Справа № 120/607/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
26 жовтня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування пунктів рішення, зобов'язання вчинити дії,
в січні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, в якому просив суд:
визнати протиправними та скасувати пункти 3 та 4 рішення 20 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 20.08.2021 № 86 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту смт. Стрижавка".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
12 вересня 2022 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 серпня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 19.11.2018 позивач набув право власності на нежитлове приміщення свинарника № 5 - "А" загальною площею 180,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520655900:02:009:1256.
22.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до голови Стрижавської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4000 га на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства. В якості додатків надав: копію паспорта, копія ідентифікаційного коду, викопіювання, копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, заяву про надання згоди землекористувачем на вилучення земельної ділянки, копію витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію договору оренди земельної ділянки.
Рішенням 46 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради від 29.05.2019 № 22 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею: 1,0000 га із земельної ділянки, площею 4,6164 га кадастровий номер 0520655900:02:009:1256, враховуючи те, що рішенням Стрижавської селищної ради від 30.01.2019 № 21 надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 4,6164 га кадастровий номер 0520655900:02:009:1256 на п'ять окремих земельних ділянок без зміни цільового призначення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2019 по справі № 120/2820/19-а визнано протиправним та скасовано рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 22 від 29.05.2019 р. та зобов'язано Раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.03.2019 р. (одержане 03.04.2019 вх. № 98) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
На виконання вищевказаного рішення суду Стрижавською селищною радою прийнято рішення № 25 від 26.02.2020 року, яким ОСОБА_1 повторно відмовлено у наданні дозволу у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта Генеральному плану та плану зонування території населеного пункту смт. Стрижавка.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 по справі № 120/1603/20-а визнано протиправним та скасовано рішення № 25 від 26.02.2020 року та зобов'язано Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га із земельної ділянки площею 4,6164 га кадастровий номер 0520655900:02:009:1256, розташованій по АДРЕСА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
На виконання рішення суду від 05.11.2020 по справі № 120/1603/20-а відповідачем повторно розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту смт. Стрижавка.
За результатами повторного розгляду клопотання Радою прийнято рішення від 20.08.2021 № 86, яким:
п. 1 - надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га із земельної ділянки площею 4,6164 га кадастровий номер 0520655900:02:009:1256, розташованій по АДРЕСА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області;
п. 2. - зобов'язано ОСОБА_1 звернутися до суб'єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, та подати розроблений проект землеустрою на розгляд та затвердження до сесії селищної ради;
п. 3. - зобов'язано суб'єкт господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га із земельної ділянки площею 4,6164 га кадастровий номер 0520655900:02:009:1256, розташованій по АДРЕСА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, врахувати норми містобудівної документації, зокрема Генеральний план смт. Стрижавка та план зонування території смт. Стрижавка, а саме земельна ділянка знаходиться у Зоні комерційного призначення В-7;
п. 4. - встановлено термін дії наданого дозволу на період 2 (два) місяці з дати прийняття цього рішення.
Не погоджуючись із пунктами 3, 4 рішення від 20.08.2021 № 86 позивач звернувся до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (по тексту - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).
Згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням від 20.08.2021 № 86 позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, проте, пунктом 3 та 4 Рада зобов'язала суб'єкт господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, при виготовленні проекту землеустрою врахувати норми містобудівної документації, зокрема Генеральний план смт. Стрижавка та план зонування території смт. Стрижавка, а саме те, що земельна ділянка знаходиться у Зоні комерційного призначення В-7 та встановила термін дії наданого дозволу на період 2 місяці.
Аналізуючи доводи апелянта з приводу правомірності прийняття спірних пунктів рішення, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/1603/20-а за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 05.11.2020 визнано протиправним та скасовано рішення № 25 від 26.02.2020 року та зобов'язано Стрижавську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га із земельної ділянки площею 4,6164 га кадастровий номер 0520655900:02:009:1256, розташованій по АДРЕСА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини встановлені рішенням суду від 05.11.2020 у справі №120/1603/20-а мають приюдиційне значення при розгляді цієї справи.
Варто зазначити, що суд у справі № 120/1603/20-а встановив, що в якості підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав позивачу на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам Генерального плану та плану зонування території населеного пункту Стрижавка.
Зазначена невідповідність полягала у тому, що бажана для позивача земельна ділянка знаходиться у Зоні комерційного призначення В-7.
Однак при оцінці аргументів відповідача та підстав покладених в основу оскарженого рішення органу місцевого самоврядування суд зауважив, що посилання на невідповідність Генеральному плану та плану зонування території населеного пункту є протиправним, оскільки позивач звернувся з клопотанням до відповідача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою 22.03.2019 року, а Генеральний план зонування території смт. Стрижавка було затверджено рішенням Стрижавської селищної ради 29.05.2019 року.
Як наслідок суд дійшов висновку, що на час звернення позивача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою не існувало Плану зонування території смт. Стрижавка Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Відтак, із вказаних мотивів, при ухваленні рішення у справі № 120/1603/20-а суд погодився із аргументами позивача про те, що знаходження згідно Генеральному плану та плану зонування території смт. Стрижавка земельної ділянки на яку претендує позивач у Зоні комерційного призначення В-7 не є перешкодою у наданні йому дозволу для виготовлення документації із землеустрою. Фактично суд зазначив, що норми Генеральному плану та плану зонування, з огляду на їх темпоральну дію, не підлягають застосуванню при виготовленні позивачем документації із землеустрою.
Попри це, розглянувши повторно клопотання від 22.03.2019 Рада хоча і надала позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак оскарженим пунктом 3 рішення від 20.08.2021 № 86, зобов'язала суб'єкт господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, при виготовленні проекту землеустрою врахувати норми містобудівної документації, зокрема Генеральний план смт. Стрижавка та план зонування території смт. Стрижавка, а саме "земельна ділянка знаходиться у Зоні комерційного призначення В-7".
У такий спосіб Рада поставила виготовлення проекту землеустрою у залежність від урахування факту знаходження земельної ділянки у Зоні комерційного призначення В-7. Тим самим відповідач не врахував рішень судів у справах № 120/2820/19-а та № 120/1603/20-а, де вказано, що зазначене зонування не повинно застосовуватися при розробленні на замовлення позивача документацій із землеустрою.
Крім того, доцільно зазначити, що рішенням суду від 08.02.2022 по справі № 120/12935/21-а (набрало законної сили), у якому позивач брав участь в статусі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, визнано протиправним та нечинним рішення 46 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 11 від 29.05.2019 про затвердження містобудівної документації "план зонування території смт. Стрижавка Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області" в частині віднесення орендованої ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:009:1256 загальною площею 4,6164 га для іншого сільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 до зони комерційного використання В-7.
Отже, факт визнання протиправним та нечинним рішення про затвердження містобудівної документації "План зонування території смт. Стрижавка Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області" в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:009:1256 до Зони комерційного використання В-7 додатково вказує на відсутність підстав для врахування такого зонування при виготовленні на замовлення позивача проекту землеустрою щодо відведення йому бажаної земельної ділянки у власність.
Відтак, з огляду на вказані вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний п. 3 рішення від 20.08.2021 № 86 підлягає скасуванню, оскільки суб'єкт господарювання, який є виконавцем робіт із землеустрою не повинен врахувати норми містобудівної документації на яку зіслався відповідач як з огляду на висновки суду у справах № 120/2820/19-а та № 120/1603/20-а так і з огляду на визнання судом нечинним Генерального плану та плану зонування території смт. Стрижавка в частині віднесення земельної ділянки до Зони комерційного використання В- 7 (справа № 120/12935/21-а).
Щодо пункту 4 спірного рішення, яким встановлено термін дії наданого дозволу на період 2 (два) місяця з дати прийняття рішення від 20.08.2021 № 86,колегія суддів вказує на слідуюче.
Згідно зі статтею 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Тому, колегія суддів вважає, що встановивши строк чинності дозволу на виготовлення документації із землеустрою, відповідач порушив норми ст. 22 Закону України "Про землеустрій" якими чітко унормовано необмежений термін його дії. Це є підставою для визнання протиправним та скасування пункт 4 рішення від 20.08.2021 № 86.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.