Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 жовтня 2022 року Справа№200/4202/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку загального провадження у письмовому провдженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управлiння Національної поліції в Донецькій області (код СДРПОУ 40109058, адреса реєстрацiї: проспект Haxiмова, 86, м. Маріуполь, Донецької області, адреса фактичного мiсцезнаходження: вул. Мандрика, 7, м. Покровськ Донецької області) про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на службi, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд -
29 серпня 2022 року через систему "Електроний суд" позивач, ОСОБА_1 звернувся до Головного управлiння Національної поліції в Донецькій області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13 червня 2022 року № 262/ос в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
визнати протиправним і скасувати 13 червня 2022 року №643 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області та їх покарання" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
поновити ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольському районному управлінні поліції;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 червня 2022 р. по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати 523,89 гривень та 30 000 гривень щомісяця, починаючи з червня 2022 р. по день ухвалення рішення суду;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 40000 гривень.
розглянути справу за даним позовом в порядку спрощеного провадження.
Згідно змісту позовних вимог позивач зазначив, що його було прийнято на службу в поліції слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольського районного управління поліції з 21 січня 2021 р.
Проте Наказом від 13 червня 2022 року №643 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області та їх покарання" за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п.1 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", а саме у невиході на службу без поважних причин та тривалій відсутності на службі, позивача звільнено зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13 червня 2022 року № 262/ос позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 13 червня 2022 р.
Представник позивача наголошує, що службове розслідування, за результатами якого були прийняті спірні накази, здійснено з порушенням норм, передбачених Порядком № 643, а саме: позивач був позбавлений можливості надати пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, зі спірними наказами позивача ознайомлено не було, не було проінформовано ОСОБА_1 щодо визначення тимчасового місця служби та щодо ініціювання службового розслідування та ін.
В тому числі представник відповідача звертає увагу, що виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі здійснюється відповідно до ч.ч. 6-10 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (рекомендованим листом з повідомленням за місцем проживання поліцейського, зазначеним в його особовій справі).
Всі вищевикладені обставини а думку представника позивача свідчать про протиправність спірного наказу.
Також представник позивача наголошує, що вказані дії відповідача призвели до позбавлення позивача певних прав, а саме: надавати пояснення, ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарної справи тощо.
Крім цього представник вважає, що відповідачем не було встановлено в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
На підставі викладених обставин представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.09.2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управлiння Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на службi, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
22.09.2021 року відповідачем було надано відзив по справі, згідно з яким відповідач зазначив, що 25.02.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" та встановлено про необхідності прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08.45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та керівництвом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року. В подальшому до УГІ ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт заступника начальника Маріупольського РУП про те, що станом на 24.04.2022 окремі працівники (у тому числі позивач) не прибули до визначеного місця несення служби - Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
Головним управлінням від 18.05.2022 за № 545 видано наказ "Про призначення службового розслідування", а 01.06.2022 року складено Висновок службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними в рапорті заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.
На підставі такого висновку, за порушення службової дисципліни, невиконання вимог: - п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, (в частині зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України) - п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійного виконання свої службових обов'язків відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва) що виразилось у невиході на службу без поважних причин та тривалій відсутності на службі, позивача звільнено зі служби в поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово - дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Порушенням Присяги працівника поліції є скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
На підставі зазначеного відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
29.09.2022 року представником позивача надано відповідь на відзив, згідно з якою позовні вимоги було підтримано.
Ухвалою суду від 29.09.2022 року закрито підготовче провадження у адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
26 жовтня 2022 року до судового засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебував на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольського районного управління поліції з 21 січня 2021 р.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
25.02.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" та встановлено про необхідності прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08.45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та керівництвом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року.
До УГІ ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт заступника начальника Маріупольського РУП про те, що станом на 24.04.2022 окремі працівники (у тому числі позивач) не прибули до визначеного місця несення служби - Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
На підставі зазначеного факту Головним управлінням від 18.05.2022 за № 545 видано наказ "Про призначення службового розслідування".
01.06.2022 року відповідачем було складено висновок службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.
Згідно змісту Акту службового розслідування, під час проведення службового розслідування було встановлено, що до УГІ ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про те, що наказом ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 № 330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" тимчасовим місцем несення служби особового складу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та керівництвом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року, однак у встановлений строк окремі працівники Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області не прибули до визначеного місця, а саме: слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_1.
З метою встановлення обставин неприбуття до відповідного місця дислокації, у зв'язку з тривалим часом відсутності на зв'язку, працівниками сектору кадрового забезпечення Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області у присутності керівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, здійснено телефонні дзвінки на особисті номера вищевказаних працівників.
В ході телефонних дзвінків телефони були відключені (знаходяться за межами обслуговування операторів).
Відсутність на службі ОСОБА_1 підтверджується актами не виходу на службу, які були зареєстровані в канцелярії Маріупольського РУП ГУНП в області від 25.04.2022 № 675, 26.04.2022 № 808, 27.04.2022 № 980.
Опитаний у ході службового розслідування т.в.о начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області пояснив, що з 07.05.2022 він тимчасово виконує обов'язки начальника Маріупольського РУП та знаходиться на посаді заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області. Від моменту повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а саме на м. Маріуполь на роботу ходили всі без винятку працівники.
25.02.2022 керівники відділів Маріупольського РУП отримали наказ від керівника Маріупольського РУП про виконання наказу № 330 та виїзду особового складу до Покровського РУП до 24.04.2022 року, однак позивач не прибув до визначеного місця.
Всі вищевказані працівники поліції знаходились на зв'язку до 02.03.2022 та планували виїхати до Покровського РУП, а з 02.03.2022 зв'язок операторів Водафон, Київстар та Лайфселл в м. Маріуполі перестав працювати.
Опитана у ході службового розслідування заступник начальника - начальник слідчого відділу Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, яка є безпосереднім керівником позивача, надала пояснення, аналогічні поясненням т.в.о начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.
З метою реалізації права на захист та отримання пояснення, 18.05.2022 здійснено телефонний дзвінок за номерами телефонів належних позивачу, однак вони були відключені, про що було складено відповідні акти: вих. УГІ від 18.05.2022 № 434.
У зв'язку з цим в месенджерах "Телеграм", "Ватс Апп", "Вайбер" та СМС повідомленнях працівникам поліції, які не прибули на службу та про причини не явки не повідомили, у тому числі позивачу було надіслано повідомлення щодо необхідності прибуття до м. Покровська Донецької області для надання пояснень з визначеним терміном до 21.05.2022. Позивач до м. Покровська не прибув та пояснень не надав. За вказаними фактами дисциплінарною комісією складено акт про неприбуття позивача від 24.05.2022 № 960.
Дисциплінарною комісією оглянуто засіб електронної комунікації, а саме мобільний телефон з номером телефону НОМЕР_2 та мобільний телефон з номером телефону НОМЕР_3 , з яких вищевказаним працівникам поліції направлялися повідомлення (виклики) про необхідність прибуття.
Оглядом встановлено, що 18-19.05.2022 в месенджері "Телеграм", "Ватс Апп", "Вайбер" та СМС повідомленнях зареєстрованими за номерами мобільних телефонів вищевказаних працівників поліції, у тому числі позивача, було направлено електронний текст виклику та електронний файл (фото) виклику, наявний звіт про доставку повідомлень.
За результатами огляду дисциплінарною комісією складено акт оглядів засобу електронної комунікації від (виклик) вих. УГІ від 23.05.2022 № 794.
З метою встановлення місцезнаходження працівників поліції, у тому числі позивача, відділом протидії кіберзлочинам в Донецькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України вжито заходи з пошуку наявних соціальних сторінок, активності месенджерів, наявних абонентських номерів, що належать вищевказаним поліцейським, у тому числі: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено відсутність активності в соціальних сторінках.
Відповідно висновку службового розслідування, за порушення службової дисципліни, невиконання вимог: - п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, (в частині зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України) - п.п. 1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, іцо регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійного виконання свої службових обов'язків відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва) що виразилось у невиході на службу без поважних причин та тривалій відсутності на службі позивача звільнено зі служби в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Порушенням Присяги працівника поліції є скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
13.06.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 643 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області та їх покарання" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
13.06.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 262о/с "По особовому складу", відповідно до якого наказано позивача звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 13.06.2022.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Загальні засади діяльності, а також статус поліцейських, підстави дисциплінарної відповідальності встановлено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580- ІІІV (далі - Закон № 580- ІІІV), Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Статтею 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
За приписами статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Обов'язки керівника визначені статтею 3 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником тощо.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з посади.
При цьому, Дисциплінарним статутом не передбачено застосування дисциплінарних стягнень в порядку послідовності, визначення виду стягнення вирішується начальником згідно його повноважень, з урахуванням висновків службового розслідування та при наявності підстав для його накладення.
Звільнення зі служби, як вид стягнення може провадитися як за систематичне порушення дисципліни, так і за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах поліції.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з Національної поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Принципи етики для працівників Національної поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил, зокрема, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
- у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України;
- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Як передбачено ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
У постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишенням роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).
Керуючись зазначеним та враховуючи, що ані позивачем ані його представником фактично не заперечується відсутність ОСОБА_1 на службі з 26.02.2022 або з 24.04.2022, та той факт що жодного пояснення або належного доказу, який свідчить про поважність такої відсутності, суд вважає, що позивачем вчинено порушення п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (в частині зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України), п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Як вже було визначено вище, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із ч.ч. 13, 14, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Закону України "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Вказані положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України кореспондуються із приписами наказу МВС України "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807.
На підставі викладеного, враховуючи тривалість здійснення дисциплінарного порушення, положення законодавства, які порушують дії позивача, час та умови, під час якого такий дисциплінарний проступок було вчинене, суд не вбачає протиправності в застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення саме у вигляді звільнення зі служби.
З приводу посилання представника позивача на порушення порядку проведення службового розслідування.
Як вже було зазначено вище, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Згідно матеріалів особової справи позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в місті яке є окупованим майже з початку введення військового стану. Відповідно повідомлення позивача поштовою кореспонденцією за таких умов не вбачає можливим. Також згідно матеріалів службового розслідування, позивачеві надсилалися повідомлення на електронну адресу, здійснено спроби здійснити дзвінки та смс-інформування по мобільному зв'язку (про що свідчать відповідні акти), які до бажаних результатів не призвели.
На підставі вказаних положень суд вважає, що порядок проведення службового розслідування здійснений за умовами та на підставі діючого законодавства, а також у відповідності до умов військового стану, які створюють об'єктивні обставини, що у тій чи іншій мірі обмежують дії обох сторін-учасників службового розслідування.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, відношення позивача до вчиненого, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, у зв'язку з чим вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах владних повноважень.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управлiння Національної поліції в Донецькій області (код СДРПОУ 40109058, адреса реєстрацiї: проспект Haxiмова, 86, м. Маріуполь, Донецької області, адреса фактичного мiсцезнаходження: вул. Мандрика, 7, м. Покровськ Донецької області) про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на службi, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя О.О. Галатіна