ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 8800
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"22" вересня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/971/21
За позовом Акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Управління соціального захисту населення Берегівської РДА, м. Берегово Закарпатської області
про стягнення суми 31 253,52 грн,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Акціонерним товариством “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Управління соціального захисту населення Берегівської РДА, м. Берегово Закарпатської області про стягнення суми 31 253,52 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2021 відкрито провадження у справі №907/971/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей самий строк - письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 20.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2022 постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/971/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2022.
Ухвалою суду від 07.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Берегівської РДА про залучення до участі у справі співвідповідачів.
Ухвалою суду від 07.06.2022 підготовче засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2022 закрито підготовче провадження у справі №907/971/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 22.09.2022.
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ним як оператором телекомунікацій надаються телекомунікаційні послуги споживачам, яким згідно із Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справи, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про охорону дитинства”, “Про жертви нацистських переслідувань” встановлено пільги з оплати їх вартості. Наголошує на тому, що чинним законодавством на відповідача, як розпорядника місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, покладено обов'язок здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. Разом з тим, у порушення законодавчих приписів, кошти на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів на території Виноградівського району Закарпатської області в період з 01.04.2020 по 31.12.2020 не відшкодовані, у зв'язку з чим виник заявлений до стягнення борг в сумі 31 253,52 грн.
Також позивач вказує на те, що 13.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації, що в межах спірних правовідносин повинне було відшкодовувати надані громадянам телекомунікаційні послуги на пільгових умовах. Зазначає, що правонаступником останнього є Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації, яке і виступає відповідачем у справі.
У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач проти заявлених у справі позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зокрема зазначив, що згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідних бюджетних призначень, що встановлюються законом про Державний бюджет України на відповідний рік чи рішенням про місцевий бюджет. У свою чергу, на підставі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Поряд із цим, стверджує, що бюджетним законодавством України із 2016 року не передбачена субвенція місцевим бюджетам із Державного бюджету для надання пільг із оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян, відтак, будь-яких договорів про фінансування зазначених пільг відповідачем укладено не було.
Звертає увагу на безпідставність посилань позивача на приписи постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету”, оскільки такими не регулюється питання фінансування (компенсації) пільг із надання послуг зв'язку.
Зазначає також і про виявлені в розрахунках позивача розбіжності, зокрема, в частині надання пільг на телекомунікаційні послуги особам, які не мали право їх отримувати із різних на те причин, у тому числі - й у зв'язку зі смертю. На підтвердження доводів у цій частині відповідачем додано власний контррозрахунок суми заборгованості за спірний період.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
Позивачем подано суду відповідь на відзив №800-Вих-ИУ-46С000-2021 від 28.12.2021 (вх. №02.3.1-02/131/22 від 13.01.2022), в якій останній, із посиланням на судову практику в аналогічній категорії спорів, зазначає, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких правовідносин виникають безпосередньо із Законів України. Крім того, зауважує, що надлишково надані пільги померлим пільговикам протягом спірного періоду є наслідком невиконання відповідачем обов'язків, передбачених п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від № 117 від 29.01.2003, відтак, на думку позивача, відзив відповідача не спростовує заявлених у межах справи позовних вимог та є необґрунтованим.
Відповідач супровідним листом №01-04/274 від 24.05.2022 (вх. №02.3.1-02/2690/22 від 30.05.2022) надіслав суду документальні докази у підтвердження викладених у відзиві аргументів із приводу встановлених розбіжностей у розрахунках позивача (зайво нараховані кошти, заявлені до стягнення).
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.
За змістом ч. 1, 2 ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Категорії громадян, яким надано пільги з оплати послуг зв'язку, визначені, зокрема, Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про охорону дитинства”, “Про жертви нацистських переслідувань”.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги споживачам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.
Як вбачається із матеріалів справи, із квітня по грудень 2020 року позивачем надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах абонентам, які мешкають у Виноградівському районі, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та на яких поширювалась дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про охорону дитинства”, "Про жертви нацистських переслідувань".
Разом з тим, як стверджує позивач, витрати в загальному розмірі 31 253,52 грн, понесені ним унаслідок надання протягом квітня - грудня 2020 телекомунікаційних послуг споживачам, які мають передбачені чинним законодавством України пільги на їх отримання, відшкодовані останньому не були.
Згідно з розпорядженням голови Виноградівської РДА Закарпатської області №1 від 05.01.2021 “Про реорганізацію шляхом приєднання юридичної особи публічного права управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації” реорганізовано Управління соціального захисту населення Виноградівської РДА шляхом приєднання до Управління соціального захисту населення Берегівської РДА. 13.05.2021 до ЄДРЮОФОПтаГФ внесено запис про припинення юридичної особи - Управління соціального захисту населення Виноградівської РДА.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому, в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності (такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17).
Відтак, суд констатує, що позивачем заявлено позов до належного відповідача, оскільки Управління соціального захисту населення Берегівської РДА є правонаступником, зокрема, обов'язків Управління соціального захисту населення Виноградівської РДА.
Невідшкодування відповідачем витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним законодавством категоріям громадян у спірний період стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми 31 253,52 грн у примусовому порядку.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
За змістом пунктів 1, 6 ст. 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
Так, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасникам бойових дій надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни - зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.
За змістом п. 18 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасникам війни надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
Пунктом 20 частини 1 статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що особам, на яких поширюється чинність цього Закону, надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
Відповідно до п. 11 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.
Пунктом 5 частини 1 статті 21 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством.
На підставі абз. 2 ч. 5 ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" багатодітним сім'ям надаються пільги, зокрема, позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.
Надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах жертвам нацистських переслідувань встановлюють положення п. 18 ст. 61, п. 10 ст. 62, п. 17 ст. 63, п. 19 ст. 64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Вказані норми законодавства закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акту, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
В силу приписів п. 20-4 статті 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
З аналізу наведених правових норм випливає, що бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів.
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 №117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Законодавством закріплений чіткий перелік вимог щодо відомостей, які мають бути зазначені під час здійснення розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг, зокрема, відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи.
Отже чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому, зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем щомісячно надсилались відповідачу листи з додатками, а саме, - поіменні списки абонентів за формою “2-пільга”, а також акти звіряння розрахунків за спірний період (квітень - грудень 2020 рр.).
Таким чином, за відповідачем нормативно визначено обов'язок щомісячно, на підставі відповідних щомісячних звітів, здійснювати з позивачем розрахунки з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.
Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на наявні в матеріалах справи документальні докази, які свідчать про помилкове включення позивачем суми 1204 грн до розрахунку заявленої до стягнення заборгованості, а саме, листи Виноградівського районного відділу ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №154/22.3-61 від 07.09.2020, №86/15.3-61 від 04.05.2020, №95/24.2-60 від 07.04.2022, №116/23.3-62 від 05.06.2021, заява Божар Ю.М. про зняття з обліку пільговиків.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній законодавством категорії населення на території Виноградівського району Закарпатської області у період із квітня 2020 по грудень 2020 в розмірі 30 049,52 грн. У решті заявлених позовних вимог належить відмовити.
Водночас сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18).
Окрім того, частиною другою статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме, у справі “Кечко проти України” (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005, у справі “Бакалов проти України” від 30.11.2004 та у справі “Кечко проти України” від 08.11.2005 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Оскільки вищенаведені положення законодавства, які встановлюють право на пільги з оплати послуг зв'язку, не містять приписів щодо залежності права особи на отримання таких пільг від наявності фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, а відсутність бюджетних призначень на відшкодування таких пільг не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість наданих останнім послуг зв'язку пільговій категорії громадян.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а наведені ним аргументи не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та положеннях чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2182,56 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту Берегівської районної державної адміністрації, вул. Мукачівська, будинок 3, м. Берегово, Закарпатська область, 90202 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03192393) на користь Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства “Укртелеком”, пл. Кирила і Мефодія, будинок 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 21560766) суму 30 049,52 грн (Тридцять тисяч сорок дев'ять гривень 52 коп), а також 2182,56 грн (Дві тисячі сто вісімдесят дві гривні 56 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 28.10.2022.
Суддя Пригара Л.І.