26 жовтня 2022 року м. Київ
Справа №369/3149/19
Провадження № 22-ц/824/9433/2022
Резолютивна частина постанови оголошена 26 жовтня 2022 року
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2022 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Карпенка В.Р.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
треті особи Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом,-
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 12 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син -
ОСОБА_2 .
Після укладання шлюбу вона разом із сином проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 за згодою відповідача, за яким визнано право користування вказаною квартирою згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2014 року. Вказувала, що вони всі разом проживали у вказаній квартирі, вели спільне господарство, сплачували за надані комунальні послуги.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2018 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка разом із сином залишились проживати у вказаній квартирі. З того часу між сторонами неодноразово виникали конфлікти, в тому числі щодо користування вказаною квартирою, у зв'язку із чим викликалися працівники правоохоронних органів. Відповідачем було змінено замки у вхідних дверях квартири, у зв'язку із чим позивачка із сином не могла потрапити до квартири.
Посилаючись на те, що позивачка разом із сином набули право користування квартирою, оскільки вселилися за згодою відповідача, ОСОБА_1 просила:
- визнати за ОСОБА_1 та малолітнім сином ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , право користування квартирою за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- вселити ОСОБА_1 та малолітнього сина ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 та малолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. По справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 та малолітнім сином ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , право користування квартирою за адресою:
АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_1 та малолітнього сина ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартиру за адресою: АДРЕСА_1
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 та малолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 536,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що право користування позивачем та її сином спірною квартирою виникло у них у зв'язку із фактичним заселенням їх у спірну квартиру за згодою відповідача, за яким було визнано право користування спірною квартирою згідно рішення суду, позивачка і її дитина згідно положень чинного законодавства України мають такі ж права користування спірною квартирою, як і відповідач, доказів припинення права користування позивачем і її дитиною спірною квартирою на момент розгляду справи до суду не надано
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
22 липня 2022 року ОСОБА_3 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згоди на вселення позивачки у спірне приміщення відповідачем не надавалось. Заявник вказує, що у позивачки наявне інше житло.
Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 липня 2022 року витребувано з Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали цивільної справи
№ 369/3149/19 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом.
04 серпня 2022 року матеріали цивільної справи № 369/3149/19 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина
ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року задоволено та поновлено його.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.
Доводи інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Позиція Київського апеляційного суду
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
За правилами частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Вишнева міська рада Бучанського району Київської області подала до Київського апеляційного суду листа, у якому просить справу розглядати без їхньої участі за наявними матеріалами.
Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 , судова повістка, яка надсилалися ОСОБА_3 повернулася до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суд, в судове засідання не з?явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За викладених обставин, Київський апеляційний суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи № 369/3149/19 за відсутності відповідача ОСОБА_3 та третіх оіб, які про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 12 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2018 року (справа № 369/5401/18).
За час перебування у шлюбі, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2014 року у справі № 2/369/916/14 визнано за ОСОБА_3 право користування на квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно довідки форми № 3 та довідки № 6403 від 18 вересня 2018 року
ОСОБА_3 з 19 грудня 2014 року зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 .
20 серпня 2018 року депутатом Вишневої міської ради Іволгіною О.А. складено акт № 1/04-1464 про те, що ОСОБА_1 , 1987 року народження, та її син
ОСОБА_2 , 2010 року народження, в теперішній час проживають за адресою:
АДРЕСА_1 .
Згідно довідки від 29 серпня 2018 року № 85 ОСОБА_2 навчається у 2-Б класі Вишнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.
Згідно довідки від 26 листопада 2018 року ОСОБА_2 знаходиться під наглядом у Вишнівській міській лікарні АЗПСМ № 1 з 24 лютого 2011 року.
29 листопада 2018 року Службою у справах дітей виконкому Вишневої міської ради складено Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї про те, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 , 2010 року народження, дійсно проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира з усіма зручностями, дитина має місце для відпочинку та для занять. Стан приміщення добрий, в квартирі чисто та затишно, квартира відремонтована, мебльована.
У довідці «Про розгляд повідомлення гр. ОСОБА_1 » вказано, що 19 вересня 2018 року до Києво-Святошинського ВП надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що між нею та колишнім чоловіком ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого сторони розмовляли на підвищених тонах (ЖЄО № 45503 від 19 вересня 2018 року).
Проведено профілактичну бесіду з приводу недопущення протиправних дій по відношенню один до одного.
У довідці «Про розгляд повідомлення ОСОБА_1 » вказано, що 14 січня
2019 року до Києво-Святошинського ВП надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 змінив замки до місця проживання за адресою:
АДРЕСА_1 (ЖЄО № 1878, 1965 від 14 січня
2019 року).
Вказано, що ОСОБА_1 разом із сином не змогла потрапити у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дізналася, що колишній чоловік ОСОБА_3 замінив замки вхідних дверей.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК Крим або органу місцевого самоврядування, посадових в службових осіб.
Відповідно до статті 9 ЖК Україниніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно статті 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квратири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що до членів сімї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу (до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Поняття «житло» не обмежується приміщеннями, яке законно займають або законно створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме від наявності достатніх та триваючих зв'язків із конкретним місцем (рішення ЄСПЛ
від 18 листопада 2004 року в справі «Прокопович проти Росії», заява
№ 58255/00, пункт 36). Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», заява № 19009/04, пункт 50).
Статтею 25 Загальної декларації прав людини, прийнятою та проголошеною в резолюції 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 10 грудня 1948 року визначено, що кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, що є необхідним для підтримки здоров'я й добробуту її самої та її родини.
Невід'ємне право кожної людини на житло закріплено і в інших міжнародно-правових документах про права людини, у тому числі в Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права від 16 грудня 1966 року (стаття 10).
Пунктом 1 статті 12 Міжнародного пакту про цивільні і політичні права від 16 грудня 1966 року наголошено, що право на житло має реалізовуватися за умови вільного вибору людиною місця проживання.
Повага до права людини на житло закріплена також у статті 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. У разі порушення цих прав передбачено право на судовий захист. Ніхто не може примусово бути позбавлений житла, безпідставно виселений із нього або визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на державні органи зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення ЄСПЛ у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21 лютого 1990 року). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення ЄСПЛ у справі Gillow v. the U. K. від 24 листопада 1986 року) так і наймача (рішення ЄСПЛ у справі Larkos v. Cyprus від 18 лютого 1999 року).
При цьому, статтею 157 ЖК України встановлено, що членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього кодексу. Виселення проводиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Відповідач (як власник спірного будинку) не порушував питання (в тому числі і шляхом подання до суду зустрічного позову) про виселення позивачки зі спірного будинку чи про визнання її такою, що втратила право на проживання у цьому будинку, та зняття з реєстрації її у ньому.
Установивши, що право користування позивачем та її сином спірною квартирою виникло у них у зв'язку із фактичним заселенням їх у спірну квартиру за згодою відповідача, за яким було визнано право користування спірною квартирою згідно рішення суду. Позивачка і її дитина згідно положень чинного законодавства України мають такі ж права користування спірною квартирою, як і відповідач, доказів припинення права користування позивачем і її дитиною спірною квартирою на момент розгляду справи до суду не надано, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Щодо судових витрат
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3 без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна
26 жовтня 2022 року м. Київ
Справа №369/3149/19
Провадження № 22-ц/824/9433/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Карпенка В.Р.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
треті особи Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання права користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом,-
З огляду на значний час, необхідний для мотивування висновків колегії суддів, відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України проголошується вступна та резолютивна частини постанови. Складання повного тексту відкладається на строк п'ять днів.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна