28.10.2022
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 553/1643/22
Провадження № 1-кп/553/280/2022
28 жовтня 2022 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150000511 від 20.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,
Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова до Ленінського районного суду м.Полтави скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221150000511 від 20.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
В межах даного кримінального провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому на строк 60 днів, яке вмотивовано наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, та неможливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Будучи належно повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, потерпіла до суду не прибула, звернувшись із клопотанням про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності.
Ухвалою суду від 27.10.2022 судом вирішено питання про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Копія письмового клопотання про продовження строку запобіжного заходу із детальним обґрунтуванням наявності вказаних ризиків була вручена обвинуваченому.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечень не мав.
Захисник обвинуваченого підтримуючи позицію свого підзахисного поклався на розсуд суду.
Вирішуючи заявлене клопотання, з'ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вказує, що у відповідності до ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Розгляд таких клопотань здійснюється судом з дотриманням правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п."С" ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою, суд, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати та у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, соціальні зв'язки, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд вважає, що вказані ризики не зменшились і продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, наразі є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Питання про застосування застави вирішено судом у відповідності до ст.183 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314,315 КПК України, суд,
Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 26.12.2022 включно із застосуванням попередньо визначеної застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 198480 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Суддя
Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1