Справа № 2601/12948/12
Провадження №: 1-в/752/212/22
27.10.2022 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді:
голосуючого судді ОСОБА_4.,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5.
заявника ОСОБА_1
прокурора ОСОБА_6.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві заяву ОСОБА_1 від 18.10.2022 про зняття обтяження з нерухомого та рухомого майна в межах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 від 18.10.2022 про зняття обтяження з нерухомого та рухомого майна.
За наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями зазначену заяву передано на розгляд судді ОСОБА_4.
Як слідує з описуваної заяви відносно ОСОБА_1 розслідувалася кримінальна справа за обвинуваченням по ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, яка у 2014 році була закрита у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину, у зв'язку з чим 23.05.2014 Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено постанову у справі № 2601/12948/12 провадження № 1/752/28/14 в порядку ч. 2 ст. 282 КК України, якою, серед іншого, вирішено питання про зняття арештів з майна ОСОБА_1 . Проте, станом на жовтень 2022 року відповідні державні інформаційні системи містять дані про наявність арештів майна, яке зареєстроване за ОСОБА_1 за постановою старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7. від 07.10.2011. Тобто, як вбачається зі змісту поданої заяви і приєднаних до неї документів, незважаючи на закриття кримінальної справи арешти майна продовжують діяти.
До заяви приєднано постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 23.05.2014 у справі № 2601/12948/12 про закриття провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, лист-виклик старшого слідчого в особливо важливих справах 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7. від 30.07.2014 № 6/Г-794/2, доручення старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7. від 31.07.2014, заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 02.11.2011, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.11.2011, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.10.2022, квитанцію про сплату судового збору (копії документів).
Для розгляду вказаної заяви на 27.10.2022 було призначено судове засідання.
24.10.2022 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення матеріалів, а саме: відповіді Головного слідчого управління Служби безпеки України від 20.10.2022 на звернення ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 27.10.2022 ОСОБА_1 підтримав подану заяву, надав усні пояснення, з яких слідує, що в межах розслідування кримінальної справи за фактом розтрати невстановленими службовими особами ВАТ "АБ "Укргазбанк" і ТОВ "ФК "МКС-Інвест" чужого майна в особливо великих розмірах, з якої були виділені матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 старшим слідчим в особливо важливих справах 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 накладався арешт на його майно, як майно обвинуваченого.
Установивши відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, прокурор відмовився від підтримання обвинувачення в суді, у зв'язку з чим, судом було закрито кримінальне провадження згідно з постановою від 23.05.2014 та знято арешти, накладені на майно ОСОБА_1 .
Поряд з цим, як з'ясувалося пізніше, станом на 2022 рік обтяження на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 продовжує існувати як таке, що застосоване в межах вказаної кримінальної справи і накладене тим же слідчим ОСОБА_3 , що доводиться даними, наявними у відповідних єдиних державних інформаційних системах, що забезпечують обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Наявність таких обтяжень порушує права власності заявника, повністю обмежує його як громадянина у реалізації правомочностей користування і розпорядження належним йому майном, а також несе ризики безпідставного обтяження майно, яке ним набуватиметься.
При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що вчиняв дії, направлені на зняття такого обтяження, яке фігурує наразі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зокрема, звертався до слідчого ОСОБА_7., отримував від слідчого у 2014 році доручення щодо подання до органів Реєстраційної служби України заяви про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна та заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, звертався до відповідного державного реєстратора з цієї заявою ще у 2014 році та отримав відмову державного реєстратора. Також ОСОБА_1 звертався до державного реєстратора з заявою про зняття обтяжень (арештів майна) у 2022 році, на що те ж отримав відмову (рішення від 14.10.2022).
Крім того, ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами кримінальної справи Голосіївського районного суду міста Києва № 2601/12948/12 з метою отримання від суду копії постанови старшого слідчого в особливо важливих справах 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7., а також до Головного слідчого управління Служби безпеки України. Як з'ясовано ОСОБА_1 матеріали кримінальної справи № 2601/12948/12 не містять такої постанови, тоді як за зверненням ОСОБА_1 до Головного слідчого управління Служби безпеки України йому також не видалося за можливе отримати примірник цієї постанови.
Згідно з відповіддю на звернення ОСОБА_1 до Головного слідчого управління Служби безпеки України листом від 20.10.2022 № 6/Г-7290/2 заявника було повідомлено, що скасування арешту майна обвинуваченого є виключною компетенцією суду.
Таки чином, вживши всіх залежних від нього дій, ОСОБА_1 не зміг отримати процесуальний документ, за яким на все його майно було накладено у 2012 році арешт, обтяження за яким було зареєстровано 02.11.2011 з посиланням на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7. від 07.10.2011 без номеру про накладення арешту. Також ОСОБА_1 не зміг домогтися скасування арештів свого майна шляхом звернення до відповідних уповноважених реєстраційних органів та правоохоронного органу, яким здійснювалося слідство у кримінальній справі за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, що була закрита ще у 2014 році.
Прокурор у справі заперечень щодо фактів, оголошених ОСОБА_1 не навів, вказав на недопустимість безпідставного порушення права власності, погодився з тим, що закриваючи кримінальне провадження за постановою від 23.05.2014 суд дійсно скасував арешти з майна ОСОБА_1 - з квартири по АДРЕСА_1 , двох транспортних засобів, грошових коштів на п'яти рахунках, проте станом на 2022 рік обтяження всього майна ОСОБА_1 продовжують існувати, не зважаючи на відсутність для цього належних підстав, про наявність інших кримінальних справ (кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 , в межах яких міг бути накладений арешт, що наразі не знятий, суду не повідомив.
Заслухавши заявника - пана ОСОБА_1 , позицію прокурора, заслухавши відповіді на запитання суду та дослідивши подані заявником документи, а також всі матеріали кримінальної справи № 2601/12948/12, суд встановив, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 та факти, які він доповів суду, повністю доводяться документально, а тому приймаються як об'єктивна дійсність (як стосовно закриття провадження у кримінальній справі зі зняттям арештів щодо визначеного нерухомого і рухомого майна описаного у протоколах пр накладення арешту на майно, як стосовно відсутності в матеріалів справи постанови про арешт нерухомого майна від 07.11.2011, як стосовно його звернень до органу, яким здійснювалося розслідування за кримінальною справою відносно нього, як стосовно відмов державного реєстратора у зняття обтяжень (арештів) без відповідного судового рішення). У зв'язку з цим, подана ОСОБА_1 заява є обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень чинного КПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
За приписами ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами і доповненнями) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду. Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. Не підлягають описові предмети першої потреби, що використовуються особою, у якої проводиться опис, і членами її родини. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Згідно з ч. 6 ст. 404 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами і доповненнями) якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.
Арешт майна у кримінальній справі становить собою, серед іншого, захід забезпечення вибуття з володіння підозрюваного (обвинуваченого) майна, за рахунок якого можливе задоволення вимог цивільних позивачів, відшкодування шкоди, завданій державі тощо.
З урахуванням того, що провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 було закрито ще у 2014 році, продовжуване існування арештів (обтяжень) на його майно, застосованих (накладених) саме у зв'язку з розвідуванням і судовим розглядом кримінальної справи є безпідставним, юридично беззмістовним і таким, що несе ризики порушення права власності.
Однією з головних гарантій, що визнається і надається державною Україною людині, після визнання цінності самої людини, її життя і здоров'я, є гарантія недоторканості права власності, що закріплено численними нормами законодавства, зокрема,
- ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, де вказується, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
- ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, де закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом;
- ст. 41 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним;
- ст. 316 Цивільного кодексу України, де встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;
- ст. 319 Цивільного кодексу України, якою унормовано, що здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд;
- ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;
- ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, де передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Також право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного, суд вважає за належне скасувати арешти (обтяження) на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 , які за даними, наявними в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна накладені відповідно до постанови про арешт майна від 07.11.2011 старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7.
Керуючись ст. 174, 539 КПК України, суд
Скасувати (зняти) арешти (обтяження), накладені на все невизначене нерухоме та рухоме майно, належне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітником Головного управління Служби безпеки України старшим слідчим ОСОБА_7.
Постанова набирає законної сили з моменту винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4