Провадження № 22-ц/803/4760/22 Справа № 176/527/22 Категорія 32 Суддя у 1-й інстанції - Кучма В.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
28 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційними скаргами державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат", ОСОБА_1
на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, працюючи у ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" у шкідливих умовах праці, він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 04 червня 2019 року йому первинно встановлено 60 % втрати працездатності та призначено третю групу інвалідності. Висновком МСЕК від 04 червня 2020 року підтверджено ступінь втрати професійної працезданості та третю групу інвалідності.
Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, йому спричинено моральну шкоду, яку просив стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 390 000 грн.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 65 000 грн, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що через порушення відповідачем нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, низький рівень техніки безпеки та небезпечні умови праці ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, внаслідок чого йому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, та її розмір 65 000 грн., суд визначив з урахуванням фізичних та моральних страждань позивача, їх тривалості і тяжкості.
Не погодившись з рішенням суду, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ОСОБА_1 звернулися з апеляційними скаргами.
В апеляційній скарзі ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить зменшити її розмір до 30 000 грн. Вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди, є завищений та не відповідає засадам розумності та справедливості, оскільки відсутні будь-які відомості та докази, які б підтверджували якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві та якими доказами це підтверджується.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на його користь, просить збільшити її розмір, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача з урахуванням ступеня вини відповідача.
Відзиви на апеляційні скарги до суду не надходили.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Судом встановлено, що з 07 вересня 2004 року по 07 грудня 2018 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" займаючи різні посада, зокрема, гірничоробочим.
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11 березня 2005 року встановлено причини виникнення професійного захворювання: запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), підвищення та зниження температури, рівень вологості, рівень фізичного перевантаження.
Висновком МСЕК Серії 12 ААБ № 0007657 від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 29 травня 2019 року з причин професійного захворювання та протипоказане фізичне навантаження в умовах виробничого пилу, шуму. (а.с.15)
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №012119 від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% з 29 травня 2019 року, показане медикаментозне лікування, лікування в ЛПЗ, санкурлікування, за термінами. (а.с.15)
Виписка-епікріз №19/371 від 23 квітня 2019 року підтверджує вищезазначений діагноз позивача (а.с.16-17).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. За змістом ст. 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Положеннями ст. 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно з частинами першою та п'ятою ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У п. 13 зазначеної постанови судам роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, встановивши факт завдання моральної шкоди позивачу у зв'язку з втратою ним професійної працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, та вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено, що завдає йому фізичного болю та душевних страждань, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції, з урахуванням глибини та ступеня моральних і фізичних страждань ОСОБА_1 , яких він зазнав та зазнає внаслідок професійного захворювання, встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 60 % та характеру ушкодження здоров'я, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості, належним чином обґрунтував свої висновки щодо стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 65 000 грн.
Доводи апеляційної скарги АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» щодо відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи: факт заподіяння такої шкоди, у зв'язку із професійним захворюванням, встановлений медичними довідками та виписками із історії хвороби, про тривалість лікування та перенесений фізичний біль.
Аргументи апеляційної скарги з приводу розміру моральної шкоди, який є завищеним не відповідає засадам розумності та справедливості, оскільки відсутні будь-які відомості та докази, які б підтверджували завдані позивачу страждання, втрату ним нормальних життєвих зв'язків і вимагання від нього додаткових зусиль для організації свого життя, не заслуговують на увагу, як такі, що суперечать наявним в матеріалах справи доказам та встановленим судом першої інстанції обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до незгоди з визначеною судом сумою до відшкодування, однак висновків суду першої інстанції не спростовують.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із залишенням судом першої інстанції поза увагою змін до податкового законодавства, які набули чинності з 23 травня 2020 року згідно із законом України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», відповідно до яких стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди є доходом, який підлягає оподаткуванню на час виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Оскільки сума стягнення з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди складає 65 000 грн., що значно перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, як це передбачено законом, тому в даному випадку, підлягає стягненню моральна шкода, з урахуванням податків і зборів фізичних осіб.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» слід задовольнити частково, а рішення суду змінити, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити частково.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2022 року - змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином.
Стягнути з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 65 000 грн. з урахуванням податків з доходів фізичних осіб.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова