вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
31.03.10Справа №2а-14121/09/10/0170
13:41 м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
при секретарі судового засідання - Дєрюшковій І.А.
за участю представників:
від позивача - Котлярової О.В., представник по довіреності №7384/10/10-0 від 25.08.2009 р.;
від відповідача - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз"
про стягнення податкової заборгованості
Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим - позивач - звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз" - відповідач - заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 13966грн.59коп., по земельному податку в сумі 89617грн.46коп., по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 9437грн.50коп., по пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі в сумі 150380грн.08коп., а взагалі - в сумі 263401грн.63коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим надавались податкові декларації (розрахунки) по зазначеним податкам та зборам, в яких самостійно визначено суму податкового зобов'язання. Зазначене податкове зобов'язання узгоджене відповідачем у встановленому порядку, однак на час розгляду справи до бюджету не сплачено. Крім того, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідачу була нарахована пеня. Також позивач зазначає, що відповідачем не сплачена сума пені, нарахованої за несвоєчасне виконання імпортного контракту в частині надходження валютної виручки від нерезидента - за порушення встановленого ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року №185/94-ВР строку. ДПІ в м. Євпаторії АР Крим стосовно відповідача було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким нарахована пеня в сумі 150380грн.08коп. Вказане рішення вручено уповноваженій особі відповідача, у судовому порядку не оскаржено та не скасовано, однак до часу розгляду справи зазначена сума до бюджету не сплачена.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві, надав суду копії особових рахунків по вказаним платежам, відповідно до яких станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення - а.с.90), клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача не надав, про причини неприбуття не повідомив.
Суд, приймаючи до уваги, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність в матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з врахуванням думки представника позивача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» (код ЄДРПОУ 23203562, юридична адреса: 97402, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, буд.25) 11.09.1995 року зареєстровано Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису 11401200000000066 - а.с.8). Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач станом на 07.10.2009 р. перебуває на обліку (а.с.9). ТОВ «Фірма «Сервісгаз» є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”, та взятий на облік в ДПІ в м. Євпаторії АР Крим як платник податків та зборів (обов'язкових платежів) 15.09.1995 року за №05-455, що підтверджено довідкою позивача №269/29-0 від 28.05.2008 року.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі -Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; згідно пункту "б" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу (у тому числі при сплаті квартальних авансових внесків), подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Крім того, зазначеним підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, зокрема, за результатами проведеної документальної перевірки, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Суд зазначає, що розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями.
Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Згідно зі статтею 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, що відповідач самостійно надав до Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АР Крим податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік (а.с.20-24), згідно з яким відповідачем самостійно нараховано податок за рік у загальній сумі 269026грн.42коп., який підлягає сплаті на протязі року щомісячно з січня по листопад включно рівними частками по 22418грн.87коп. та за грудень - 22418грн.85коп.
Таким чином, податкове зобов'язання позивача по земельному податку за 2009 рік у зазначеній сумі є узгодженим.
Суд зазначає, що згідно з розрахунком позовних вимог (а.с.6-7) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з датами нарахування по строку 30.07.2009 року - 22418грн.87коп., по строку 31.08.2009 року - 22418грн.87коп., по строку 30.09.2009 року - 22418грн.87коп., по строку 30.10.2009 року - 22418грн.87коп., всього на суму 89675грн.48коп. З урахуванням переплати в сумі 58грн.02коп. з відповідача підлягає стягненню 89617грн.46коп. (89675,48-58,02).
Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.1991 р. №1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Статтею 5 даного Закону визначені строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: згідно частини 1 статті 5 юридичними особами податок сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Відповідачем до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим був наданий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік, згідно з яким самостійно нараховано податкове зобов'язання, що підлягало сплаті рівними частками у строк до 15 квітня, до 15 липня, до 15 жовтня поточного року та до 15 січня наступного року у загальній сумі 46251грн.00коп. (а.с.27-28).
Згідно з розрахунком позовних вимог (а.с.6-7) відповідачу було нараховано заборгованість в загальній сумі 23126грн.00коп.: по строку 14.07.2009 року - 11563грн.00коп. та по строку 14.10.2009 року - 11563грн.00коп. З урахуванням переплати в сумі 4грн.46коп. та добровільно сплаченої заборгованості в сумі 9200грн.00коп. відповідачем не сплачена заборгованість в сумі 13921грн.54коп. (23126,00-9204,46).
Згідно із пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 16.4 статті 16 цього Закону встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
На суму податкового боргу відповідача по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів нараховано пеню у загальному розмірі 45грн.05коп., що підтверджено розрахунком суми заборгованості (а.с.6-7), копією особового рахунку відповідача за 2009-2010 роки (а.с.79-82).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 13966грн.59коп. (45,05+13921,54).
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.
Суд зазначає, що правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року №1264-XII.
Статтею 24 зазначеного Закону передбачено, що об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.
Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.
Єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення передбачені Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”від 01.03.1999 року №303, в пункті 2 якої зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.
Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.
Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.
Безпосередньо порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору передбачено Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державною податковою адміністрацією України від 19 липня 1999 року №162/379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за №544/3837).
Згідно з п.2.1. Інструкції платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Відповідно до п.7.1. Інструкції платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Пунктом 7.2. Інструкції встановлено, що базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу. Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з п.8.2. Інструкції контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору здійснюється органами державної податкової служби.
Крім того, в п.9.2. Інструкції зазначено, що платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Мінприроди України згідно з законодавством.
Судом встановлено, що відповідачем до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим надано податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 9751грн.99коп. (а.с.25-26). Згідно розрахунку суми заборгованості (а.с.6-7) відповідачем з урахуванням переплати в сумі 314грн.49коп. не сплачена заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 9437грн.50коп.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.
Судом встановлено, що з 26.06.2009 року по 03.07.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на підставі направлення №533 від 26.06.2009 року (а.с.29) проведена позапланова виїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства України по взаєморозрахункам з ТОВ «Белкар» по контракту №ВЭД-2007-07 від 05.07.2007 року за відвантажений товар по ВМД від 03.10.2008 року №600020010/8/000526, за результатами якої складено акт перевірки №1359/22-0/23203562 від 08.07.2009 року (а.с.36-42).
Відповідно до зазначеного акту під час проведення перевірки встановлено порушення відповідачем вимог ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”від 23.09.1994 року №185/94-ВР, що виразилось в ненадходженні у встановлений строк валютної виручки від нерезидента ТОВ «Белкар» в сумі 70000,00 дол. США.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.07.2009 року №000019220/0 (а.с.31) про нарахування відповідачу пені в сумі 150381грн.00коп. на підставі ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”за порушення вимог ст.2 зазначеного Закону (а.с.10) - у розмірі 0,3% за кожний день прострочення від суми недоотриманої виручки - з 03.10.2008 року по 01.04.2009 року (розрахунок пені - а.с.43, 68).
Вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було вручено уповноваженій особі відповідача 04.08.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.32).
Судом також встановлено, що рішенням ДПІ в м. Євпаторії АР Крим від 30.09.2009 року №8586/10/25-0 (а.с.69-71) залишено без задоволення апеляційну скаргу позивача та без змін - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.07.2009 року №000019220/0. За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.10.2009 року №000019220/0 (а.с.34) без зміни нарахованої суми пені, яке отримано відповідачем 06.10.2009 року (поштове повідомлення-а.с.35, зворотній бік).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР (в редакції, що діяла з 01.06.2008 року по 20.02.2009 року) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, судом встановлено, що позивачем вірно нарахована сума пені за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у розмірі 150381грн.00коп. З врахуванням наявної переплати в сумі 0грн.92коп. (що підтверджено розрахунком суми заборгованості - а.с.6-7) відповідачем не сплачена пеня в сумі 150380грн.08коп.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).
На адресу відповідача позивачем були направлені перша податкова вимога №1/303 від 21.07.2006 р. (а.с.46), яка отримана відповідачем 10.08.2009 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги, та друга податкова вимога №2/364 від 10.09.2009 р. (а.с.47), яка отримана відповідачем 14.09.2009 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги.
Суд вважає необхідним зазначити, що прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги у судовому порядку відповідачем не оскаржувались, на час розгляду справи не визнані неправомірними та не скасовані, будь-які документи, що підтверджують необґрунтованість та неправомірність застосування штрафних санкцій відповідачем під час розгляду справи у суді не надано. У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що дають підстави вважати дії та прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення і податкові вимоги неправомірними та необґрунтованими.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання в загальній сумі 263401грн.63коп., а саме: по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів в сумі 13966грн.59коп., по земельному податку в сумі 89617грн.46коп., по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 9437грн.50коп. та по пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі в сумі 150380грн.08коп.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі або оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень та податкових вимог.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні 31 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 квітня 2010 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» (код ЄДРПОУ 23203562, юридична адреса: 97402, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, буд.25) заборгованість в загальній сумі 263401 (двісті шістдесят три тисячі чотириста одна) гривня 63 копійки:
- на користь Місцевого бюджету м. Євпаторії АР Крим (р/р №33213807700015, код платежу 5312020100, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798) заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 13966 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень 59 копійок,
- на користь Державного бюджету м. Євпаторії (р/р №33111329700015, код платежу 8550080200, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798) заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9437 (дев'ять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 50 копійок,
- на користь Місцевого бюджету м. Євпаторії (р/р №33210811700015, код платежу 5313050100, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798) заборгованість по земельному податку у сумі 89617 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 46 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.