Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 532/1352/22
Провадження № 1-р/553/7/2022
Іменем України
28.10.2022м. Полтава
Колегія суддів Ленінського районного суду м. Полтави у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року в справі № 1-13/2005,
Встановила:
З Полтавського апеляційного суду до Ленінського районного суду м. Полтави надійшла для розгляду заява ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року в справі № 1-13/2005, в якій останній просив роз'яснити з якої дати вирок Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року відносно нього набуває законної сили відповідно до норм КПК 1960 року.
Колегія суддів, дослідивши матеріали вищевказаної заяви, приходить до наступного.
Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року ОСОБА_4 засуджено:
- за пунктами 4, 10 ч. 2 ст. 115 КК - до довічного позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 15 і пунктами 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК - на 14 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 152 КК - на 10 років позбавлення волі,
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання ОСОБА_4 у виді довічного позбавлення волі.
Верховний Суд України ухвалою від 27 жовтня 2005 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вирок Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року щодо нього - без зміни.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 1-13/2005, провадження №51-10к18, касаційну скаргу захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_4 задоволено частково. Вирок Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року щодо ОСОБА_4 змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання, як на доказ, на протокол явки з повинною ОСОБА_4 від 9 травня 2004 року. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29.10.2021 заява засудженого ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 року відносно нього повернута заявнику, оскільки у його заяві не наведено обставин, з яких причин вироку суду щодо нього є ускладненим для розуміння, а питання, поставлені у заяві, можуть бути вирішені в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.07.2022 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 29.10.2021 року - залишено без задоволення.
Із змісту заяви ОСОБА_4 вбачається, що останній засуджений до довічного позбавлення волі за п.4,10 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п. 1,9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України та на даний час відбуває покарання у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою : м. Полтава вул. Пушкіна,91.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
За змістом закону, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній та зрозумілій формі. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
При вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, за змістом закону, слід виходити з приписів статей 372, 374 КПК України щодо змісту рішення, ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
За змістом наведеної норми закону роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення у більш ясній та зрозумілій формі. У ході роз'яснення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Заявою про роз'яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
Набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст.532 розділу VIII Виконання судових рішень КПК України 2012 року.
Відповідно до статті 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, а саме: п.14 - інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до частини 1 статті 539 КПК України, яка регламентує порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, а також згідно п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень розділу VIII КПК України.
В той же час, в своїй заяві ОСОБА_4 порушуються питання, які він сформулював та визначив як роз'яснення саме дати з якої вирок Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року відносно нього набуває законної сили, що відноситься до питань, які виникають під час та після виконання вироку, зокрема, інші питання про всякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку. При цьому будь-яких питань щодо незрозумілості вказаного судового рішення заявник в своїй заяві не порушує.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить положень, згідно яких вказані питання міг би вирішувати суд, який не ухвалював вирок, але до підсудності якого як суду першої інстанції могло би, ймовірно, відноситись відповідне кримінальне провадження щодо обвинувачення особи у вчиненні тих чи інших злочинів.
Також суд враховує, що норми п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, згідно яких у разі необхідності вирішення питання, передбаченого пунктом 14 частини першої статті 537 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок - містились ще у першій редакції КПК України, яка набрала чинності 19.11.2012 р.
В подальшому Законом України № 1491-VIII від 07.09.2016 у статті 539 у частині другій пункт 1 після слів "(крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні)" доповнено цифрами "13-1, 14".
Таким чином, з дня набрання чинності Законом України № 1491-VIII від 07.09.2016 р., а саме з 08.10.2016, вирішення інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України), віднесено до повноважень місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання (п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України).
При цьому законодавець, вносячи вказані вище зміни, не виключив посилання на п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України з положень п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України.
Таким чином, чинною на даний час редакцією КПК України передбачено можливість вирішення інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України), як судом, який ухвалив вирок (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України), так і місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання (п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України).
З урахуванням вищевикладеного, суд констатує, що Ленінський районний суд м. Полтави не є судом, який ухвалив вирок від 09.06.2005 року відносно ОСОБА_4 , з приводу виконання якого подано заяву; нормами КПК України визначено, що вирішення інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України), передбачено як судом, який ухвалив вирок (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України), так і місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання (п. 1 ч. 2 ст. 539), а тому вирішення заяви останнього не віднесено до підсудності Ленінського районного суду м. Полтави.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для розгляду даної заяви саме Ленінським районним судом м. Полтави, а також згідно роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків від 01.04.2017 р., відповідно до яких у випадку недотримання суб'єктом звернення правил територіальної підсудності, суд з урахуванням положень ст. 539 КПК вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб'єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.
Таким чином, у своїй заяві засудженим не ставиться питання про незрозумілість тексту вироку, тяжкість розуміння певних юридичних термінів та конструкцій або їх заплутаність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути заяву ОСОБА_4 та роз'яснює останньому право звернутись з даною заявою з дотримання правил територіальної підсудності для забезпечення права останньому на доступ до правосуддя до належного суду відповідно до положень КПК України.
Керуючись ст. 9, 369-372, 537, 539 КПК України, суд -
Заяву ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 9 червня 2005 року в справі № 1-13/2005 - повернути засудженому ОСОБА_4 .
Роз'яснити засудженому його право звернутися із даною заявою до належного суду, відповідно до вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня отримання її копії.
Головуючий суддяОСОБА_1
Судді ОСОБА_7
ОСОБА_3