Справа № 640/29439/21 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
26 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ТОВ «Аскоп-Україна» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у місті Києві з відновлення (збільшення) в ІКПП ТОВ «Аскоп-Україна» по платежам з ПДВ суми переплати з ПДВ на суми в розмірах 1 587 407,00 грн., 394 718,00 грн., 2 028 071,00 грн., 1 412 687,00 грн., 283 859,00 грн., 1 967 663,00 грн. та 214 778,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві відновити (збільшити) в ІКПП ТОВ «Аскоп-Україна» по платежам з ПДВ суму переплати з ПДВ на суми в розмірах 1 587 407,00 грн., 394 718,00 грн., 2 028 071,00 грн., 1 412 687,00 грн., 283 859,00 грн., 1 967 663,00 грн. та 214 778,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2021 року ТОВ «Аскоп-Україна» отримало від Головного управління ДПС у місті Києві:
- податкову вимогу від 16 липня 2021 року № 0050126-1303-2653 про сплату суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 3726796,61 грн. та суми пені в розмірі 1101,16 грн., в п. 1 якої податковий орган вказав, що такий борг виник починаючи з 06 березня 2021 року;
- рішення № 0050126-1303-2653 від 16 липня 2021 року про опис майна у податкову заставу;
- лист про надання інформації № 68863/6/26-15-13-03-10 від 19 липня 2021 року, в якому Головне управління ДПС у місті Києві повідомило, що відповідно до інтегрованих карток платника податків сума податкового боргу ТОВ «Аскоп-Україна» становить 3 727 897, 77 грн., тобто за інформацією податкового органу зазначена сума податкового боргу виникла виходячи із даних інтегрованих карток платника податків (ІКПП).
Після отримання зазначених документів ТОВ «Аскоп-Україна» внаслідок перевірки інформації в ІКПП ТОВ «Аскоп-Україна» за платежами з податку на додану вартість було виявлено подвійне зменшення в ІКПП суми переплати з ПДВ на одні і ті ж самі суми в загальному розмірі 7 889 183,00 грн., що призвело до безпідставного зменшення в ІКПП позитивного сальдо розрахунків товариства з бюджетом на такі суми.
Виходячи з цього, ТОВ «Аскоп-Україна» направило на адресу Головного управління ДПС у місті Києві лист (вих. №119/08 від 06 серпня 2021 року) про відновлення (збільшення) в ІКПП товариства по платежам з ПДВ суми переплати з такого податку на суму в загальному розмірі 7 889 183,00 грн.
Листом від 08 вересня 2021 року за №85078/6/26-15-04-06-14 Головне управління ДПС у місті Києві визнало подвійне зменшення в ІКПП переплати з ПДВ на одну і ту ж саму загальну суму 7 889 183,00 грн., однак не вчинило дій щодо одноразового відновлення в ІКП ТОВ «Аскоп-Україна» безпідставно повторно зменшеної суми в загальному розмірі 7 889 183,00 грн.
ТОВ «Аскоп-Україна», вважаючи бездіяльність податкового органу щодо відновлення (збільшення) в ІКПП суми переплати з ПДВ в загальному розмірі 7 889 183,00 грн. протиправною, звернулось до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Згідно зі статтею 71, підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій;
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно з пунктом 2 розділу І, підпункту 1, 2 підрозділу 4 розділу V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/«Анульовано»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд»/«Анульовано» при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Отже, контролюючий орган зобов'язаний забезпечити відображення результатів судового оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) шляхом внесення до ІКП запису про скасування вимоги в судовому порядку та не відображення в ІКП облікових показників щодо донарахування сум.
З наведеного слідує, що для того щоб у платника податків виник податковий борг, на який йому може бути надіслана податкова вимога, в останнього повинно виникнути грошове зобов'язання, яке має статус узгодженого. При цьому, що Податковий кодекс України не передбачає виникнення податкового боргу на підставі лише даних з ІКПП і так само не передбачає виникнення податкового боргу без визначення грошового зобов'язання і набуття ним статусу узгодженого.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, зменшення податковим органом в ІКП суми переплати ТОВ «Аскоп-Україна» з ПДВ призвело до зменшення позитивного сальдо розрахунків позивача з бюджетом і, як наслідок, до виникнення податкового боргу.
Так, колегія суддів звертає увагу, що 28 квітня 2015 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») № 0000401502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 469002,00 грн., заявленої в декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 234501,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року у справі №826/8552/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року.
Водночас, без урахування факту оскарження у судовому порядку вказаного ППР, податковий орган 25 серпня 2016 року зменшив в ІКП суму переплати з ПДВ на суми в розмірі 469002,00 грн. та в розмірі 234501,00 грн., визначені скасованим судом податковим повідомленням-рішенням. При цьому, відновлення в ІКП суми переплати з ПДВ на суми 469002,00 грн. та 234501,00 грн. податковим органом здійснено не було.
Також, 13 травня 2014 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») № 0000241530 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 22198,00 грн., заявленої в декларації з ПДВ за січень 2014 року, а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11099,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року у справі № 826/6965/14 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») №0000241530 від 13 травня 2014 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму в розмірі 21789,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10894,50 грн. Дана постанова в зазначеній частині залишена без змін постановою Верховного суду (Касаційного адміністративного суду) від 18 травня 2018 року. При цьому, податковий орган 30 січня 2019 року, тобто, вже після скасування судом вказаного ППР і набрання судовим рішенням законної сили, зменшив в ІКП суму переплати з ПДВ на суми в розмірі 22198,00 грн. та 11099,00 грн., визначені таким податковим повідомленням-рішенням, але відновлення в ІКП суми переплати з ПДВ на суми 21789,00 грн. та 11099,00 грн., в частині яких судом було скасовано податкове повідомлення-рішення (Форма 00241530 від 13 травня 2014 року) податковим органом також здійснено не було.
12 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення (Форма «Р») №0000452302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 83819,00 грн., а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20955,00 грн.
Однак, зазначене податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року у справі № 2а-12094/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року. Водночас, не дивлячись на судове оскарження даного податкового повідомлення-рішення, податковий орган 13 серпня 2012 року, тобто після скасування судом такого ППР і набрання судовим рішенням законної сили, зменшив в ІКП суму переплати з ПДВ на суми розмірі 83819,00 грн. та в розмірі 20955,00 грн., визначені скасованим судом податковим повідомленням-рішенням, а відновлення в ІКП суми переплати з ПДВ на суми 83819,00 грн. та в розмірі 20955,00 грн. податковим органом здійснено не було.
Тож, виходячи з того, що податкові повідомлення-рішення скасовані судом, сума переплати позивача з податку на додану вартість була безпідставно зменшена податковим органом в ІКП на всі вищевказані суми (469002,00 грн.; 234501,00 грн.; 21789,00 грн.; 10 894,50 грн.; 83819,00 грн. та 20955,00 грн.), зазначені в таких скасованих судом податкових повідомленнях-рішеннях, що, у свою чергу, призвело до безпідставного зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом на такі суми.
У листопаді 2014 року ТОВ «Аскоп-Україна» шляхом подачі уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, жовтень 2012 року, березень 2013 року та червень 2013 року заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в наступних розмірах: в уточнюючому розрахунку до декларації за грудень 2011 року - 249653,00 грн.; в уточнюючому розрахунку до декларації за січень 2012 року - 1967663,00 грн.; в уточнюючому розрахунку до декларації за березень 2012 року - 283859,00 грн.; в уточнюючому розрахунку до декларації за жовтень 2012 року - 2028071,00 грн.; в уточнюючому розрахунку до декларації за березень 2013 року - 394718,00 грн.; в уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2013 року - 1587407,00 грн.
Так, згідно висновків акта № 8998/26-53-15-02/30579869 від 29 грудня 2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аскоп-Україна» правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, січень, березень, жовтень 2012 року, березень, червень 2013 року, вересень 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» було неправильно заявлено зазначені суми до бюджетного відшкодування (не за ті періоди), в зв'язку з чим занижено бюджетне відшкодування в сумі 6476496,00 грн. (за січень 2012р. в сумі 214778,00 грн.; за лютий 2012р. в сумі 1967663,00 грн.; за квітень 2012р. в сумі 283859,00 грн.; за листопад 2012р. в сумі 2028071,00 грн.; за квітень 2013р. в сумі 394718,00 грн. та за липень 2013р. в сумі 1587407,00 грн.).
На підставі вказаного акта перевірки № 8998/26-53-15-02/30579869 від 29 грудня 2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми В2 №0000131502 від 22 січня 2015 року про збільшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 6476496,00 грн. (за вказані вище періоди) та про врахування зазначеної суми у зменшення таких зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.
Таким чином, податковий орган визнав належність за ТОВ «Аскоп-Україна» зазначеної суми, однак вказав на неможливість її бюджетного відшкодування за заявлені товариством періоди, у зв'язку із заявленням такої суми до бюджетного відшкодування не за ті періоди.
Зазначене податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2015 року форми В2 №0000131502 не оскаржувалось позивачем.
Відповідно до підпункту 3 пункту 6 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23 вересня 2014 року (у редакції наказу Міністерства фінансів України №13 від 23 січня 2015 року), у рядку 26 декларації за лютий 2015 року (І квартал 2015 року) вказуються суми: від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу звітного (податкового) кредиту наступного податкового періоду; задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.
ТОВ «Аскоп-Україна» 20 березня 2015 року подало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, в рядку 26 («Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного податкового) періоду») якої, відобразило дані суми ПДВ в розмірі 6476496,00 грн. разом з іншими сумами, зокрема, і сумою в розмірі 1412687,00 грн. Разом з такою декларацією, товариство подало Додаток 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2)», в графі 4 таблиці 1 якого вказало суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015, зокрема, 1587407,00 грн.; 394718,00 грн.; 2028071,00 грн.; 1412687,00 грн.; 283859,00 грн.; 1967663,00 грн.; 214778,00 грн. Всього: 7889183,00 грн.
При цьому, як було встановлено судом першої інстанції, правильність декларування таких сум, зокрема в графі 4 таблиці 1 Додатку 2, відповідала також листу Державної фіскальної служби України від 06 березня 2015 року за №7796/7/99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість», який був надісланий ТОВ «Аскоп-Україна» Державною фіскальною службою України разом із супровідним листом від 24 березня 2015 року за №6132/6/99-99-19-03-02-15, в якому ДФС України повідомило ТОВ «Аскоп-Україна», що останнє може використовувати лист ДФС України від 06 березня 2015 року за № 7796/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» у своїй роботі. В той же час, відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 06 березня 2015 року № 7796/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість», зокрема інформації, наведеної в п. 3 «Особливості заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д 2) до податкової декларації з податку на додану вартість», залишки сум податку, що були заявлені платниками зику до бюджетного відшкодування та перенесені до граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації за лютий 2015 року, знімаються з обліку в ІКПП та надалі обліковуються в розділі IV декларації та в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації в наступних звітних періодах до повного їх погашення.
У зв'язку з цим, 20 березня 2015 року в ІКПП ТОВ «Аскоп-Україна» в розрізі взаєморозрахунків по податку на додану вартість було зменшено переплату по ПДВ (зняття з обліку в ІКПП) на підставі Додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року на загальну суму 7 889 183,00 грн.
Також, 21 травня 2015 року ТОВ «Аскоп-Україна» подало до податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, в зв'язку із необхідністю уточнення рядків 23.2 та 30 декларації (щодо сум, заявлених до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень - лютий 2015р.) і, відповідно, додатків 2, 3, та 4 до декларації, що містили інформацію щодо уточнених показників рядків 23.2 та 30 декларації. При цьому, графа 4 таблиці 1 додатку 2 була залишена без змін, оскільки уточнення показників рядків 23.2 та 30 декларації не стосувалось сум, зазначених у такій графі 4.
Необхідність подання разом з уточнюючим розрахунком відповідних додатків до декларації була передбачена пунктом 9 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23 вересня 2014 року (у редакції наказу Міністерства фінансів України № 13 від 23 січня 2015 року, чинного в 2015 році, відповідно до якого, у разі вправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Після отримання податкової вимоги ТОВ «Аскоп-Україна» виявлено, що 21 травня 2015 року (тобто в день подачі уточнюючого розрахунку разом з додатком 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015р.), в ІКПП в розрізі взаєморозрахунків по податку на додану вартість було повторно зменшено переплату по ПДВ на підставі Додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року на загальну суму 7 889 183,00 грн.
З наведеного вбачається, що на одні і ті ж самі суми ПДВ було двічі зменшено переплату з ПДВ в ІКПП позивача (зняття з обліку в ІКПП) на підставі одного і того ж Додатку 2 до однієї і тієї податкової декларації, не дивлячись на те, що ТОВ «Аскоп-Україна» зобов'язане було подати такий додаток 2 разом з уточнюючим розрахунком відповідно до вимог пункту 9 Розділу VI Порядку № 966, і повторне зменшення сум переплати з ПДВ в ІКПП (зняття з обліку ІКППП) не передбачене та не враховує суть вчинених позивачем дій.
Крім того, зменшення податковим органом переплати з ПДВ було здійснено не враховуючи те, що податковий орган визнав належність за ТОВ «Аскоп-Україна» таких сум ПДВ за змістом ППР форми В2 № 0000131502 від 22 січня 2015 року.
До того ж, право ТОВ «Аскоп-Україна» на такі суми підтверджено також Окружним адміністративним судом міста Києва у рішенні від 27 грудня 2019 року по справі №826/22870/15, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, яким суд стягнув на користь товариства заявлену останнім суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 5706742,00 грн. (що складалась із вищевказаних сум ПДВ в розмірах 1587407,00 грн. + 394718,00 грн. + 2028071,00 грн. + 1412687,00 грн. + 283859,00 грн.).
Отже, колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини підтверджують безпідставність зменшення податковим органом в ІКП ТОВ «Аскоп-Україна» сум переплати з ПДВ на суму в розмірі 7889183,00 грн., а тому безпідставне зменшення в ІКПП ТОВ «Аскоп-Україна» сум переплати з ПДВ на суми, зазначені в скасованих судом податкових повідомленнях-рішеннях, про які зазначалось вище та на суми, вказані в додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015р., призвело до безпідставного зменшення позитивного сальдо розрахунків товариства з бюджетом на такі суми.
У подальшому, в зв'язку із відшкодуванням 05 березня 2021 року на рахунок позивача сум бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 5706742,00 грн. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року у справі №826/22870/15, позитивне сальдо розрахунків ТОВ «Аскоп-Україна» з бюджетом було повністю прибрано і утворилось негативне сальдо на суму 2313845,61 грн., а відтак, починаючи із 06 березня 2021 року, утворилась і сума податкового боргу на таку ж суму 2313845,61 грн., про який наголошує відповідач.
Внаслідок додаткового отримання ТОВ «Аскоп-Україна» 07 червня 2021 року суми бюджетного-відшкодування ПДВ в розмірі 1412951,00 грн. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у справі №640/22357/19, сума податкового боргу збільшена податковим органом на таку отриману суму і склала 3726796,61 грн., на яку і була складена податкова вимога, яка визнана протиправною рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі №640/22157/21.
При цьому, внаслідок безпідставного зменшення в ІКПП суми переплати з ПДВ і, відповідно, зменшення позитивного сальдо розрахунків ТОВ «Аскоп-Україна» з бюджетом та подальшого отримання ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетної заборгованості з ПДВ на підставі судових рішень в ІКПП позивача невірно відображено дані. При цьому, отримання ТОВ «Аскоп-Україна» на підставі судових рішень бюджетної заборгованості із відшкодування ПДВ не може автоматично перетворюватись на зворотну суму податкового боргу ТОВ «Аскоп-Україна» перед бюджетом, адже за своєю суттю та формою суперечить положенням Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності Головного управління ДПС у місті Києві з відновлення (збільшення) в ІКПП ТОВ «Аскоп-Україна» по платежам з ПДВ суми переплати з ПДВ на суми в розмірах 1 587 407,00 грн., 394 718,00 грн., 2 028 071,00 грн., 1 412 687,00 грн., 283 859,00 грн., 1 967 663,00 грн. та 214 778,00 грн. та про зобов'язання Головного управління ДПС у місті Києві відновити (збільшити) в ІКПП ТОВ «Аскоп-Україна» по платежам з ПДВ суму переплати з ПДВ на суми в розмірах 1 587 407,00 грн., 394 718,00 грн., 2 028 071,00 грн., 1 412 687,00 грн., 283 859,00 грн., 1 967 663,00 грн. та 214 778,00 грн.
При цьому, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Також, колегія суддів звертає увагу, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 28.10.2022.