27 жовтня 2022 року м. Київ
Справа №753/1547/21
Провадження № 22-ц/824/11268/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки внаслідок чого між сторонами було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. На підставі вказаної анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписав заяву разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua./terms, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 27листопада 2020 року становить
24 939,19 грн, з яких: 14 949,48грн - заборгованість за кредитом, 9 539,71 грн - заборгованість по відсоткам, 450,00 грн - заборгованість по штрафним санкціям.
АТ «А-Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 вересня 2019 року у розмірі
24 939,19 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/1547/21 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23 вересня 2019 року.
Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до судового розгляду.
Аргументи відповідача
У своїх поясненнях, наданих суду першої інстанції (а. с. 44) ОСОБА_1 визнав факт отримання картки з кредитним лімітом та факт користування кредитними коштами.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 14 949,48 грн та судовий збір за подання позовної заяви в сумі
1 360,27 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 14 949,48 грн заборгованості за кредитним договором (тіло кредиту) суд першої інстанції виходив із того, що позичальником належним чином умови договору не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений. Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягненню з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 14 949,48 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 9 539,71 грн заборгованості по відсоткам та 450,00 грн трафу, які нараховані відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, суд першої інстанції застосував правову позицію, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі
№ 342/180/17-ц, та вказав, що у зв?язку з відсутністю на них підпису відповідача, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі заборгованості по відсоткам. Крім того, суд вказав, що наявна в матеріалах справи анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку, на підставі якої відповідач отримав грошові кошти, не містить відомостей про розмір процентів та штрафів.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
22 жовтня 2022 року представник АТ «А-Банк» - Омельченко Є. В. через засоби поштового зв'язку подав до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08червня
2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач в анкеті-заяві своїм підписом підтвердив факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись із змінами до них, викладеними на сайті Банку. Відповідач користувався кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості. Посилання суду першої інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц є безпідставним, оскільки у вказаній справі розглядався випадок коли тарифи банку не було підписано, а у справі яка переглядається наявний Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко визначені умови кредитування, строки, процентова ставка та інше. Заявник вказує, що в даному випадку потрібно було застосувати постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20.
Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
20 вересня 2022 року матеріали цивільної справи № 753/1547/21 за позовом
АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором разом із апеляційною скаргою надійшли до Київського апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 20 вересня 2022 року матеріали цивільної справи № 753/1547/21 разом із апеляційною скаргою передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року клопотання АТ «Акцент-Банк» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року задоволено та поновлено його.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Акцент-Банк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року у справі за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 24 939,19 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227000,00 грн).
А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Доводи інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Позиція Київського апеляційного суду
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08червня 2021 року оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» до
ОСОБА_1 про стягнення 9 539,71 грн заборгованості по відсоткам та 450,00 грн заборгованості по штрафам.
В іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва
від 08червня 2021 року не оскаржується, а тому відповідно до правил частини першої статті 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції в апеляційному порядку не перевіряється.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 23вересня 2019 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку № б/н.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами користування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між банком та відповідачем договір про надання банківських послуг.
У заяві позичальника домовленості сторін щодо встановлення строку дії договору немає. Підписана відповідачем анкета-заява не містить відомостей про конкретну суму кредитного ліміту.
На підтвердження укладення кредитного договору АТ «Акцент-Банк» надало копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua./terms в розділі «Умови та правила», тарифи користування кредитно. Карткою «Універсальна».
На підтвердження наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед банком, позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 27 листопада
2021 року заборгованість становить 24 939,19 грн, з яких: 14 949,48 грн - заборгованість за кредитом, 9 539,71 грн - заборгованість по відсоткам, 450,00 грн - заборгованість по штрафним санкціям.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині позову
АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 9 539,71 грн заборгованості по відсоткам та 450,00 грн заборгованості по штрафам, які нараховані відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, суд першої інстанції застосував правову позицію, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, та вказав, що у зв?язку з відсутністю на них підпису відповідача, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі заборгованості по відсоткам та штрфам. Крім того, суд вказав, що наявна в матеріалах справи анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку, на підставі якої відповідач отримав грошові кошти, не містить відомостей про розмір процентів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «А-Банк» надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua./terms в розділі «Умови та правила», тарифи користування кредитно. Карткою «Універсальна».
Як вбачається з анкети-заявипро приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки та не зазначено відсоткової ставки, а значиться лише анкетні дані відповідача
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua./terms в розділі «Умови та правила» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заяви відповідачем взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафів.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (http://a-bank.com.ua./terms) неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (23 вересня 2019 року) до моменту звернення до суду з указаним позовом (січень 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
З наведених підстав, апеляційний суд дійшов висновку про те, що банк не довів, що саме надані Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов?язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами в обумовленому позивачем розмірі та штрфів.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження
№ 14-131цс19).
Наведене також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 10 червня 2020 року у справі № 759/5029/18 (провадження № 61-8796св19), від 10 червня 2020 року у справі № 658/4229/18 (провадження № 61-9102св19), від
17 червня 2020 року у справі № 125/3161/14-ц (провадження № 61-701св18), від 22 червня 2020 року у справі № 174/818/18 (провадження № 61-6286св19), від 22 червня 2020 року у справі № 189/786/18 (провадження № 61-8481св19) та від 22 червня 2020 року у справі
№ 173/1867/18 (провадження № 61-7917св19).
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Оскільки позивачем не надано доказів, що саме з наявним в матеріалах справи витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms/, які не містять підпису відповідача, останній був ознайомлений, а відтак їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аргументи заявника про неврахування під час розгляд справи висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі
№ 284/157/20, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки зроблені у справі № 284/157/20 є аналогічними висновкам, зробленим у справі, яка переглядається.
Посилання апеляційної скарги на Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який за доводами банку містить основні умови кредитування, то він не може бути підставою для повного задоволення позову, оскільки термін «Паспорт споживчого кредиту» випливає зі змісту Умов та Правил надання банківських послуг в
АТ «А-Банк», які ОСОБА_1 не підписував, а зазначені у цьому Паспорті споживчого кредиту процентна ставка та інші штрафні санкції за порушення умов договору, які також не підписані відповідачем, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки зазначені у Паспорті споживчого кредиту процентна ставка та інші штрафні санкції за порушення умов договору застосовуються до типу кредитного продукту: «Кредитна картка», в той час коли АТ «А-Банк» не надано доказів на підтвердження того, яку саме кредитну картку (тип кредитного продукту) було отримано відповідачем, а згідно частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва
від 08 червня 2021 року в частині позовних вимог АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 9 539,71 грн заборгованості по відсоткам та 450,00 грн заборгованості по штрафам - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08червня 2021 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 9 539,71 грн заборгованості по відсоткам та 450,00 грн заборгованості по штрафам залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна