27 жовтня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 682/652/22
Провадження № 22-ц/4820/1584/22
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №682/652/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року (суддя Зеленська В.І., повне судове рішення складено 05 серпня 2022 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФК «Профіт капітал» (далі - Товариство) вказувало, що 04 травня 2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду №С17.120.13699 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (надалі - Угода). Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди становить 37055 грн, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних. Товариство вказує, що 03.12.2020 між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу №12/90, за яким АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. У зв'язку із чим до позивача починаючи з 03.12.2020 перейшло право за Договором №С17.120.13699 від 04.05.2017, що укладено між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Товариство зазначає, що ПАТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за Угодою виконав у повному обсязі, відкривши ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 та надавши кредитні кошти у розмірі 37055 грн в межах кредитного ліміту, тоді як позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 03.12.2020 становить 102760,46 грн та складається з: 37055 грн - заборгованості за основним боргом; 65705,46 грн - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками. Також, позивач посилається на те, що він вправі здійснити нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, що складає: 3327,08 грн - заборгованість за 3% річних за користування кредитом; 10378,80 грн - заборгованість за інфляційними втратами.
Зважаючи на викладене, Товариство просило суд стягнути з ОСОБА_1 116466,34 грн заборгованості за Угодою.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, Товариство посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором відсутня, адже відповідно до цієї виписки ПАТ «Ідея Банк» було надано позичальнику кредитні кошти на суму 42140,50 грн, тоді як позичальником здійснено погашення (повернуто) по тілу кредиту всього 5085,50 грн, а тому залишок не повернутого кредиту за Угодою складає 37055 грн. Крім того, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими та несплаченими відсотками складає 61084,95 грн. Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги наданий позивачем Реєстр боржників (Додаток №1) до Договору факторингу №12/90 від 03.12.2020, адже вказаний доказ є належним та допустимими доказом по справі, оскільки засвідчений у відповідності до чинного законодавства. І поміж того, як вказує апелянт, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору.
Зважаючи на викладене, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що термін дії Угоди №С17.120.13699 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, що укладена 04.05.2017 між ПАТ «Ідея Банк» і ОСОБА_1 до 04.05.2019 та позивачем не доведено належними доказами наявність заборгованості за цим кредитом, а тому відсутні в зв'язку із цим законні підстави для стягнення із відповідача трьох відсотків річних і інфляційних втрат за невиконання зобов'язань.
Проте, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Так, за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу положень пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 ЦК України).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування) під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено факту укладення 09.11.2017 угоди №С17.120.13699 про надання кредиту між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ОСОБА_1 або між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 та наявність заборгованості позивача за Угодою від 09.11.2017.
Водночас, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 травня 2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду С17.120.13699 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки.
Згідно п.п.1-4 зазначеної Угоди найменування банківського продукту - Кредитна картка. Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard World терміном дії 2 роки з моменту її випуску.
Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладання Угоди, становить 37055.00 грн. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 48.0000% річних.
Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та Договором здійснюватимуться згідно умов Договору, Типового графіку та Розрахунку сукупної вартості кредиту, а також Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua. Підписанням Угоди Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Типовим графіком і розрахунком сукупної вартості Кредиту.
Відповідно до п.6 Угоди сторони погодились, що позовна давність за спорами, що випливають з Угоди, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойки (штрафів) тощо, становить 10 років (а.с.5).
Також встановлено, що 03 грудня 2020 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (Фактор) укладено Договір факторингу №12/90, за умовами якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього Договору та передається, в день укладання цього Договору, Клієнтом Фактору в електронному вигляді (на CD/USB у форматі xls) та надсилається засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі. Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього Договору (а.с.28-30).
Відповідно до Реєстру боржників (Додаток №1 до договору факторингу № 12/90 від 03.12.2020) (а.с.51-53) ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за угодою № С17.120.13699 від 04 травня 2017 року.
Як вбачається із виписки ПАТ «Ідея Банк» по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 по 03.12.2020 (а.с. 6 - 18) позичальник користувався кредитними коштами та частково їх повертав.
Згідно Довідки-розрахунки за кредитним договором С17.120.13699 від 04.05.2017 станом на дату укладення Договору факторингу 03.12.2020 заборгованість ОСОБА_1 за основним боргом становить 37055 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 65705,46 грн (а.с.19).
Апеляційний суд не погоджується із не прийняттям судом першої інстанції, як доказу з підстав наявності сумніву у його достовірності та допустимості зазначений вище Реєстр боржників, адже зазначена копія посвідчена належним чином представником позивача в порядку, встановленому чинним законодавством, а суд, маючи сумніви щодо поданої копії, відповідно до частини шостої статті 95 ЦПК України не витребував оригіналу такого документу та прийшов до передчасного висновку про відхилення цього доказу. А при наявності сумнівів в достовірності Довідки-розрахунки за кредитним договором С17.120.13699 від 04.05.2017, суд першої інстанції зобов'язаний сам з врахуванням умов кредитного договору здійснити розрахунок заборгованості, який викласти у мотивувальній частині рішення, що є процесуальним обов'язком суду (такий висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, що викладений в постанові від 23.01.2018 у справі №755/7704/15), чого Славутським міськрайонним судом зроблено не було.
Разом з тим, виходячи із положень статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину, всі права, набуті сторонами зазначених правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом положень частин першої, п'ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на встановлені обставини справи та на вищенаведені норми матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що наявні правові підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача кредитної заборгованості за Угодою № С17.120.13699 від 04.05.2017. А не повідомлення позивачем, як стороною Договору факторингу №12/90 протягом 10-ти календарних днів з дати підписання Реєстру боржників та виконання Фактором зобов'язань, передбачених п.4.1 договору ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за Угодою № С17.120.13699 від 04.05.2017 не є підставою для відмови у вимозі щодо стягнення кредитної заборгованості.
Разом з тим, при визначенні розміру такої заборгованості, апеляційний суд виходить з наступного.
Так, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Згідно положень абзацу 1 статі 530 ЦПК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи з аналізу зазначених норм права слідує, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
У цій справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування (строк дії кредитного ліміту) та термін закінчення кредитування (строк дії карти - 2 роки з моменту її випуску), а також розмір щомісячного виконання зобов'язання (про розмір обов'язкового щомісячного платежу Банк інформує клієнта за допомогою смс - повідомлень, що надсилається на абонентський номер клієнта, вказаний ним в заяві на приєднання (п. 3.4 Угоди)). Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
З огляду на вищенаведене, оцінивши у відповідності із вимогами статті 89 ЦПК України виписку по рахунку ОСОБА_1 за період 01.06.2016-03.12.2020, розрахунок заборгованості за Угодою №С17.120.13699 від 04.05.2017 (а.с.6-18), розрахунки заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С17.120.13699 за період з 04.05.2017 по 04.05.2019 (а.с. 134, 140, 145), з врахуванням відсутності заперечень відповідача, як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції щодо отримання кредитних коштів, їх розміру та не надання останнім доказів, які б давали суду підстави для встановлення іншого розміру заборгованості по тілу кредиту та по відсоткам апеляційний суд вважає, що підлягає до стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість по тілу кредиту у розмірі 37055 грн та по відсоткам за користування кредитними коштами за період з 04.05.2017 по 04.05.2019 в сумі 34122,62 грн.
Разом з тим, не підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача заборгованість по відсоткам за період з 05.05.2019 по 03.12.2020, адже припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
А отже, право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, які в силу положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Щодо вимог позивача про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, апеляційний суд виходить з наступного.
Так, згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за Угодою №С17.120.13699 від 04.05.2017 належним чином не виконав, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2363,02 грн трьох процентів річних за період з 03.12.2020 по 10.01.2022 (межі позовних вимог) на суму кредитної заборгованості 71177,62 грн та 7362,19 грн інфляційних втрат за період з грудня 2020 по листопад 2021 (межі позовних вимог) на суму кредитної заборгованості 71177,62 грн.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є обґрунтованими.
Відповідно до частити тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тому, з урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, скасування оскаржуваного рішення, часткового задоволення позову та апеляційної скарги підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та пропорційно до задоволення вимог апеляційної скарги 1721,81 грн судового збору за подачу позовної заяви (2481 грн (судовий збір, що підлягав сплаті при подані позовної заяви) * 69,4 (% задоволених позовних вимог) / 100) та 2582,72 грн за подачу апеляційної скарги (3721,50 грн (судовий збір, що підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги) * 69,4 (% задоволених вимог апеляційної скарги) / 100).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» задовольнити частково.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082; вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ) 37055 (тридцять сім тисяч п'ятдесят п'ять) грн заборгованості по кредиту, 34122 (тридцять чотири тисячі сто двадцять дві) грн 62 коп заборгованості по відсоткам, 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн 02 коп 3% річних, 7362 (сім тисяч триста шістдесят дві) грн 19 коп інфляційних втрат.
В задоволені решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082; вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ) 4304 (чотири тисячі триста чотири) грн 53 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2022 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай