м. Вінниця
28 жовтня 2022 р. Справа № 120/7682/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайловича, розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савчука Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савчука Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 26.09.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху направлялась представнику позивача на електронну адресу, вказаною ним у позовній заяві та отримана 27.09.2022 року, про що свідчить довідка про підтвердження отримання ухвали, складена секретарем судового засідання.
Крім того, ухвала про залишення позовної заяви без руху направлялась в адресу представника позивача вказану ним у позовній заяві, однак на адресу суду повернувся конверт без вручення із відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно положень частини 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Також, відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи, копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.09.2022 року доставлено до електронного кабінету представника позивача 26.09.2022 року о 16:44 год.
Слід звернути увагу, що позовну заяву сформовано та подано до суду через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до частини 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Згідно із частиною 4 статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Частиною 5 статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Положенням частини 6 статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із частинами 7, 8, 10 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На цій підставі суд дійшов до висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду, зокрема із позовною заявою, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через "Електронний кабінет".
Подібна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21 та у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі №520/20958/18.
Згідно із підпунктом 15 абзацу 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку - суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Відповідно до підпункту 15.17 пункту 15 абзацу 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - Закон) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
У газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відтак з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Пунктом 42 частини 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду №460/8873/20 від 31.08.2022 року.
Отже, копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.09.2022 року направлялась на електронну пошту та засобами поштового зв'язку за адресами, що вказані представником позивача у позовній заяві.
Також, копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету представника позивача 26.09.2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, як у встановлений судом строк, так і станом на дату винесення цієї ухвали позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. При цьому, будь-яких клопотань процесуального характеру щодо можливості продовження встановленого судом строку останнім також не подано.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "KARAKUTSYA v. UKRAINE" (заява № 18986/06) від 16.02.2017 Суд неодноразово наголошував, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи.
Так, суд звертає увагу, що з дати подання позовної заяви позивач не цікавився рухом розгляду справи, не звертався до суду, при цьому достовірно знаючи про поданий ним позов та підстави його залишення без руху, тобто жодним чином не виявив зацікавленості щодо ходу вирішення свого питання, поставленого перед судом.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 26.09.2022 року залишились невиконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савчука Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович