Справа № 320/15051/21
27 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріусу Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
Вказану ухвалу отримано скаржником 20.09.2022, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.
У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, суд вже наголошував на тому, що обставини початку 24.02.2022 широкомасштабного нападу на територію України військ держави-терориста російської федерації, не є такими, що свідчать про наявність поважних причин пропуску строку. Скаржник не надав пояснень та доказів тому, що за його місцезнаходженням до 22.07.2022 велися активні бойові дії. Надання працівникам дозволу на віддалену роботу також не є об'єктивною обставиною, що унеможливила подання апеляційної скарги раніше 22.07.2022..
Інших поважних та об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Також, у межах встановленого судом строку, скаржник вказав про невірний розрахунок судового збору.
Так, на переконання скаржника у даній справі заявлено одну вимогу немайнового характеру. Тому, заявлена позивачем вимога про визнання протиправним рішення не є окремою та розглядається у єдності із вимогою про скасування рішення.
Саме питання протиправності рішень, дій чи бездіяльності є підставою для застосування відповідних ним способів захисту (при протиправності рішення - його скасування, при протиправності дій чи бездіяльності - зобов'язання вчинити дії чи утриматися від їх здійснення).
Водночас, скасування певного рішення не є автоматичною підставою для застосування інших способів захисту, у тому числі і щодо зобов'язання вчинити дії. Скасування певного рішення здійснюється з підстав його протиправності, а зобов'язання вчинити дії застосовується у разі встановлення протиправної бездіяльності щодо невчинення таких дій.
У даному випадку способами захисту прав є скасування рішення та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, що є двома вимогами немайнового характеру.
Посилання скаржника на рішення Верховного Суду у справах №№640/21330/18, 280/5161/19, 400/2863/19 є безпідставним, оскільки вони прийняті за іншого предмету спору.
Відтак, судом вірно розраховано судовий збір за подання апеляційної скарги виходячи із двох вимог немайнового характеру.
Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2022.
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов