Справа № 641/1535/20 Номер провадження 22-ц/814/2129/22Головуючий у 1-й інстанції Григор'єв Б.П. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
26 жовтня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Обідіної О.І., Чумак О.В.,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою адвоката Лисенка Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1
на заочне рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 квітня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Григор'єва Б.П. в м.Харкові, -
У лютому 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до районного суду з даним позовом.
Зазначав, що між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н від 18.07.2013 року, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У зв'язку з невиконанням умов договору утворилась заборгованість у розмірі 242 142,14 грн., що складається з наступного: 3 023,48 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 225 211,89 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1 900 грн. - заборгованість за пенею; а також штафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 11 506,77 грн. - штраф (процентна складова).
Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 3 632,13 грн.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 квітня 2020 року позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 228 235, 37 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1981,13 грн.
Рішення оскаржив адвокат Лисенко А.О., в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду.
Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.07.2013 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідачем була заповнена Анкета - заява позичальника, у якій указано, що вона разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
В свою чергу позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту.
За розрахунками банку станом на 31.12.2019 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість яка становить 3 023,48 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 225 211,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 900 грн. - заборгованість за пенею; а також штафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 11 506,77 грн. - штраф (процентна складова).
Районний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, встановив наявність заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 228 235,37 грн, з яких: 3 023,48 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 225 211,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом
В іншій частині вважав позовні вимоги недоведеними, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді анкети-заяви не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати таких платежів як стягнення пені та штрафів.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 цієї статті).
За змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16.04.2020 року було заявлено про сплив строку позовної давності (а.с. 111- 121).Аналогічне клопотання подано і до суду апеляційної інстанції (а.с.223-226).
Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц.
Разом з тим згідно з випискою за договором № б/н станом на 15.02.2021 року, датою останньої операції, а саме поповнення картки в терміналі самообслуговування є 13.05.2014 року.
Інформація про перевипуск картки в справі відсутня, а витребувані апеляційним судом відомості з цього приводу залишились без реагування Банку (а.с.232).
Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі №6-2462цс16.
Зважаючи на те шо, останній платіж ОСОБА_1 було здійснено 13.05.2014 року, а Банк до суду звернувся лише у лютому 2020 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк позовної давності закінчився 14.05.2017 року.
За таких обставин обґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.
Отже, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк».
У частині першій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги з АТ КБ«Приватбанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 971 грн.70 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Лисенка Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 квітня 2020 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 971 грн. 70 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27.10.2022 року.
Головуючий суддя О.В. Прядкіна
Судді: О.І. Обідіна
О.В.Чумак