28 жовтня 2022 року Справа №160/14680/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення від 21 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/14680/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
25 жовтня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення від 21 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/14680/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказана заява обґрунтована тим, що з боку відповідача спостерігаються ознаки невиконання рішення суду незважаючи на наявність виконавчого провадження, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про наступне.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/14680/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через грубе порушення статей 3, 8, 17, 19, 21, 22, 58 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналася Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 45 і № 988 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії, згідно довідки ДУ «ТМО МВС України» в області № 33/24/С-872 від 07.06.2021 року станом на 19 листопада 2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 новий перерахунок та виплату пенсії, починаючі з 01 грудня 2019 року, без обмеження граничного розміру та виплатити різницю донарахованої суми з цієї дати, відповідно до частин 3, 18 ст. 43, частини 3 ст. 51 та частин 1, 3 статті 63 Закону України № 2262- ХІІ, постанов КМУ № 45 та № 988 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки ДУ «ТМО МВС України» в Дніпропетровській області № 33/24/С-872 від 07 червня 2021 року.
Вказане рішення набрало законної сили 23 листопада 2021 року.
Виконавчий лист по справі № 160/14680/21 отримано позивачем 07.12.2021 року.
Згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд акцентує, що згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
З поданої заяви не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/14680/21 в частині зобов'язання здійснити ОСОБА_1 новий перерахунок та виплату пенсії, починаючі з 01 грудня 2019 року, без обмеження граничного розміру та виплатити різницю донарахованої суми з цієї дати, відповідно до частин 3, 18 ст. 43, частини 3 ст. 51 та частин 1, 3 статті 63 Закону України № 2262- ХІІ, постанов КМУ № 45 та № 988 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки ДУ «ТМО МВС України» в Дніпропетровській області № 33/24/С-872 від 07 червня 2021 року, зважаючи на те, що державний виконавець не здійснив всіх заходів передбачених законодавством щодо примусового виконання рішення суду.
Крім того, суд не вбачає у спірних правовідносинах обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.
Окрім того, аналізуючи зміст статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлюється судом саме при вирішенні справи по суті, а відтак, висновки стосовно наявності або відсутності підстав для встановлення такого контролю зазначаються безпосередньо у рішенні суду за результатами розгляду позову.
У подальшому питання виконання рішення суду підлягають розгляду та вирішенню у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, викладені у тексті рішення суду мотиви не дають підстав для висновку про необхідність обтяження суб'єкта владних повноважень обов'язком подати звіт чи сплатити штраф у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду та те, що позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення від 21 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/14680/21.
Крім того, статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Судом встановлено, що подана заява про встановленням судового контролю не відповідає вимогам частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні докази надіслання (надання) заяви про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення від 21 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/14680/21 іншим учасникам справи.
Керуючись ст. ст. 167, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення від 21 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/14680/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков