28 жовтня 2022 року Справа № 160/15710/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди ,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Департаменту патрульної поліції, р/р 31257201492745 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 40108646, майнову шкоду у розмірі 4159 (чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн 75 коп;
-стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, р/р 31257201492745 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 40108646, судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 позовну заяву - залишено без руху.
Надано позивачеві термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 2481,0 грн;
- доказів надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення позовної заяви з доданими до неї документами;
- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску;
- доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини;
- додатків до позовної заяви для суду, що засвідчені з дотриманням Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях №1000/5 від 18.06.2015.
На виконання ухвали суду від 17.10.2022 позивачем через канцелярію суду 25.10.2022 надано клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Департамент патрульної поліції утримується за рахунок коштів державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування відповідно до затвердженого у встановленому порядку кошторису. Кошторисні призначення для сплати судового збору на 2022 рік відповідачу передбачені, але такі кошти розділені на декілька частин, асигнування на сплату судового збору відкриваються певними періодами. З огляду на зазначене, враховуючи кількість справ, що потребують оскарження з метою недопущення необґрунтованого стягнення з Департаменту патрульної поліції бюджетних коштів, що може мати наслідком нецільове витрачання коштів Державного бюджету України та недостатнє фінансування відповідача для можливості здійснення останнім своїх функцій та повноважень, відповідач, з незалежних від нього обставин, не мав змоги вчасно здійснити оплату судового збору. Разом з цим, слід зазначити, що ухвалою Верховного Суду зазначено, що “Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Велика Палата також вказала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Таким чином, вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду стосується також і можливості відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень. Окрім того, колегія суддів враховує запровадження на всій території України воєнного стану (вказане підтверджується, зокрема Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022), у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією рф проти України.” Тож, у зв'язку з наведеним, позивач просить відстрочити сплату судового збору та надати додатковий строк для сплати такого.
Позивач у клопотанні від 25.10.2022, просить, у тому числі, надати додатковий час для здійснення сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання, вивчивши наведені у заяві обґрунтування, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями Закону України “Про судовий збір” позивачу не надано пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
Сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 14 червня 2022 року у справі №160/7029/19, від 06 липня 2022 року у справі №160/8562/21, від 13 липня 2022 року у справі №280/5395/21.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом (ухвала Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 640/8003/19).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.
Разом з тим, слід зазначити, що умовою продовження строку усунення недоліків позовної заяви є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем, у свою чергу, не надано належних та достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Верховний Суд в ухвалі від 29 червня 2022 року у справі № 640/20136/21 зазначив, що відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством.
Згідно з частинами 1, 3 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків позовної заяви може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Запровадження воєнного стану не може бути окремою підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, а питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника (ухвала Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №520/12423/21).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною п'ятою статті 169 КАС України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, керуючись статтями 45, 118, 120, 121, 133, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна