61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
28.10.2022 Справа №905/2409/21
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, код 40075815, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро, код 40081237,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРРО ТРАНС", м. Маріуполь Донецької області, код 43463108,
про стягнення 77 155,00 грн,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРРО ТРАНС" про стягнення штрафу в сумі 77 155,00 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн. Також позивач просив суд здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладній №34959296 маси вантажу у вагоні № 96398268, про що було складено комерційний акт № 450003/832 від 01.09.2021.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/2409/21 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРРО ТРАНС" про стягнення 77 155,00 грн. Суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторонам встановлено строки подачі заяв по суті справи.
Ухвала суду від 17.01.2022 отримана позивачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень. Ухвала суду від 17.01.2022, направлена на адресу відповідача, повернута поштою без вручення.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2022 запропоновано сторонам в строк до 25.08.2022 надати обґрунтування своєї позиції по справі на теперішній час.
З метою повідомлення сторін про рух справи судом, у зв'язку із зупиненням поштових відправлень з 22.02.2022 у господарському суді Донецької області (розпорядження від 21.02.2022), копії ухвал суду від 10.08.2022 було направлено на електронні адресі позивача - uz@uz.gov.ua, p.a-secretary@dp.uz.gov.ua та на відому суду електронну адресу відповідача - carrotrans@ukr.net.
Суд звертає увагу, що відомості про електронну пошту відповідача, на яку було відправлено ухвалу суду від 10.08.2022 у цій справі, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, з метою належного повідомлення відповідача про рух справи судом 12.08.2022 опубліковано відповідне оголошення на сайті господарського суду Донецької області.
Суд також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали суду від 17.01.2022 та від 10.08.2022 у справі № 905/2409/21 розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.
Отже, приймаючи до уваги те, що судом вжито всі залежні від нього заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд судової справи, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та подальший рух справи.
Відповідач відзив на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з цим, суд зазначає, що 24.02.2022 була розпочата військова агресія Російської Федерації проти України та почались обстріли м. Харкова.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан. На даний час Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Також продовжуються обстріли міста Харкова та Харківської області.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Господарський суд Донецької області продовжує свою роботу.
Враховуючи викладені обставини, справу не було вирішено судом своєчасно у встановлений ст. 248 ГПК України строк.
За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
У серпні 2021 року на адресу одержувача, АТ "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОВТОРМЕТ", м.Дніпро, зі станції Біла Церква Південно-Західної залізниці на станцію призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці відбулось відправлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Карро Транс" за залізничною накладною №34959296 у вагоні №96398268, вантажу - брухту чорних металів, не поіменований в алфавіті.
При оформленні зазначеної залізничної накладної № 34959296 27.08.2021 у вагоні № 96398268 відповідачем вказано масу вантажу нетто 60 000 кг.
Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150т), заводський № механічні рс-150ц 100/1931.
01.09.2021 працівниками Укрзалізниці складено акт загальної форми № 1496 щодо вагону № 96398268 з вантажем "лом чермет пр", у якому зазначено, що була проведена перевірка маси вантажу у вагоні, фактична маса брутто вагона склала - 82750 кг, тара вагона з ПД - 25700 кг, маса вантажу нетто за ПД - 60000 кг, фактична маса вантажу нетто - 57050 кг, що менше документу на 2950 кг.
Зазначений акт підписано начальником станції ОСОБА_4, агентом з розшуку багажів та вантажу ОСОБА_5, прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_3.
За змістом комерційного акту № 450003/832 від 01.09.2021 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагону № 96398268, за результатами якого на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський № 032, що пройшли держповірку 30.09.2020, виявлено, що вага брутто- 82750 кг, тара за документом - 25700 кг, вага нетто - 57050 кг, що менше ваги вказаної в документі на 2950 кг.
За змістом технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (зввт) №14 від 28.07.2020 станції Нижньодніпровськ- Вузол Придніпровської залізниці тензометричні 150т вагонні ваги тип BBET-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С №У2270-06 придатні для зважування різних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, наступний плановий термін профілактичного обслуговування та повірки - 30.09.2021. Відміткою у паспорті підтверджено, що остання огляд-перевірка ваг здійснена 30.03.2021.
У розділі Д комерційного акту також відображено, що контрольне зважування вагона здійснено в присутності начальника станції ОСОБА_4, агента з розшуку багажів та вантажу ОСОБА_5, прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_3 Навантаження на рівні бортів, вкрито листами, марковано білою фарбою. Поглиблень немає, покриття та маркування не порушене. Вагон глуходонний. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Акт підписано начальником станції ОСОБА_4, агентом з розшуку багажів та вантажу ОСОБА_5, прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_3, одержувачем ОСОБА_1 .
Відповідно до виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу по станції Нижньодніпровськ-Вузол у вагоні №96398268 з вантажем "лом": брутто - 82750 кг., тара - 25700кг., нетто по докум. - 60000 кг., нетто фактич. - 57050 кг, різниця -2950кг. Зазначену виписку підписано агентом з розшуку вантажів та багажу станції Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_5
Неправильне зазначення у накладній маси вантажу стало підставою для нарахування штрафу та звернення позивача до суду з позовом про його стягнення з відповідача.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із статей 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Факт укладання договору перевезення вантажу між позивачем та відповідачем у вагоні № 96398268 підтверджено залізничною накладною № 34959296.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
На підставі Статуту Мінтранс затверджує, зокрема, Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтверджено підписом представника відправника, про що відображено у графі 55 накладної.
Доказів, що спростовують вказане суду не надано.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Отже, для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній № 34959296, засвідчено комерційним актом № 450003/832.
Пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як вже зазначено судом, комерційний акт № 450003/832 від 01.09.2021 підписано: начальником станції ОСОБА_4, агентом з розшуку багажів та вантажу ОСОБА_5, прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_3, одержувачем ОСОБА_1 завідувача вантажного двору за штатним розкладом не має.
На підтвердження повноважень вищезгаданих осіб на підписання комерційного акту надано посадову інструкцію Начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол (позакласної) ОСОБА_4, робочу інструкцію від 15.03.2019 прийомоздавальникавантажу та багажу ОСОБА_3, робочу інструкцію від 15.03.2019 агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_5, наказ залізниці №9 від 12.01.2021 "Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти", довіреність АТ "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" №9 від 28.12.2020 (вих. №885) на майстра зміни ОСОБА_2 .
З даного слідує, що позивачем дотримано обов'язок залучення до підписання начальника станції, працівників станції, залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, - осіб, що обов'язково повинні засвідчити акт.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті, або що спростовують викладені обставини.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Отже, чинне законодавство України пов'язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст. 118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу. Враховуючи дане, предметом дослідження є встановлення такого порушення.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, до матеріалів справи не надано.
Окрім того, при застосуванні статей 118, 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Судом встановлено наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої вищеозначеним нормативним актом.
Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 15 431,00 грн, позивачем з посиланням на статті 118, 122 Статуту залізниць України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 77 155,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає статтям 118, 122 Статут залізниць України.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРРО ТРАНС" штрафу у розмірі 77 155,00 грн за неправильне зазначення маси відправленого вантажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд зазначає, що оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, зважаючи на те, що судовий збір сплачено за мінімальною ставкою, суд повністю покладає витрати позивача по оплаті судового збору в загальній сумі 2 270,00 грн на відповідача.
Також, суд повідомляє, що у зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, з 22 лютого 2022 року неможливе здійснення відправки вихідної кореспонденції.
Враховуючи викладене, з метою вручення сторонам рішення по справі, суд вважає можливим використати альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даного рішення на електронні адреси позивача та відповідача, а також додатково повідомити відповідача про рух справи шляхом публікації оголошення на сайті господарського суду Донецької області.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРРО ТРАНС" (87506, Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Шевченка, буд. 234/147 кв. 78, код 43463108) на корить фізичної особи-підприємця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.108, код 40081237) штраф у розмірі 77 155,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28.10.2022.
Суддя Т. О. Лобода