29 вересня 2022 року Справа 160/13789/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06 вересня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 08 квітня 2022 року, протииправною;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію (грошове забезпечення) за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 08 квітня 2022 року в розмірі денного грошового забезпечення ОСОБА_1 за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу ОСОБА_1 з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 , додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 січня 2021 року по 08 квітня 2022 року в розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку з безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 січня 2021 року по 08 квітня 2022 року в розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Разом із позовом подано клопотання про витребування доказів.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з нормами ч.1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч.5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Як слідує з позовних вимог (п. 1 прохальної частини позову), прохаючи суд визнати протиправними дії відповідача по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 08 квітня 2022 року, позивачем не визначено про які саме компенсаційні виплати йдеться мова, що позбавляє суд визначитись із предметом спору у справу, у зв'язку із чим, слід привести прохальну частину позову в цій частині у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Суд також зазначає, що пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Так, до матеріалів позову не надано жодного доказу, який би свідчив про обставини, зазначені у позові, а саме:
- той факт, що позивач проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на момент виникнення спірних відносин (тобто, з 01.01.2016 року);
- підтвердження обставин не нарахування та невиплати за період з 01.01.2016 року по 08.04.2022 року компенсації за службу в нічний час, та з 01.02.2021 року по 08.04.2022 року додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку з безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням (довідки, видані відповідачем; розрахунки; банківські виписки, тощо);
- підтвердження обставин проходження служби в період з 01.01.2016 по 08.04.2022 року в нічний час (копії графіків нарядів та чергувань, довідки обліку несення служби в нічний час);
- підтвердження обставин, що як поліцейський, він дійсно в період з 01.02.2021 року по 08.04.2022 року забезпечував правопорядок та безпеку громадян та внаслідок виконання своїх службових обов'язків мав безпосередній контакт з населенням у період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (накази керівника органу поліції).
Суд також зазначає, що ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
При цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Всупереч вимогам ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не повідомлено про наявність об'єктивних причин через наявність яких такі докази не можуть бути надані (в т.ч. звернення до відповідача із відповідними запитами, листами, заявами та ненадання відповідей на звернення).
З урахуванням наведеного, позивачу слід навести об'єктивні причини, через наявність яких докази не можуть бути надані до суду. Оскільки позивачем у клопотанні про витребування доказів жодної обставини щодо неможливості отримання необхідних доказів по справі наведено не було, відсутні підстави для його задоволення.
Щодо заявленого клопотання про залучення для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Первинну професійну спілку «Правозахисники країни», суд зазначає наступне.
Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не наведено обґрунтувань необхідності залучення Первинну професійну спілку «Правозахисники країни» до участі у справі у якості третьої особи та не зазначено, на які права чи обов'язки означеної особи та яким чином може вплинути будь - яке рішення суду у справі, суд не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- надати уточний позов в якому привести прохальну частину у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у кількості примірників, залежно від складу сторін;
- докази на підтвердження обставин про які зазначено у позові, у кількості примірників, залежно від складу сторін;
- навести об'єктивні причини (з наданням відповідних доказів), через наявність яких докази не можуть бути надані до суду, у разі необхідності надати відповідне клопотання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева