83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.07.10 р. Справа № 20/149
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста”, м.Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк
про стягнення 159350,81 грн.
За участю представників:
від позивача: Шкитов Ф.О. - дов.
відповідача: Подобєдов Л.І. - дов.
До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста”, м.Донецьк, із позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, про стягнення 159350,81 грн., з яких 122536,00 грн. - сума заборгованості, 22701,26 грн. - сума пені, 10892,13 грн. - сума індексу інфляції, 3221,42 грн. - сума 3% річних.
Ухвалою суду від 22.06.10 р. порушено провадження по справі № 20/149.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору № 11-09-124т від 23.02.09 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 06.07.10 р., в якому із позовними вимогами не погодився у зв”язку із тим, що, на думку відповідача, позивачем не виконані умови договору в частині перерахунку вартості поставленого товару у зв'язку із невідповідністю його за якістю. Крім того, відповідач вважає, що розрахунок штрафних санкцій також невірний, у зв'язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
08 липня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста”, м.Донецьк, про стягнення 34507,20 грн. - суми штрафу.
Ухвалою суду від 08.07.10 р. зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
В обґрунтування свого зустрічного позову позивач посилається на те, що ТОВ „ТПО „Аріста” не виконало належним чином зобов'язання по сплаті штрафу в сумі 34507,20 грн. у зв'язку із поставкою неякісної продукції, на приписи договору № 11-09-124т від 23.02.09 р., на приписи Господарського кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Листом від 12.07.10 р. позивач за первісним позовом залучив до матеріалів справи сертифікати якості від 12.06.09 р., виписку із ДСТУ.
Листом від 12.07.10 р. відповідач за первісним позовом залучив до матеріалів справи свідоцтво про атестацію, лист № 01/2-4-1069 від 01.10.07 р., лист № 10/2-4-1426 від 10.10.07 р., додатки до свідоцтва про атестацію, акт відбору рідкого хлору для проведення вхідного контролю якості від 03.07.09 р., результати аналізів якості рідкого хлору, який поступив від ТОВ „ТПО „Аріста” (залізнична цистерна № 57407280).
У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ „ТПО „Аріста”, посилаючись на приписи Інструкції № П-6, затвердженої Держарбітражом при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р., Інструкції № П-7, затвердженої Держарбітражом при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р., проти зустрічного позову заперечило, у зв'язку із чим просило суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у зв'язку із невиконанням КП „Компанія „Вода Донбасу” умов договору № 11-09-124т від 23.02.09 р. та діючого законодавства по прийманню продукції за якістю. В обґрунтування свого відзиву відповідач за зустрічним позовом посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Листом від 19.07.10 р. позивач за первісним позовом залучив до матеріалів справи сертифікати якості від 16.06.09 р. № 2490, від 12.06.09 р. № 2489.
У письмових поясненнях від 22.07.10 р. позивач за зустрічним позовом зазначає, що отриманий хлор не відповідає ДСТУ 6718-93 „Вищий сорт” та умовам договору по всім показникам, за показниками об'ємної частки хлору та масової частки нелетучого залишку відповідає хлору першого сорту, а за показниками масової частки води та трьоххлористого азоту не відповідає навіть хлору першого сорту, у зв'язку із чим вважає вимоги позивача за первісним позовом про оплату хлору за ціною вищого сорту необґрунтованими, оскільки умовами договору передбачений перерахунок у випадку невідповідності якості хлору та просить суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги. В обґрунтування своїх пояснень позивач за зустрічним позовом посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Листом від 29.07.10 р. позивач за первісним позовом залучив до матеріалів справи сертифікат від 14.07.09 р. № 2489.
У письмових поясненнях від 29.07.10 р. позивач за зустрічним позовом вважає, що хлор не можна віднести до швидкопсувної продукції та прийомка його за якістю відповідно до інструкції П-7 повинна проводитись на протязі 20 днів. Також КП „Компанія „Вода Донбасу” зазначає, що ТОВ „ТПО „Аріста” не були надані на момент прийняття товару документи, що підтверджують відповідність якості товару. В обґрунтування своїх пояснень відповідач за первісним позовом посилається на виписку із ДСТУ 6718-93, виписку із ПБХ-93.
30 липня 2010 року відповідач за первісним позовом звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафних санкцій, в якій зазначає, що у зв'язку із порушенням ТОВ „ТПО „Аріста” умов договору КП „Компанія „Вода Донбасу” свої зобов'язання по сплаті хлору виконало не у повному обсязі. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що неналежне виконання зобов'язань з боку ТОВ „ТПО „Аріста” виключало належне виконання свої зобов'язань КП „Компанія „Вода Донбасу”, що послужило причиною значної прострочки виконання зобов'язань, у зв'язку із чим просить суд зменшити розмір пені на 90%.
У судовому засіданні оголошувались перерви з 06.07.10 р. до 12.07.10 р., з 12.07.10 р. до 19.07.10 р., з 19.07.10 р. до 26.07.10 р., з 26.07.10 р. до 29.07.10 р., з 29.07.10 р. до 30.07.10 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
23 лютого 2009 року між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста” (далі-Продавець) було укладено договір № 11-09-124т (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець продає, а Покупець купує елементи, кислоти та основи неорганічні (хлор рідкий лот № 1).
Згідно із п.1.4 Договору, якість товару повинна відповідати ДСТУ 6718-93 „Хлор рідкий” та технічним характеристикам, вказаним у Додатку № 1 до Договору. Продавець засвідчує якість товару паспортом про якість, зміст якого відповідає вимогам ДСТУ 6718-93. Один примірник паспорту про якість надсилається разом з вантажем, якщо сторони не погодять інше.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється Покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів із моменту одержання товару.
Відповідно до п.4.2 Договору, приймання товару за кількістю проводиться Покупцем згідно із Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 (з наступними змінами та доповненнями).
Згідно із п.4.5 Договору, приймання товару за якістю проводиться Покупцем відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (з наступними змінами та доповненнями).
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого в строк товару, за кожен день прострочення платежу.
Як стверджує позивач за первісним позовом, на виконання умов Договору ТОВ „ТПО „Аріста” поставило КП „Компанія „Вода Донбасу” дві цистерни рідкого хлору на загальну суму 172536,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 51438890 від 24.06.09 р., № 51438889 від 24.06.09 р., дорожньою відомістю № 51438889, № 54438890.
Позивач направив на адресу відповідача листи № 1722 від 22.10.09 р. та № 187 від 12.02.10 р. із вимогою про сплату суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 172536,00 грн.
Відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар у розмірі 50000,00 грн.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 159350,81 грн., з яких 122536,00 грн. - сума заборгованості, 22701,26 грн. - сума пені, 10892,13 грн. - сума індексу інфляції, 3221,42 грн. - сума 3% річних.
Відповідач із позовними вимогами не погодився, про що надав суду письмовий відзив на позов та 08 липня 2010 року звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста”, м.Донецьк, про стягнення 34507,20 грн. - суми штрафу.
У своєму зустрічному позові Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” стверджує, що при прийнятті цистерн рідкого хлору виявилось, що за наданими документами якість товару не відповідає ДСТУ, а також відсутні документи, що підтверджують можливість застосування даної партії хлору для очищення питної води.
Листом від 30.06.09 р. відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про неможливість прийняття цистерн до надання необхідних документів.
Для проведення вхідного контролю якості продукції 03.07.09 р. у присутності представника ТОВ „ТПО „Аріста” було здійснено відбір проб рідкого хлору, про що було складено Акт.
Акти приймання рідкого хлору за кількістю (якістю) були складені 16.07.09 р. та 17.07.09 р. за участю представника Продавця, в яких було зазначено про факт відбору проб рідкого хлору для перевірки якості. Перевірка якості проводилась лабораторією контролю якості води Донецького РВУ КП „Компанія „Вода Донбасу”.
04 серпня 2009 року КП „Компанія „Вода Донбасу” на адресу ТОВ „ТПО „Аріста” направлено лист № 11/2488/1 з вимогою сплатити суму штрафу у розмірі 20% від вартості товару у зв'язку із невідповідністю його якості умовам Договору та ДСТУ.
17 лютого 2010 року Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста” претензію № 11/431 із вимогою про сплату штрафу у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару у сумі 34507,20 грн., яка була позивачем відхилена.
Посилаючись на те, що відповідно із результатами аналізів, проби не відповідають ДСТУ 6718-93 та що ТОВ „ТПО „Аріста” не виконало належним чином зобов'язання по сплаті штрафу, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста” 34507,20 грн. - суми штрафу у зв'язку із поставкою неякісної продукції.
Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач за первісним позовом поставив на станцію розливу хлору Донецького РВУ УП „Компанія „Вода Донбасу” 2 цистерни рідкого хлору.
Як стверджує Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, при прийнятті цистерн виявилось, що за наданими документами та відповідно до результатів аналізів якості рідкого хлору, якість товару не відповідає ДСТУ 6718-93.
Твердження відповідача за первісним позовом про невідповідність якості хлору умовам Договору та ДСТУ 6718-93 суд до уваги не приймає з огляду на нижчевикладене.
Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПО „Аріста” було поставлено Комунальному підприємству „Компанія „Вода Донбасу” дві цистерни рідкого хлору з сертифікатами якості № 2489 та № 2490 від 12.06.09 р. З перекладу цих сертифікатів, здійсненого Донецькою Торгово-промислової палатою, вбачається, що показники хлору, що постачається, є кращими аніж ті, що визначені ДСТУ 6718-93.
Згідно із п.3.2 ДСТУ 6718-93, для перевірки у споживача якості рідкого хлору, який транспортується в контейнерах, проби відбирають із 5% контейнерів або із одного контейнера при партіях менш 20 контейнерів, при транспортуванні рідкого хлору в балонах - із 2% балонів, не менш двох або із однієї цистерни кожної партії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом було взято дві проби рідкого хлору із однієї цистерни № 57407280 в два балона малого вмісту до 5 дм3, що оформлено одним актом від 03.07.09 р.
Відповідно до п.3.3 ДСТУ 6718-93, при отриманні незадовільних результатів аналізу хоча б по одному із показників проводять повторний аналіз на подвоєній вибірці або подвоєній кількості проб, які взяті від тієї самої партії.
Результати повторного аналізу поширюються на всю партію.
Отже, при незадовільному результаті, оформленому протоколом результатів дослідження рідкого хлору за пробою, відібраною 03.07.09 р., Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” повинно було взяти подвійну пробу та провести повторний аналіз.
Оскільки в матеріалах справи наявний один акт відбору проб рідкого хлору для проведення вхідного контролю якості від 03.07.09 р. та один протокол аналізу якості рідкого хлору, суд дійшов висновку про те, що повторний аналіз проб рідкого хлору відповідачем за первісним позовом не проводився, тобто Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” не було виконано п.3.3 Розділу 3 ДСТУ 6718-93.
Дані обставини позбавляють вищезазначений протокол сили доказу факту неналежної якості хлору, на чому наполягає позивач за первісним позовом.
Таким чином, у задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста”, м.Донецьк, про стягнення суми штрафу у розмірі 34507,20 грн. слід відмовити з огляду на вищевикладене.
Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розмір суми пені на 90% суд залишає без задоволення за необґрунтованістю.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про те, що первісні позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме, зокрема, договором № 11-09-124т від 23.02.09 р., квитанціями про приймання вантажу, листами.
Крім того, факт прострочення виконання грошового зобов'язання на користь позивача відповідач за первісним позовом визнав у своєму клопотанні про зменшення розміру пені.
Отже, первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 122536,00 грн. - суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
зміна умов зобов'язання;
сплата неустойки;
відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 22701,26 грн. - суми пені, 10892,13 грн. - суми індексу інфляції, 3221,42 грн. - суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача за первісним позовом в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, п.п.3.1, 3.2, 3.3 ДСТУ 6718-93, суд
Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста”, м.Донецьк, до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, - задовольнити повністю.
Стягнути Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; код ЄДРПОУ 00191678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста” (83050, м.Донецьк, вул.Щорса, 39, код ЄДРПОУ 33221885) 122536,00 грн. - суму заборгованості, 22701,26 грн. - суму пені, 10892,13 грн. - суму індексу інфляції, 3221,42 грн. - суму 3% річних, 1593,51 грн. - суму держмита, 236,00 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове об'єднання „Аріста”, м.Донецьк, про стягнення суми штрафу у розмірі 34507,20 грн. - відмовити.
Видати наказ у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30.07.10 р.
Повний текст рішення підписано 04.08.10 р.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1 позивачеві;
1 - відповідачеві;
1 - у справу
Вик.Канаховська В.В.