Справа № 308/14326/22
1-кс/308/4351/22
28 жовтня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора-
ОСОБА_2 звернувся зі скаргою, в якій просить:
- визнати бездіяльність службових осіб Ужгородської окружної прокуратури, яка полягає у не розгляді скарги протягом трьох днів після її подання та у неповідомленні особи, яка подала скаргу про результати її розгляду в порядку та строки передбачені ч.2 ст. 308 КПК України протиправною.
- зобов'язати службових осіб Ужгородської окружної прокуратури розглянути скаргу та повідомити про результати розгляду в порядку та строки передбачені ч.2 ст. 308 КПК України.
- притягнути службових осіб Ужгородської окружної прокуратури які допустили бездіяльність, що полягає у не розгляді скарги протягом трьох днів після її подання та у неповідомленні особи, яка подала скаргу про результати її розгляду в порядку та строки передбачені ч.2 ст. 308 КПК України до передбаченої законом відповідальності.
Скарга мотивована тим, що 19 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Закарпатської обласної прокуратури зі скаргою в порядку ст. 308 КПК України щодо недотримання розумності процесуальних строків з боку старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 та процесуального керівника прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні ЄРДР № 12021078030001106 від 21.09.2021.
20.10.2022 отримано листа Закарпатської обласної прокуратури, згідно до якого скаргу спрямовано до Ужгородської окружної прокуратури.
Станом на час звернення до слідчого судді скаргу не розглянуто.
Дослідивши скаргу та додані до такої матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником ; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора і слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування віднесено до повноважень слідчого судді та урегульовано главою 26 КПК України, якою чітко встановлені межі розгляду та вичерпний перелік рішень, які можуть бути прийняті слідчим суддею за результатами розгляду скарг. Також кримінально-процесуальним законом встановлені певні процедури оскарження, дотримання яких є обов'язковим.
Таким чином перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпним. Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
Окрім того, з огляду на викладені норми слід дійти висновку, що притягнення службових осіб прокуратури до відповідальності не входить до повноважень слідчого судді.
При цьому, вважаю за необхідне вказати і на те, що за змістом ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
Отже, кримінально-процесуальним законом визначена процедура оскарження недотримання розумних строків шляхом звернення до прокурора, і лише у тому випадку, якщо прокурором буде прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, у суб'єкта звернення виникає право в порядку, передбаченому п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України звернутися до слідчого судді з відповідною скаргою.
Таким чином , з поданого до суду клопотання не вбачається, що заявник оскаржує рішення, дії чи бездіяльність, перелік яких встановлено ст. 303 КПК України. Отже, із викладеного слідує, що у скарзі порушені перед слідчим суддею питання, які не відносяться до повноважень слідчого судді, не входить до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя уповноважений лише розглядати скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, або може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
З огляду на викладене, на теперішній час відсутній предмет розгляду, за наслідками якого слідчий суддя може постановити ухвалу про відкриття провадження, а безпідставне вирішення питання щодо відкриття провадження за такою скаргою за відсутності предмету оскарження є порушенням правової визначеності.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.
Отже, із викладеного слідує, порушені перед слідчим суддею питання, не відносяться до повноважень слідчого судді, не входить до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у відкритті провадження за вказаною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1