Справа № 686/20761/22
Провадження № 1-кс/686/8888/22
26 жовтня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника осіб, в інтересах яких подана скарга ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
Адвоат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із указаною скаргою, в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , в якій просить зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР у м.Хмельницькому внести відомості до ЄРДР за про вчинення кримінального правопорушення на підставі поданої ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заяви від 15.09.2022.
Узагальнені доводи скарги.
У скарзі представник ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зазначають, що 15.09.2022 засобами поштового зв'язку вони звернулись до ТУ ДБР у м.Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого вбачають у діях дізнавача сектору дізнання ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 , який на їхнє переконання незаконно притягнув їх до кримінальної відповідальності.
Відправлення із заявою про вчинення кримінального правопорушення за твердженням скаржника вручене адресату 21.09.2022.
Однак станом на 30.09.2022 р. інформації про внесення відомостей до ЄРДР на підставі вищезазначеної заяви особи, які її подали не отримали
На думку осіб, які подали скаргу, слідчим допущено бездіяльність та не виконані вимоги ст.214 КПК України.
Процесуальні дії суду для підготовки до розгляду скарги.
Задля забезпечення повноти та об'єктивності розгляду скарги указані матеріали за зверненням ОСОБА_4 і ОСОБА_5 витребувані у органу досудового розслідування.
Позиції учасників провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив задовольнити.
Зазначив, що його довірителів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 притягнули до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.249 КК України (незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду) , однак на переконання заявників і їх представника, вони причетні лише до вилову п'яти рибин, а інша віднайдена та вилучена риба у кількості 34 рибини, риболовецькі сітки їм не належать.
А тому стверджують , що дізнавач ОСОБА_6 незаконно притягнув до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та штучно створив докази кримінального правопорушення, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.372 КК України (Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією).
Уповноважена особа ТУ ДБР у м.Хмельницькому в судове засідання не з'явилася, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Від органу досудового розслідування надійшли матеріали перевірки за заявою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які зареєстроване в ТУ ДБР у м. Хмельницькому за № 1390зкп від 03.10.2022 р.
Слідчий суддя,заслухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, матеріали перевірки за заявою про вчинення кримінального правопорушення, установив таке.
Із поданої заяви про вчинення кримінальне правопорушення та матеріалів перевірки слідує, що 24.08.2022 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дізнавачем СД ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.249 КК України та в подальшому складено та направлено обвинувальний акт до суду.
Натепер кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України перебуває на розгляді у Старосинявському районному суді Хмельницької області.
Право та судова практика.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Указане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Згідно з правовим висновком у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 708/392/18, провадження № 51-5945км20 відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, передбачене ст. 249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, таке: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо.
Оцінка встановлених обставин та відповіді на доводи скарги.
З матеріалів скарги слідує, що як заявники, так і їх представник не заперечуючи причетності до вилову риби вважають себе непричетними до вилову більшої її кількості, що впливає на їхню думку на ознаку істотності шкоди та наявність у їх діях кримінально-караної поведінки.
Разом і з цим, із досліджених матеріалів не вбачається ознак кримінального правопорушення у діях дізнавача та ознаки заздалегідь його поінформованості про непричетність ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до незаконного вилову риби.
З матеріалів скарги слідує і це стверджують заявники, що їх викрили працівники правоохоронних органів біля водойми в ніч з 13 на 14.05.2022 коли вони за допомогою човна встановили риболовну сітку.
У подальшому прибула слідчо-оперативна група та були проведені першочергові слідчі дії.
Указане виключає ознаки вчинення кримінального правопорушення у діях дізнавача.
Слідчий суддя зазначає, що оцінка обставин та поставлених у вину особі стороною обвинувачення дій/бездіяльності, з якими закон про кримінальну відповідальність та кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість особи до такої відповідальності та визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, належать до компетенції суду.
А тому встановлення кількості виловленої риби заявниками та оцінка їх дій має буде надана судом під час розгляду кримінального провадження.
Заперечення заявниками та твердження про причетність також іншої особи до вчинення кримінального правопорушення та повідомлення про це дізнавачеві, не створюють ознак кримінального правопорушення у його поведінці.
Отже, аргументи адвоката ОСОБА_3 про можливе вчинення дізнавчаем кримінального правопорушення фактично ґрунтуються його позиції як захисника у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, доводи особи, яка подала скаргу, щодо наявності у діях дізнавача кримінально караної поведінки є безпідставними.
Ініціювання кримінального переслідування особи, яка здійснює досудове розслідування у ньому та діє у межах повноважень суперечить вимогам кримінального процесуального закону та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу.
За таких обставин, слідча (розшукова) і процесуальна діяльність вищевказаного суб'єкта владних повноважень в межах посадової дискреції не може бути підставою для їх кримінального переслідування.
Отже, відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення зазначеною у заяві та скарзі особою матеріали скарги не містить.
А тому неможливо зробити висновок про те, що у цій заяві містилось повідомлення про вчинення злочину.
Обставини, які свідчать про вчинення особою, на яку вказують заявники і їх представник, не знайшли свого підтвердження.
Відповідь уповноваженої особи за результатом розгляду заявиОСОБА_4 і ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, у якому вказана відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, є по суті правильним.
А тому підстав для задоволення скарги та процесуального реагування слідчим суддею, немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 214, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 28.10.2022 о 14 год. 10 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1