КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5761/22
Провадження № 1-кп/552/596/22
28.10.2022 року Київський районний суд м.Полтави
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтава кримінальне провадження за № 62022170020000527 з обвинувальним актом та угоду про визнання винуватості відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Приколотне, Великобурлуцького району, Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, військовозобов'язаного, який проходить строкову військову службу за контрактом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Обвинуваченого, ОСОБА_3 , зараховано наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.05.2020 року №95-РС для проходження військової служби за контрактом строком на 3 роки, призначеного на посаду командира 2 механізованого відділення - командира машини 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України обвинуваченийпід час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно з вимогами ст. 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України виїзд військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Однак, обвинувачений, який проходив строкову військову службу за контрактом на посаді командира 1 механізованого відділення - командира машини 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону у червні 2022 року вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 15.06.2022 червня 2022 року самовільно залишив місце проходження строкової військової служби, а саме військової частини НОМЕР_1 , яка станом на 15.06.2022 розташовувалась в АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця обвинувачений в період з 15.06.2022 по 25.06.2022, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі обвинуваченого, обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводить на власний розсуд до 25.08.2022.
Частина 3 ст.474 КПК України регламентує, що якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі, підтвердив, що дійсно з 15.06.2022 по 25.08.2022 самовільно залишив місце розташування військової частини, де проходив службу. Щиро кається в скоєному.
Таким чином суд вважає обвинуваченого ОСОБА_3 винним в самовільному залишенні військової частини без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби) та кваліфікує його дії за ст.407 ч.5 КК України.
Вирішуючи питання про покарання, судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки, особистість обвинуваченого.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
На обліку у лікаря нарколога та психіатра обвинувачений не знаходиться, характеризується задовільно, є учасником бойових дій має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 . Злочин скоїв вперше.
27.10.2022 між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою обвинувачений в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, визнав себе винним повністю, щиро покаявся та сприяв під час досудового та судового розслідування розкриттю кримінального правопорушення. Також зобов'язувався беззастережно визнати обвинувачення у кримінальному провадженні.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 407 ч.5 КК України, та покарання, яке повинен понести обвинувачений, з застосуванням правила ст.69 КК України с переходом до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.5 ст.407 КК України, с відбуванням покарання відповідно до вимог ст.62 ч.1 КК України, а саме тримання в дисциплінарному батальйоні строком на два роки.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Таким чином кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнає себе винуватим є тяжким злочином, а отже угода відповідає вимогам закону.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПУ та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Запобіжний захід відносно обвинуваченого залишити раніше обраний до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 615, 368, 370, 373, 374, 471, 473-475 КПК України, суд, -
Угоду від 27.10.2022 між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил та ОСОБА_3 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ст.407 ч.5 КК України, призначивши йому покарання з застосуванням ст.69, 62 КК України у вигляді двох років тримання в дисциплінарному батальйоні.
Строк відбування покарання відраховувати з часу обрання запобіжного заходу - з 01.09.2022 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити раніше обраний, у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківській слідчий ізолятор (№ 27)», до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1