Справа № 944/6614/21
Провадження №1-кп/944/620/22
з питань продовження строку тримання під вартою
25.10.2022 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, у залі суду у м.Яворові, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021140000000103 від 14.09.2021 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яворів Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,
встановив:
на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000103 від 14.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.
У відкритому судовому засіданні 25.10.2022 прокурор ОСОБА_3 оголосив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що на початку вересня 2021 року, але не пізніше 13.09.2021 (точні час та дату не встановлено), у ОСОБА_4 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», з корисливих мотивів, виник злочинний намір на контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю медичного препарату «Acatar Acti-Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах.
Так, 13.09.2021 року о 06:46 год ОСОБА_4 керував автомобілем «Volkswagen Passat В7», р.н. НОМЕР_1 , що на праві власності належить його матері ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , однак повсякденно використовується ОСОБА_4 , виїхав з України в Республіку Польща через міжнародний пункт пропуску «Грушів-Будомєж».
Того ж дня, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Республіки Польща (точний час та місце не встановлено) у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав 210 блістерів по 12 таблеток в кожному препарату «Acatar Acti-Tabs» загальною кількістю 2520 таблеток із вмістом прекурсору «псевдоефедрин», які з метою контрабандного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю приховав у внутрішній кишені куртки - 24 блістери, нагрудній сумці - 12 блістерів, а також у конструктивних порожнинах автомобіля «Volkswagen Passat В7» р. н. НОМЕР_1 , а саме: у ніші для дрібних речей (бардачку) - 16 блістерів препарату «Acatar Acti-Tabs», попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; під килимком переднього пасажирського сидіння - 20 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; за обшивкою передніх пасажирських дверей - 58 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрон за обшивкою водійських дверей - 2 блістери; у ніші під кермом - 20 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; у повітряному каналі системи обігріву та кондиціонування автомобіля - 58 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону.
Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю медичного препарату «Acatar Acti-Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах, що утруднює його виявлення, ОСОБА_4 13.09.2021 приблизно о 21:45 год транспортним засобом марки «Volkswagen Passat В7» р. н. НОМЕР_1 , в'їхав на територію України з Республіки Польща через пункт пропуску «Краківець-Корчова».
Рухаючись по території міжнародного автомобільного пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_4 , достовірно усвідомлюючи, що незаконно перевозить через державний кордон України прекурсор в особливо великих розмірах, обрав смугу руху спрощеного прикордонно-митного контролю «зелений коридор», чим заявив про те, що не переміщує через митний кордон України товари, які підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України.
В ході митного контролю ОСОБА_4 при його усному опитуванні не заявив та до митного контролю не пред'явив медичний препарат «Acatar Acti- Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин».
Під час проведення поглибленого огляду автомобіля «Volkswagen Passat В7» р.н. НОМЕР_1 , в зоні митного контролю пункту пропуску «Краківець- Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДМС України, митними інспекторами виявлено та вилучено 210 блістерів по 12 таблеток препарату «Acatar Acti-Tabs», загальною кількістю 2520 таблеток, які були приховані від митного контролю, у спосіб, що утруднює виявлення, у яких виявлено прекурсор «псевдоефедрин» загальною масою 123,7320 грам.
Згідно Списку 1 Таблиці 4 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 «псевдоефедрин» є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.
Відповідно до Таблиці 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, «псевдоефедрин» масою 123,7320 грам становить особливо великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні контрабанди прекурсору, тобто його переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.
14.09.2021 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.
Того ж дня ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2021 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави, до 07.02.2022.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30.08.2022 строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено до 28.10.2022.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишились незмінними та не зменшились, враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України, яке є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, має недостатньо міцні соціальні зв'язки, характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують ОСОБА_4 , як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, також може знищити, сховати або спотворити будь які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вказав, що аналізом інформації з'ясовано, що ОСОБА_4 напередодні затримання активно використовувався додаток «Telegram», програми «WhatsApp». Разом з тим, у досліджуваному телефоні відсутні будь-які відомості про встановлений додаток «Telegram» та додаток «WhatsApp», що свідчить про їх видалення з пам'яті.
Зауважив, що допитаний у судовому засіданні 30.08.2022 свідок ОСОБА_8 повідомив, що 13.09.2021 під час проходження прикордонного-митного контролю ОСОБА_4 неодноразово надав суперечливі пояснення стосовно наявності в нього заборонених препаратів.
Також, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які надали викривальну інформацію, перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, шантажу, у тому числі із застосуванням насильства чи використання інтернет ресурсів, з метою зміни або відмови їх від показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також слід врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме контрабанду прекурсору в особливо великих розмірах, внаслідок чого можна зробити висновок, що дії ОСОБА_4 спрямовані на одержання матеріальної вигоди.
Зазначив, ОСОБА_4 також є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12019140000000496 від 29.05.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просить таке задовольнити, вважає що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, не може усунути існування вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав письмове заперечення на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою від 21.10. 2022 зазначив, що запобіжний захід обраний ОСОБА_4 є занадто суворим і слід було б застосувати більш м'якший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави, що було б достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 . Зауважив, що стороною обвинувачення до вказаного клопотання не додано жодного нового доказу, не здійснено аналізу ризиків та спроб обґрунтувати їх наявність. Вважає, що прокурор на власне суб'єктивне розуміння стверджує про відсутність тісних соціальних зв'язків обвинуваченого, що спростовується доказами, що є у матеріалах справи- зокрема про проживання ОСОБА_4 із хворою матір'ю, про наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, характеристики з місця проживання, наявність клопотання депутатів місцевої ради. Крім цього у обвинуваченого було постійне місце праці.
Щодо вагомості того, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства та з метою уникнення покарання може переховуватися від суду, то так само цей ризик може стимулювати підозрюваного збирати та надавати докази своєї невинуватості та відстоювати свою позицію у суді.
Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, зважаючи на те, що усі матеріали надані суду стороною обвинувачення уже досліджені включно з речовими доказами, а свідки допитані безпосередньо в судових засіданнях.
Звернув увагу суду, що свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив коректну поведінку підозрюваного під час огляду авто, та відсутність будь якого тиску на нього.
Зауважив, що поведінка ОСОБА_4 як у цьому провадженні так і в іншому на яке посилається прокурор в клопотанні навпаки свідчить про відповідальне ставлення ОСОБА_4 до своїх обов'язків. Будь яких доказів намагання вплинути на хід розгляду справи прокурором не надано. Знищувати докази сторони захисту немає змісту.
За час перебування під вартою різко погіршився стан здоров'я обвинуваченого, про що суду надані докази, проте належним чином не відреаговано. Просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника, заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.
Положення абз. 5 п. 20-5 Розділу XI КПК України, передбачено, що, тимчасово, на період дії карантину, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Враховуючи, що колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позбавлена можливості розглянути подане прокурором ОСОБА_11 клопотання про продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з перебування судді ОСОБА_10 у відпустці, головуючий суддя, керуючись абз. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України, вважає за необхідне розглянути дане клопотання одноособово.
Відповідно до вимог ч.1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що на розгляді у Яворівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000103 від 14.09.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
14 вересня 2021 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Того ж дня ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2021 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави, до 07.02.2022.
Востаннє ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30.08.2022 строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено до 28.10.2022.
Також суд встановив, що ОСОБА_4 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12019140000000496 від 29.05.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, матеріали стосовно якого, на даний момент перебувають на розгляді в Яворівському районному суді Львівської області.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст. 305 КК України знаходиться на стадії судового провадження, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.
Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним не залежно від стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. З огляду на тяжкість пред'явленого обвинувачення небезпідставним є висновок щодо можливого ризику переховування обвинуваченого від суду. Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу прекурсорів з корисливих мотивів, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, так як обсяг контрабандно переміщеного прекурсору становить значну для України масу, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, а, отже, з метою уникнення такої відповідальності, існують ризики того, що він може переховуватись від суду.
Доводи сторони захисту не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у передбачені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених ним злочинів, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, при цьому, установлені в провадженні обставини свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою зміни або відмови їх від показів.
При цьому належна процесуальна поведінка обвинуваченого, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.
Щодо твердження сторони захисту, що обвинуваченому у іншому кримінальному провадженні ОСОБА_4 власне внаслідок належної процесуальної поведінки та дотримання норм законодавства було скасовано запобіжні заходи - варте уваги те, що кримінальне провадження №12019140000000496 від 29.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України на даний час перебуває на розгляді судді Яворівського районного суду ОСОБА_12 .
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.06.2019 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативною можливістю внесення застави. На виконання вказаної ухвали заставодавцем в інтересах ОСОБА_4 внесено заставу у розмірі 76840 грн. Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області 16.12.2019 змінено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 із застави на особисте зобов'язання із покладенням на нього обов'язків. Тобто процесуальна поведінка ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні, де він має статус обвинуваченого, забезпечується запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язання. Однак факт зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання не забезпечив належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього обов'язків, а лише призвів до виникнення нових ризиків, що свідчить про не здатність більш м'якого виду запобіжного заходу належним чином забезпечувати процесуальну поведінку ОСОБА_4 та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Разом з тим, судом береться до уваги особиста ситуація (обставини) обвинуваченого ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем проживання, у нього на утриманні є неповнолітні діти, мати хворіє, проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
При цьому суд враховує, що обвинувачений, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає, що підтверджується повідомленням Філії ЦОЗ ДКВС У крани у Львівській області від 15.02.2022 за №261-Ф/ЛВ-22-вих.
Сторона захисту не надала належних доказів, що стан здоров'я обвинуваченого унеможливлює його перебування у місці попереднього ув'язнення.
Так, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слід врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме контрабанду прекурсору в особливо великих розмірах внаслідок чого, можна зробити висновок, що дії ОСОБА_4 спрямовані на одержання матеріальної вигоди, шляхом розповсюдження вищевказаного прекурсору, попередньо отриманого з-за кордону контрабандним способом, що є явним порушенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність у кримінальному провадженні ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення вчинене у сфері незаконного обігу прекурсорів та направлене проти здоров'я нації, що у свою чергу підриває авторитет держави на міжнародному рівні.
Водночас як відповідний ризик суд ураховує запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, що може підвищувати ступінь наявних ризиків за певних обставин, наприклад, може спонукати ОСОБА_4 переховуватись без належного повідомлення суду під загрозою життю як самого обвинуваченого, так й членів його родини.
У ході розгляду клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувачений наразі має об'єктивну можливість реалізації встановлених ризиків в майбутньому у випадку зміни запобіжного заходу.
З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м'який.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Відтак, за наявності встановлених ризиків, які не зменшились і продовжують існувати, суд дійшов переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, як просив захисник та обвинувачений, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не гарантує запобігання встановленим ризикам і не забезпечить визначеної ст.177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м'який. Вказані ризики є вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою, тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено не було.
Утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до клопотання, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Тому, суд вважає за необхідне не визначати ОСОБА_4 розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 314-315, 369-372 КПК України, суд,
ухвалив:
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави.
Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 25.10.2022 року по 23.12.2022 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)"- для виконання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1