Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" серпня 2006 р.
о 15:45год. Справа № АС-41/433-05
вх. № 12717/1-41
Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
суддя Водолажська Н.С.
суддя Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.
представників сторін :
позивача - Гордієнко О.Г., Воробйова Л.І дов.
відповідача - Глушач Л.О. дов. юрисконсульт
по справі за позовом ВАТ "АТП - 16351" м. Дергачі
до УПФУ в Дергачівському районі, м. Дергачі
про скасування рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення УПФУ в Дергачівському районі Харківської області № 222 від 05.10.2005р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зазначене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки фактичного порушення строків сплати страхових внесків ним не припускалося. Відповідач встановив як день сплати позивачем внесків не день списання платежів установою банку, а день зарахування ним перерахованих сум, і за це неправомірно нарахував штраф і пеню.
Відповідач у відзиві на позов та судовому засіданні проти вимог позивача заперечує, посилається на те, що оспорюванне рішення винесено ним правомірно, оскільки позивач несвоєчасно сплачував відповідні платежі, суми недоїмки, пені та фінансових санкцій погашалися в порядку календарної черговості їх виникнення за рахунок поточних сум страхових внесків, що надходять від страхувальника.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
22 вересня 2003 року Управлінням Пенсійного фонду України і Дергачівському районі проведено перевірку підприємства позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. За результатами проведеної перевірки складено акт №82, за висновками якого у позивача рахувалася недоїмка в сумі 10900,71 грн. За рішенням №77 від 23 вересня 2003 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосована санкція в сумі 2824,96 грн. 24 вересня 2003 року у відповідності до законодавства, що діяло на момент виникнення спірних відносин, а саме Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» складено повідомлення №303 від 24.09.2003 року форми «Ю» про загальну суму зобов'язання 13725.67 грн., з яких недоїмка зі збору - 10900, 71 грн., штрафна санкція 2824,96 грн. з зазначенням 10-денного терміну сплати цієї суми. Але, як встановлено матеріалами справи, не заперечується сторонами, фактична сплата цієї недоїмки відбулася лише в січні 2004 року серед інших платежів до ПФУ: 16 січня 2004 року платіжним дорученням №7 на суму 15000 грн. та 27 січня 2004 року пл. дорученням №10 на суму 15 000 грн.
Рішенням №222 від 05.10.2005 року, яке просить скасувати позивач, до нього застосовані санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи з кількості днів прострочення у відповідності з розрахунком, наданим відповідачем, починаючи з дня виникнення недоїмки зі збору, яка встановлена вищезазначеною перевіркою (акт №82 від 22.09.2003 р.) Суд зазначає, що при нарахуванні штрафної санкції та пені відповідач застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року. До набрання чинності вищезазначеним Законом порядок застосування та стягнення штрафних санкцій та пені за було врегульовано Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у відповідності до якого необхідно було визначити суму санкцій і пені за недоїмку 2003 року. Судом не приймаються заперечення відповідача з приводу відсутності розбіжностей між вищенаведеними законами в визначенні розміру застосування штрафних санкцій у відповідності до кількості терміну прострочення, оскільки підставою для скасування акту ненормативного характеру є його невідповідність фактичним обставинам та/або нормам чинного законодавства. Рішення, що оскаржується, не відповідає нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в розрахунку днів прострочення сплати врахований час до набрання даним Законом чинності. Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 1 січня 2004 року, таким чином, фінансові санкції та пеня, передбачені цим Законом, застосовуються за порушення, вчинені з моменту набрання цим Законом чинності.
У відповідності до наданих до справи первинних документів, а саме платіжних доручень, документально підтверджується кількість днів прострочення до 30 днів у відповідності до діючого на день погашення недоїмки Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір фінансової санкції у відповідності до пункту 2 частини 9 статті 106 зазначеного Закону складає 10 відсотків від суми недоїмки, таким чином, сума штрафної санкції повинна складати 2444,82 грн., сума пені 435,04 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем, та первинними документами - платіжними дорученнями, банківськими виписками.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.1) ч.3 ст.2 КАСУ у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом встановлено, що відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень діяв всупереч нормам діючого законодавства, посилаючись при застосуванні штрафних санкцій та пені за період 2003 року на закон, що набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів в обґрунтування правомірності винесення ним рішення №222 від 05.10.2005 року в частині застосування штрафних санкцій 7466,47 грн. та нарахування пені 769,31 грн.
Таким чином, вимоги про скасування оскарженого рішення №222 від 05.10.2005 року підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються йому з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 4, 8, 51, 69, 86, 94, 160- 163 , Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення УПФУ в Дергачівському районі Харківської області № 222 від 05.10.2005р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків на загальну суму 8235,78грн., в т.ч. 7466,47грн. штрафних санкцій та 769,31грн. пені.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "АТП-16351" (Харківська обл., м.Дергачі, вул.Залізнична,4, код 14084041) 1,70грн. судового збору.
5. На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі складена 21.08.2006р.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
суддя Водолажська Н.С.
суддя Мамалуй О.О.