,0 грн., у жовтні 2007 р. - на 9123,0 грн., у листопаді 2007 р. - на 7809,0 грн., у грудні 2008 р. - на 6110,0 грн., у січні 2008 р. - на 6345,0 грн., у лютому 2008 р. - на 8561,0 грн., у березні 2008 р. - на 38478,0 грн., у квітні І 08 р. - на 3429,8 грн., у травні 2008 р. - на 3546,0 грн., у червні 2008 - на 2184,0 грн.; ТОВ «Концерн Єврометал» у грудні 2007 р. на суму 983245 грн., в результаті чого відповідачем безпідставно та необґрунтовано зменшене бюджетне відшкодування ПДВ: на 84272 грн. - по сплаченому податку ТОВ «Рубікон-С» в складі ціни за придбані запасні частини та матеріали, а також отриманих послуг з техобслуговування авто техніки; на 452875 грн. - по сплаченому податку ТОВ «Концерн Єврометал» в складі ціни за придбану металопродукцію.
Як вбачається з акту перевірки, на підставі висновків про заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту Красноперекопська ОДПІ зробила висновок, що ЗАТ «Кримський ТІТАН» в порушення пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) завищено суму бюджетного відшкодування, за період що перевіряється, на 12913153 грн., у т.ч. по періодах: за серпень 2007 р. - на 2083024 грн.; за вересень 2007 р. - на 1037281 грн.; за жовтень 2007 р. - на 974957 грн.; за листопад 2007 р. - на 569471 грн.; за грудень 2007 р. - на 724707 грн.; за січень 2008 р. - на 1150431 грн.; за лютий 2008 р. - на 1048160 грн.; за березень 2008 р. - на 1233186 грн.; за квітень 2008 р. - на 1332995 грн.; за травень 2008 р. - на 1279624 грн.; за червень 2008 р. - на 1479317 грн. (том 1 зворотній бік а.с. 73).
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпункт 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже відповідно до Закону сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Як було встановлено судом та підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 123/09 від 26.02.2010р., висновки акту перевірки Красноперекопської ОДПІ №1553/23-0/32785994 від 16.12.2008р. щодо завищення ЗАТ "Кримський ТИТАН" сум бюджетного відшкодування за: серпень 2007р. - 2083024,00грн., вересень 2007р. - 1037281,00грн., жовтень 2007р. - 974957,00грн., листопад 2007р. - 569471,00грн., грудень 2007р. - 724707,00грн., січень 2008р. - 1150431,00грн., лютий 2008р. - 1048160,00грн., березень 2008р. - 1233186,00грн., квітень 2008р. - 1332995,00грн., травень 2008р. - 279624,00грн., червень 2008р. - 1479317,00грн., всього на загальну суму за період з серпня 2007р. по червень 2008р. у розмірі 12913153,00грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства не підтверджені.
Суд, оцінивши вказаний висновок судово-економічної експертизи № 123/09 від 26.02.2010р., в якому зазначено, що при проведенні дослідження експертом застосовувались методи документальної перевірки та співставлялись дані договірної документації з даними первинних документів, що підтверджують господарські операції про виконання договірних зобов'язань, в порядку ст. 86 КАС України та зіставивши його з іншими доказами у справі в їх сукупності, не знаходить підстав не довіряти висновкам експерта.
За таких обставин, суд вважає, що зменшення відповідачем бюджетного відшкодування ЗАТ «ТИТАН» за період з серпня 2007 р по червень 2008 р. на загальну суму 12913153,00грн. є протиправним.
Крім того, суд зауважує, що п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 даного Закону України визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Як свідчать наявні в матеріалах справи податкові декларації з ПДВ за період з серпня 2007р. по червень 2008р., а також додані до них довідки щодо залишків сум від'ємного значення попередніх податкових періодів, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування, позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (том 1 а.с. 76-218).
Крім того, як слідує зі спірних податкових повідомлень-рішень, зазначені в них штрафні санкції в розмірі 645657,50грн. застосовані на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Проте, враховуючи необґрунтованість висновків Красноперекопської ОДПІ щодо заниження позивачем у перевіреному періоді сум податкового зобов'язання, нарахування штрафних санкцій також є неправомірним.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам даної норми, відповідачами правомірності своїх дій суду не доведено.
Суд вважає, що вищенаведене є підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
При цьому, згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, при чому до останніх належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.
Згідно із наданою судовим експертом калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 47,8 грн. і витрачено на її проведення 195 годин дослідження, що складає 9321,00 грн.
Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.
Відповідно до акту виконаних робіт від 12.07.2010р., підписаного між ТОВ «Кримське експертне бюро» (Виконавець) та ЗАТ «Кримський Титан» (Замовник), роботи з підготовки висновку судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-6938/09/8/0170, виконані в повному обсязі на суму 9321,00грн., цей акт є підставою для відображення доходів у Виконавця та витрат у Замовника.
За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн. та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 9321,00грн.
У зв'язку зі складністю справи, судом 20.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 26.07.2010р. постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0000532310/0 від 19.12.2008р., №0000532310/1 від 24.01.2009р., №0000532310/2 від 14.04.2009р., №0000532310/3 від 22.06.2009р. про зменшення Закритому акціонерному товариству «Кримський Титан» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 12913153грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 645676,50грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Кримський ТИТАН” (м. Армянськ, Північна промзона, код ЄДРПОУ 32785994) 3,40 грн. судового збору.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Кримський ТИТАН” (м. Армянськ, Північна промзона, код ЄДРПОУ 32785994) витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 9321,00грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кушнова А.О.
Судді Яковлєв С.В.
Кудряшова А.М.