вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
05 липня 2010 р.Справа №2а-3780/10/8/0170
(13:16год.) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління у справах захисту прав споживачів в АРК
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення
за участю представників сторін:
від позивача: Новиков Артур Володимирович, довіреність № 219 від 04.02.10р.;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Управління у справах захисту прав споживачів в АРК звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з відповідача суми штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 170,00грн.
Адміністративний позов мотивований тим, що 09.11.2009 року посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Сімферополь виявлено ознаки порушення Закону України “Про рекламу”, а саме: на фасаді магазину парфюмерії і косметики "Руж", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, розташована рекламна інформація на формування чи/або підтримку інтересу споживачів реклами до товару змістом: "15% СКИДКА на парфюмерію", без зазначення дати початку та закінчення зниження цін на продукцію, що є порушенням ч. 5 ст. 8 Закону України “Про рекламу”.
У судовому засіданні 05.07.10р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. У зв'язку з поверненням до суду судової повістки із зазначенням на конверті причини повернення "за закінченням терміну зберігання", що суд розцінює як відмову від отримання судової повістки, тому вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до розділу 1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Управління утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Управління є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Таким чином, Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є територіальним органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надаванням послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 № 1023-XII (далі -Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Судом встановлено що, 09.11.2009 року посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Сімферополь виявлено ознаки порушення Закону України “Про рекламу”, а саме: на фасаді магазину парфюмерії і косметики "Руж", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, розташована рекламна інформація на формування чи/або підтримку інтересу споживачів реклами до товару змістом: "15% СКИДКА на парфюмерію", без зазначення дати початку та закінчення зниження цін на продукцію, що є порушенням ч. 5 ст. 8 Закону України “Про рекламу”. Фотографія зовнішньої реклами, зроблена в ході первірки, долучена до матеріалів справи ( а. с. 7).
На підстави перевірки був складений протокол № б/н від 09.11.2009р. "Про порушення законодавства про рекламу", в якому вказано порушення ч. 5 ст. 8 Закону України “Про рекламу” (а.с.4).
Відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (далі - Порядок), підставою для розгляду справи за порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол за порушення законодавства про рекламу, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту України або посадовою особою територіального органу Держспоживстандарту України. Протокол складається працівниками структурного підрозділу Держспоживстандарту України або його територіальних органів після (на місці) встановлення ознак порушення законодавства про рекламу.
Матеріали справи свідчать про те, що на адресу розташування магазину парфюмерії і косметики "Руж" (АДРЕСА_1 і на адресу реєстрації позивача (АДРЕСА_2) було направлено вимогу про надання інформації рекомендованою листом з повідомленням (вих. № 2090 від 09.11.2009р. та вих. №2189 від 23.11.2009р.) з встановленням строку надання інформації (а.с.9-10). Позивачем отримане пояснення відповідача, у якому відповідач пояснив, про неможливість надання вартості виготовленої реклами та те, що усунув порушення шляхом зняття реклами (а.с.8).
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон № 270).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про рекламу” знижка - це тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).
Недобросовісна реклама (ст. 1 Закону України “Про рекламу”) - це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Рекламна інформація позивача направлена на споживача реклами (ст. 1 Закону України “Про рекламу”, споживач реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама.
Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” вживання понять "знижка" або "зменшена ціна" або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов: - якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання; - якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу; - якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни. За відсутності хоч би однієї з вимог вживати поняття “знижка” не дозволяється.
Законом України “Про рекламу” (п. 1 ч. 2 ст. 27) передбачено, що рекламодавці, винні у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами, тобто відсутність повної і точної інформації згідно ст. 7 цього Закону, несуть відповідальність.
Розміщення рекламної інформації згідне ч. 7 ст. 8 Закону України “Про рекламу” в місцях реалізації товару не звільняє від відповідальності рекламодавця і/або розповсюджувача реклами у разі не дотримання ним вимог, щодо змісту і порядку розповсюдження такої реклами.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що навіть саме поняття “знижка” можна зазначити в змісті реклами тільки при дотриманні вище вказаних вимог, а будь-яка рекламна інформація направлена на невизначеного потенційного споживача є нічим іншим, як рекламою.
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (ст. 27 Закону України №270).
Згідно з матеріалів справи комісією Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим було прийнято рішення № 2622-р від 08.12.2009р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, за порушення вимог, передбачених ч.5 ст. 8 Закону України "Про рекламу", на підставі ч.7 ст.27 Закону України "Про рекламу" яка передбачає відповідальність розповсюджувачів, рекламодавців і виробників реклами, винних в порушенні законодавства про рекламу, було винесено рішення про накладення штрафу на відповідача ФОП ОСОБА_1 в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн. (а.с.5).
Згідно ч. 7 ст.27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення було направлене на адресу реєстрації позивача (АДРЕСА_2) вих. № 5683 від 11.12.2009р. рекомендованим листом з повідомленням, але повернулося в Управління з відміткою на конверті “за закінченням терміну зберігання” (а.с.6).
Повторно рішення також було направлено за адресою розташування магазина парфюмерії і косметики "Руж" (АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням, про свідчить повідомлення про вручення (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи пояснення позивача у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита, суд не вирішує питання про розподілення судових витрат.
В судовому засіданні 05.07.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови.
12.07.2010 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 170,00грн. в Державний бюджет м.Сімферополя, р/р 31112106700002, МФО 824026, банк отримувача ГУДКУ в АРК м.Сімферополь, ОКПО 34740405, код платежу 21081100.
Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис Кушнова А.О.
12.07.10р.