28 жовтня 2022 року Справа №215/3445/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони Антонюка Артема Анатолійовича про визнання протиправною діяльності, встановлення наявності компетенції (повноважень),-
Позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною діяльність 21.02.2022 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони ОСОБА_2 , яка виявилася у непропуску до канцелярії суду, кабінету адміністрації апарату суду за наявності законних підстав та умов на свободу пересування гарантовані ст. ст. 3, 21, 33, 55 Конституції України та зобов'язати додержуватись ст. ст. 3, 22 Конституції України;
- встановити наявність компетенції (повноважень) 21.02.2022 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони ОСОБА_2 , відповідно до конституційних норм, вважати відсутність документа, що посвідчує особу, умовою відмови допуску на судове засідання і визнати таке обмеження протиправною діяльністю;
- вставити наявність компетенції (повноважень) 21.02.2022 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони ОСОБА_2 приготувати наказ, розпорядження, відповідно до якого, відсутність у осіб, які входять до приміщень суду, документа, що посвідчує особу, не вважати обґрунтованою підставою створення загрози безпеці суддів, порушення громадського порядку і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.09.2022 позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Матеріали позовної заяви надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.10.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022, справу передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони Антонюка Артема Анатолійовича про визнання протиправною діяльності, встановлення наявності компетенції (повноважень) в частині позовних вимог:
- встановити наявність компетенції (повноважень) 21.02.2022 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони ОСОБА_2 , відповідно до конституційних норм, вважати відсутність документа, що посвідчує особу, умовою відмови допуску на судове засідання і визнати таке обмеження протиправною діяльністю;
- вставити наявність компетенції (повноважень) 21.02.2022 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони ОСОБА_2 приготувати наказ, розпорядження, відповідно до якого, відсутність у осіб, які входять до приміщень суду, документа, що посвідчує особу, не вважати обґрунтованою підставою створення загрози безпеці суддів, порушення громадського порядку і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною діяльності 21.02.2022 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі контролера 1 категорії капрала Служби судової охорони ОСОБА_2 , яка виявилася у непропуску до канцелярії суду, кабінету адміністрації апарату суду за наявності законних підстав та умов на свободу пересування гарантовані ст. ст. 3, 21, 33, 55 Конституції України та зобов'язати додержуватись ст. ст. 3, 22 Конституції України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною діяльності встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру та стосуються протиправної діяльності відповідача 21.02.2022 щодо непропуску позивача до канцелярії та кабінету адміністрації суду.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2022 рік, з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.
Отже, розмір судового збору за подання даного позову становить 992,40 грн, проте, позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що сплата судового збору на теперішній час є непомірним тягарем та об'єктивно перешкоджає доступу до правосуддя, дохід останнього (2154, 52 грн) становить менше рівня прожиткового рівня (2481 грн), а предметом позову є захист соціальних прав.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб'єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору (ухвала Верховного Суду у справі №328/1894/19 від 22.10.2020).
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір", встановлено пільги щодо сплати судового збору.
Позивач не відноситься до категорії осіб, які відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження скрутного майнового стану позивачем до позову долучено довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 5566 від 22.08.2022, згідно якої позивач отримав компенсаційні виплати за період з січня 2021 по грудень 2021 у загальному розмірі 25851,00 грн.
Інших доказів до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.
Суд дослідивши надані позивачем докази зазначає, що дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік у сумі 25851,0 грн не підтверджує скрутного майнового стану позивача, оскільки розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (25851,00 х 5 % = 1292,55 грн.).
Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового стану, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду касаційних скарг (разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору) у справі №215/3786/19 від 17.10.2019, у справі №160/7077/19 від 16.10.2019, у справі №215/3329/19 від 10.10.2019, у справі №215/2132/19 від 23.09.2019, у справі №215/2169/19 від 21.08.2019, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/77/20.
Разом з цим, суд зазначає, що предметом вказаного позову є вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо непропуску позивача до канцелярії та кабінету адміністрації суду. Вказаний спір не відноситься до захисту соціальних прав особи, а тому також не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до ст.. 8 Закону України "Про судовий збір".
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 у справі №810/1728/18.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Підсумовуючи вищевикладене, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивачем до позовної заяви подано клопотання про витребування у Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може
спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, позивачем не зазначено про заходи, яких він вжив для самостійного отримання доказів та доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Разом з цим, суд зазначає, що вказане клопотання буде вирішено при відкритті провадження у справі.
Крім того, позивачем подано клопотання про надання ухвалою суду визначеності управлінських функцій капрала Служби судової охорони ОСОБА_2 , із зазначенням закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Суд зазначає, що вказане клопотання буде розглянуто під час розгляду справи по суті.
Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем до матеріалів позову не надано доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позовних вимог є протиправна діяльність відповідача, вчинена 21.02.2022 щодо непропуску до канцелярії та кабінету адміністрації суду.
До суду з даним позовом позивач звернувся 16.09.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до матеріалів позову додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що останній подавав позов до суду, який ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №215/1032/22 повернуто. У зв'язку з чим, позивачем повторно подано вказаний позов.
На підставі викладеного позивач просить поновити строк звернення до суду згідно п. 3 розділу VІ КАС України під час дії карантину за повторно поданим позовом.
Згідно п. 3 розділу VІ КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд наголошує, що впровадження на Україні карантинних заходів не свідчать про наявність підстав для автоматичного поновлення заявникові строку на подання позовної заяви, оскільки положення пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість поновлення процесуального строку на подання позовної заяви саме з наявністю об'єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Тобто між дією карантинних обмежень та неспроможністю заявника подати позовну заяву протягом передбаченого законом строку має бути причинний зв'язок.
З огляду на викладене, посилання позивача на карантинні заходи самі собою не можуть бути безумовною підставою для поновлення йому процесуального строку на подання позовної заяви до суду, оскільки він повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з цим позовом протягом строку, визначеного законом, а суд своєю чергою має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
При цьому, суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем взагалі не зазначено жодних обставин, в тому числі пов'язаних з карантинними заходами, які б перешкоджали позивачеві подати позовну заяву про оскарження дій відповідача.
Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-1763цс16 та у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-895цс15, перебіг строку звернення до суду не переривається, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або повернув її. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Аналогічної позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 14 липня 2020 року у справі № 400/3065/19, від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/20 та від 17 червня 2020 року у справі № 916/1689/17.
Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому, з огляду на викладене зазначені позивачем у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду, на думку суду, є неповажними.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- доказів на підтвердження здійснення заходів, яких позивач вжив для самостійного отримання доказів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
- документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
- доданих до позовної заяви додатків для відповідача;
- заяви про поновлення строку на подання позову із викладенням інших поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна