22.06.10р.Справа № 17/155-10
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 4 184 грн. 00 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Лелеко В.В., дов. №232 від 05.05.10р.
від відповідача: не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (надалі - позивач) звернулося із позовом до Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач) в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 4 184 грн. 00 коп. заборгованості, у тому числі: 3 957 грн. 43 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 86 грн. 38 коп. індексу інфляції, 17 грн. 86 коп. 3 % річних, 122 грн. 30 коп. пені. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором № 400116 від 01.01.2004р.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. До канцелярії суду надав відзив на позов в якому вказує, що заборгованість у сумі 3957 грн. 43 коп. виникла не з його вини, тому що фінансування на утримання МВС України у 2009-2010 році виділялось з Державного бюджету України не в повному обсязі від реальної потреби органів внутрішніх справ, у тому числі на оплату комунальних платежів, а також заначає, що кошторисом відповідача не передбачено виділення з Держбюджету грошових коштів на погашення пені, 3 % річних, інфляційних, просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Ухвалою голови господарського суду від 03.06.10р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 06.07.10р.
В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
01.01.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 400116 (надалі -Договір) зі строком дії до 31.12.04р. за яким позивач зобов'язався продати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб його енергоустановок, а відповідач зобов'язався оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цієї ж угоди (п.п. 1.1, 9.9 Договору).
Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.9.1. Договору).
Відповідно до п.4. Додатку № 3 Договору остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється відповідачем в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов вказаного договору позивачем було відпущено відповідачу електроенергії за період з 01.10.09р. по 01.03.10р. на загальну суму 3 957 грн. 43 коп., за яку відповідач не розрахувався в результаті чого, станом на 25.03.10р. виникла зазначена спірна заборгованість за спожиту активну електроенергію.
Відповідно до пункту 4.2.1. Договору відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної величини облікової ставки НБУ за кожен день просточення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
У зв'язку із простроченням платежів позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 122 грн. 30 коп.
На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу додатково до суми основного боргу збитки від інфляції у сумі 86 грн. 38 коп., та 17 грн. 89 коп. 3% річних з простроченої суми, розмір яких підтверджується розрахунком позивача.
Доказів добровільного погашення залишку заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
З огляду на положення ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За умовами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахованого розміру інфляційних втрат, 3% річних та пені суд визнає їх обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
На підставі викладеного, господарський суд вважає вимоги позивача, зазначені в позовній заяві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 3 957 грн. 43 коп. - основного боргу за спожиту активну електроенергію, 86 грн. 38 коп. - індексу інфляції, 17 грн. 86 коп. - 3 % річних, 122 грн. 30 коп. - пені.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, ст.ст. 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 20-а, ЄДРПОУ 089592141) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект К.Маркса, 41, ЄДРПОУ 00130843) суму 3 957 грн. 43 коп. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 43 коп.) заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 86 грн. 38 коп. (вісімдесят шість грн. 38 коп.) індексу інфляції, 17 грн. 89 коп. (сімнадцять грн. 89 коп.) 3% річних, 122 грн. 30 коп. (сто двадцять дві грн. 30 коп.) пені, 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано- 09.07.10р.