Справа № 191/2154/22
Провадження № 1-в/191/606/22
іменем України
26 жовтня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника адміністрації - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.06.2017 за ч.1 ст.121,75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2019 іспитовий строк скасовано на направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання строком на 5 років, початок строку відбування покарання - 29.10.2019, кінець строку- 15.04.2023,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник адміністрації СВК-94 в судовому засіданні клопотання засудженого не підтримав та зазначив, що на даний час засуджений ОСОБА_5 своє виправлення ще не довів. Рішенням комісії установи від 31.08.2021 засудженому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні та після цього часу ніяких позитивних змін у поведінці ОСОБА_5 не відбулося.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого заперечував.
Суд, заслухавши засудженого, представника адміністрації СВК-94, думку прокурора, а також дослідивши надані суду матеріали особової справи засудженого, приходить до наступного.
Відповідно ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_5 засуджений за тяжкий злочин. Дві третини покарання відбув станом на 15.08.2021. Крім того, має 9 непогашених судимостей, та раніше до нього застосовувалось умовно-дострокове звільнення.
Згідно з характеристикою ОСОБА_5 знаходиться в установах виконання покарань з 29.10.2018. За час знаходження в слідчому ізоляторі м.Дніпро характеризувався посередньо , стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався з незалежних від нього причин. До СВК-94 прибув 18.12.2019, працевлаштований не був з незалежних від нього обставин, на теперішній час працевлаштований в цеху № 2 різноробочим, змінні норми виконує під наглядом адміністрації, стягнень та заохочень не має, характеризується посередньо, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, виконавчих листів не має, провину в скоєному злочині визнає.
15.01.2020 на засіданні адміністративної комісії установи засудженому було відмовлено у застосуванні ст..101 КВК України як особі, що не стає на шлях виправлення. 15.10.2020 на засіданні адміністративної комісії установи відмовлено в застосуванні ст.82 КК України як особі, що не стає на шлях виправлення. 31.08.2021 на засіданні адміністративної комісії установи відмовлено в застосуванні ст.81 КК України як особі, що не довела своє виправлення.
При вирішенні питання про можливість застосування засудженому умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. Положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу його виправлення. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятного соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Враховуючи поведінку засудженого за весь час його перебування в установах виконання покарань, посередню характеристику за час відбування покарання в Синельниківській ВК-94, відсутність у нього заохочень, суд вважає, що зміни в поведінці засудженого свідчать про те, що він не довів своє виправлення, оскільки ніяких позитивних змін у його поведінці не відбулося.
Таким чином, судом не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_5 та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, та можна було б вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Враховуючи, що згідно ст. 81 КК України застосування умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов'язком суду, суд вважає, що клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає .
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539, 392 КПК України, суд ,-
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1