Справа № 361/2508/22 Головуючий у І інстанції Петришин Н.М.
Провадження №22-ц/824/9201/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
26 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чухраєвої Надії Сергіївни на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2022 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом із вищевказаним позовом ОСОБА_2 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 14.06.2022 року, № 603, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною Оленою Валентинівною про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 275 764, 00 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2022 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим 14 червня 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною Оленою Валентинівною, зареєстрованим у реєстрі за № 603 по виконавчому провадженню № 69267188.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Чухраєва Н.С. звернулась з апеляційною скаргою в інтересах відповідача ОСОБА_1 . Вважає, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом застосовано заходи забезпечення позову без наявності достатніх підстав та доводів того, що невжиття таких заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не враховано подальшої можливості повороту виконання судового рішення. Також, апелянт зазначає про те, що вжита судом міра забезпечення є виключною, а висновки суду про необхідність її застосування ґрунтуються на припущеннях. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що предметом позову є оскарження виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а забезпечення позову у визначений судом спосіб порушує принцип прав дитини на належне утримання від батьків.
Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшов.
В судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи.
25.10.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чухраєва Н.С. направила на електронну адресу Київського апеляційного суду клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 26.10.2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в обґрунтування якого зазначила, що не має можливості особисто прибути до зали Київського апеляційного суду для представництва інтересів апелянта, оскільки знаходиться на території західної України у спортивному таборі разом зі своєю малолітньою дитиною.
Оскільки вказане клопотання подане представником відповідача з порушення процесуального строку, визначеного частиною 2 статті 212 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про залишення його без розгляду в порядку частини 2 статті 126 ЦПК України.
26 жовтня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чухраєва Н.С. направила на електронну адресу Київського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначила, що у зв'язку із відсутністю світла та територіальним місцезнаходженням готелю в горах на території західної України, де мобільний Інтернет поганої якості, вона не зможе забезпечити належний рівень Інтернету, щоб підключитися до електронного суду для участі у засіданні у режимі відеоконференції. Посилаючись на зазначені обставини, просила відкласти розгляд справи на іншу більш пізню дату.
Відповідно до статті 372 ЦПК України підставою відкладення розгляду справи може бути неявка у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи аргументи представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Чухраєвої Н.С. щодо поважності причин неявки в судове засідання, апеляційний суд оцінює їх критично та ураховує, що представником відповідача не наведено обставин, які відомі лише їй, як представнику сторони та які, з урахуванням їх доказової значимості, мали б вирішальний вплив на результати вирішення спору та унеможливлювали б розгляд справи за відсутності представника сторони.
Крім того, окрім наведених у клопотанні обґрунтувань про відкладення розгляду справи представник відповідача не надала доказів на підтвердження поважності причин неможливості взяти участь у судовому засіданні.
Зважаючи на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, оскільки така неявка не перешкоджає розгляду справи в межах вимог та доводів апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви, врахував предмет спору та позовних вимог, їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, врахувавши, що на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження, в якому вчиняються дії, спрямовані на стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 .
Апеляційний суд з такими висновками погоджується, виходячи із наступного.
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При цьому зупинення стягнення на підставі виконавчого документа згідно з пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України є спеціальним заходом забезпечення позову у разі подання позову про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа.
Застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.04.2020 у справі № 203/1491/19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".
У даній справі позивачем оспорюється виконавчий напис, вчинений 14 червня 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною Оленою Валентинівною, зареєстрований у реєстрі за № 603 по виконавчому провадженню № 69267188.
Враховуючи, що державнимвиконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису та постанову про арешт майна боржника, а позивач оскаржує такий виконавчий напис у судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками місцевого суду про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса щодо стягнення аліментів призведе до порушення прав неповнолітніх дітей, оскільки станом на час вирішення питання про забезпечення позову у даній справі між сторонами існує судовий спір щодо участі у вихованні дітей та стягнення аліментів на утримання дітей, в якому не ухвалено остаточного судового рішення. Таким чином, питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та їх розміру має вирішити суд в іншій цивільній справі 361/8072/20.
Щодо доводів апелянта про вирішення питання забезпечення позову без участі сторін, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Залишити без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чухраєвої Надії Сергіївни.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2022 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самосітйних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 26.10.2022 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Писана Т.О.