Справа № 600/2667/22-а
Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
27 жовтня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах яких діє ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах яких діє ОСОБА_2 до Чернівецького районного центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
в липні 2022 року позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , звернулися в суду з позовом до Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідач), в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 22 від 02 березня 2022 року у частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період разом з військовозобов'язаними, які призванні у складі команди військової частини НОМЕР_1 .
Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 18.08.2022 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовив, визнавши неповажними причини пропуску строку. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 до Чернівецького районного центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії повернув позивачу.
Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 було призвано на військову службу 02.03.2022, тобто про існування вказаного наказу позивачу відомо з 02.03.2022, тому, суд не може розцінювати вищевказані обставини такими, що є поважними причинами та є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а отже до суду з позовом в межах даної справи позивач звернувся з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з наказом начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 22 від 02 березня 2022 року, а тому не знав і не міг знати за яким рішенням уповноваженої особи він призваний та направлений для проходження військової служби. Про існування вказаного наказу позивач дізнався лише 04.07.2022.
Зазначає, що позивача було призвано на військову службу за мобілізацією та скеровано до військової частини НОМЕР_1 для зарахування в списки особового складу. Також зазначає, що строк коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів обчислюється саме з 04 липня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наявних у матеріалах справи документах, (зокрема в направленні на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності, картці обстеження та медичного огляду, довідки військово-лікарської комісії) позивача було призвано на військову службу за мобілізацією та скеровано до військової частини НОМЕР_1 для зарахування в списки особового складу. При цьому ОСОБА_1 звернень (заяв, клопотань, рапортів) щодо надання відстрочки від призову не надавав.
Також, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_1 було призвано на військову 02.03.2022, тому про існування вказаного наказу позивачу відомо з 02.03.2022.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (далі Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено військовий стан строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022 (далі Указ №133/22), затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб; цей Указ Президента затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб цей Указ Президента затверджений Законом України № 2263-IX від 22.05.2022.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб цей Указ Президента затверджений Законом України № 2500-IX від 15.08.2022.
Відповідно до пункту 2 Указу № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до пункту 147 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.
Тобто, участь ОСОБА_1 у бойових діях, стала поважною причиною того, що ОСОБА_1 не зміг вчасно оскаржити рішення уповноваженої особи відповідно до якого він призваний та направлений для проходження військової служби разом із командою військової частини.
Вищенаведене свідчить, що на момент призову на військову службу та направлення разом із командою військової частини НОМЕР_1 на територію здійснення бойових дій для відбиття агресії Російської Федерації проти України відповідач не надав, не познайомив ОСОБА_1 з наказом начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 22 від 02 березня 2022 року у частині, що стосується позивача.
З апеляційної скарги встановлено, що позивач перебуваючи в Сумській області, де на той час не було бойових дій, за допомогою поштового зв'язку "Нова пошта" уклав договір про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року, підписав, і звернувся до Чернівецького адміністративного суду з відповідним позовом.
У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин через фізичну неможливість позивача повноцінно реалізувати своє право на доступ до правосуддя, а тому підлягав поновленню.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому наявні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах яких діє ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах яких діє ОСОБА_2 до Чернівецького районного центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.