25 жовтня 2022 року Справа № 160/13720/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі за участю: представників сторінЮхно І.В. Бєлєнковій Є.О. не з'явились
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Українив Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Українив Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та здійсненні щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.09.2022 року, після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного суду від 17.06.2022 року у справі №160/5298/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000 (дві тисячі) грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.09.2022 року, після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі №160/5298/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов та витребувано додаткові докази у справі; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання до 27.09.2022.
За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачам - ОСОБА_1 та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в їх електронні кабінети - 14.09.2022, а копія адміністративного позову надіслана одержувачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет - 07.09.2022, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 29.06.2022.
07.10.2022 від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, який, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, суд вважає за необхідне до розгляду.
З правилами ст.263 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутися до 12.10.2022, проте, суд звертає увагу, що станом на 12.10.2022 доказів на виконання ухвали суду ані від позивача, ані від позивача до матеріалів справи не надійшло.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022:
- вирішено подальший розгляд справи №160/13720/22 здійснювати за правилами загального провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні 25.10.2022 о 13:00 год.;
- повторно витребувано від сторін додаткові докази та встановлено строк для їх подання до 24.10.2022 року.
За даними КП «ДСС» копію означеної ухвали за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачам - ОСОБА_1 та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в їх електронні кабінети - 14.10.2022, а повістки про виклик - 18.10.2022, про що свідчать матеріали справи.
17.10.2022 через систему «Електронний суд» та 18.10.2022 засобами кур'єрської доставки до суду від ОСОБА_1 надійшли:
- заява про розгляд справи за відсутності позивача, оскільки позивач не має можливості прибути в судове засідання у зв'язку знаходженням за межами області для виконання завдань військової адміністрації м. Кривого Рога. У заяві також зазначено, що позивач не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неявки у судове засідання представника відповідача;
- заява про виконання ухвали суду від 12.10.2022 року в адміністративній справі №160/13720/22 щодо витребування документів у позивача, в якій позивачем повідомлено, що розпорядником інформації щодо проведення перерахунків пенсії з дати її призначення в липні 2005 року, є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. З листа ГУ ПФУ в Дніпропетровський області від 18.08.2022 р. за вих. №24277-19170/ З-01/8-0400/22, якій був отриманий на її запит, позивачу відомо про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі №160/5298/22 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019. До листа надано розрахунок пенсії станом на 01.03.2022 року, які надавались позивачем до суду разом із позовом. Інші документи, що стосуються дати проведення перерахунків пенсії, протоколи визначення її розміру, в тому числі на виконання рішення Дніпропетровського окружного суду від 17.06.2022 року у справі №160/5298/22, знаходяться в її пенсійній справі і у неї, як позивача, відсутні. Зазначене не унеможливлює виконання позивачем ухвали суду щодо витребування доказів у позивача;
- клопотання про визнання представника відповідача в адміністративній справі №160/13720/22 неналежним, в якому позивач просила суд: визнати ОСОБА_2 неналежним представником Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області у справі №160/13720/22 та повернути Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області клопотання/заяву про долучення до матеріалів адміністративної справи №160/13720/22 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду. В обґрунтування клопотання позивач посилалась на те, що за відсутності доказів, які б свідчили про наявність у представника повноважень на вчинення процесуальних дій від імені Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в розумінні статті 59 КАС України, ОСОБА_3 є неналежним представником Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області;
- клопотання про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву, в обґрунтування якого вказано, що відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровської області на позовну заяву надійшов до суду 07.10.2022 року, тобто з пропущенням процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву. На думку позивача, факт запровадження на території України воєнного стану сам по собі не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку на подання документів, адже такою підставою можуть бути дійсні та об'єктивні перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і не уможливлюють учасником судового процесу виконання процесуальних дій протягом установленого судом строку. Відзив на позов підписано першим заступником начальника Головного управління Ларисою ДУКСОВОЮ. У відзиві на позов зазначено, що до нього надано копії документів, що підтверджують повноваження підписанта. Натомість, суду надано довіреність, сформовану через підсистему «Електронний Суд», з якої вбачається, що її видано в порядку передоручення ОСОБА_4 , яка також не відповідає вимогам, встановленим законом до оформлення такого роду довіреностей.
24.10.2022 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли докази на виконання ухвали суду.
25.10.2022 в підготовче судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Частиною 1 статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За положеннями ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі наведених норм, суд вважає за необхідне провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи.
Щодо клопотань позивача про визнання представника відповідача в адміністративній справі №160/13720/22 неналежним та повернення Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд звертає увагу на таке.
Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною 3 статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частини 4 статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Таким чином, КАС України розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» та «самопредставництво».
Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Ураховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з частиною четвертою статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом - Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначено статтею 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього Закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Отже, наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2022 у справі №520/12336/2020.
Відзив на позовну заяву, поданий від імені ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» представником Іванус О.А., яка відповідно до наданої до нього копії витягу з в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє у судах України без окремого доручення керівника з правами, що надані стороні, третій особі, з правом підпису процесуальних документів).
З огляду на вищевказане, оскільки в ЄДР серед підписантів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області значиться ОСОБА_2 з повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє у судах України без окремого доручення керівника з правами, що надані стороні, третій особі, з правом підпису процесуальних документів), то у суду є достатні підстави вважати означену особу повноважним представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у зв'язку з чим означені клопотання позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Поряд із цим, щодо тверджень позивача про неможливість виконання ухвали суду про витребування доказів у позивача, суд звертає увагу, що в силу вимог частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посилання позивача про неможливість надати, зокрема, докази, щодо розміру пенсії, який отримувала ОСОБА_1 до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного суду від 17.06.2022 року у справі №160/5298/22, суд вважає безпідставними, оскільки такими доказами, в тому числі можуть бути й виписки по картковому рахунку, роздруківки з електронного кабінету веб-порталу ПФУ, які позивач має в своєму розпорядженні або може отримати. Тим паче, що позивачем у заяві самостійно вказано, що «зазначене не унеможливлює виконання позивачем ухвали суду щодо витребування доказів у позивача».
В силу положень частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній доказами. Поряд із цим, 25.10.2022 у підготовчому судовому засіданні судом ініційоване питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Вирішуючи питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. За положеннями частини 4 зазначеної статті підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до частини 2 статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; роз'яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що під час підготовчого засідання були вирішені всі питання, зазначені у частині 2 статті 180 КАС України.
За приписами пункту 3 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що учасники справи не виявили бажання брати безпосередню участь у відкритих засіданнях суду, відсутня доцільність виклику для допиту свідків чи призначення експертизи, з метою збереження життя та здоров'я учасників судового процесу в умовах воєнного стану в України, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд справи по суті за наявними письмовими доказами у письмовому провадженні.
Керуючись статтями 173, 180-183, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про визнання представника відповідача в адміністративній справі №160/13720/22 неналежним та повернення Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду - відмовити.
Закрити підготовче провадження у справі №160/13720/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження, у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Юхно І.В.
Копію ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті надіслати учасникам адміністративного процесу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юхно