Справа №: 630/420/22 Провадження №: 1-кс/630/87/22
Іменем України
11 жовтня 2022 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_8.,
за участю секретаря ОСОБА_9.,
прокурора ОСОБА_10.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_11.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_12. по кримінальному провадженню № 12022221320000075 від 18 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого вироком Валківського районного суду Харківської області від 06 вересня 2018 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 289 КК України, з застосуванням ст. 70 КК України, до 5 років і 9 місяців позбавлення волі, звільненого з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» 09 серпня 2022 року по відбуттю покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
11 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання слідчий ОСОБА_12. вказала, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і під час досудового розслідування такого злочину було встановлено, що ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля приміщення вокзалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , підбіг до потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на сходах біля вказаного приміщення вокзалу, та із застосуванням до останньої насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я, а саме штовхнувши її у ліве плече, вихватив у неї належний їй рюкзак, в якому знаходились грошові кошти в сумі 800,00 грн. та мобільний телефон ТМ «ZTE» Blade L8, вартістю 1205,05 грн., таким чином відкрито заволодівши вказаним майном, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 , на загальну суму 2005,05 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на власну користь.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наявність ризиків, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, що виражається в тому, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, що може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування та суду; з огляду на характер та обставини вчиненого злочину підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків, аби примусити їх відмовитися від дачі свідчень про його причетність до вчинення злочину; підозрюваний, знаходячись на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_10. подане слідчим клопотання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні. Прокурор також вказала на необхідність застосування запобіжного заходу на строк до 60 днів з огляду на потребу у проведенні великої кількості слідчих і процесуальних дій для завершення досудового розслідування: отримання документів від банківської установи про зняття потерпілою готівковий коштів, які вона зберігала у викраденому рюкзаку; встановлення свідків, про яких повідомила потерпіла та проведення їх допиту; складання обвинувального акту і надання матеріалів досудового розслідування стороні захисту для ознайомлення.
Захисник ОСОБА_11. в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання слідчого з тих підстав, що не були представлені докази існування ризиків, які б могли свідчити про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як засобу забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків. Захисник відмітила, підозрюваний після отримання повідомлення про підозру дав усі необхідні показання та добровільно співпрацює для розкриття злочину, він не вчинив жодної спроби сховатися від слідства чи здійснити вплив на потерпілу або свідків. Більше того ОСОБА_1 проживає у своєї сестри, яка є свідком обвинувачення, і про показання якої відомо підозрюваному, але він вчиняв спроби вплинути на неї. Тому, на думку захисника, до підозрюваного слід застувати інший, більш м'який запобіжний захід, ніж той, про який просить слідчий.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав виступ свого захисника та наголосив на розкаянні за вчинене. Він наразі проживає у сестри, за сприяння її чоловіка він має можливість офіційно працевлаштуватися на роботу в Харківські теплові мережі, вже заробляє гроші і зможе компенсувати потерпілій спричинені збитки. Тому він не має наміру переховуватися, тим більше у всьому зізнався та дав показання слідчому.
На запитання слідчого судді підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що після звільнення 09 серпня 2022 року з установи виконання покарань по відбуттю строку покарання, призначеного вироком Валківського районного суду Харківської області, він почав проживати в смт. Старий Мерчик Харківської області, в будинку у свого батька. Але стосунки з батьком почали погіршуватися. В ніч на 18 серпня 2022 року він опинився в м. Люботин, бо прямував до дому в смт. Старий Мерчик. Що спонукало його вчинити злочин стосовно жінки поряд з будівлею залізничного вокзалу, він пояснити не зміг, бо й сам не розуміє. На даний час він проживає в одній квартирі із своєю сестрою і може там проживати в подальшому, навіть не зважаю на те, що вона з чоловіком орендують це помешкання.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані слідчим на обґрунтування клопотання докази, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, в провадженні Слідчого відділу відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221320000075 від 18 серпня 2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. У витязі з ЄРДР вказано, що 18 серпня 2022 року приблизно о 02-00 год. невстановлена особа на залізничній станції за адресою: Харківська область, м. Люботин, у період військового стану, запровадженого на території України, шляхом вільного доступу заволоділа особистим майном та документами ОСОБА_3 .
Реєстрація вказаного кримінального провадження була здійснена на підставі протоколу від 18 серпня 2022 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_3 повідомила, що 18 серпня 2022 року невідома особа на території вокзалу в м. Люботин вчинила крадіжку рюкзаку з її особистим майном.
Допитана 07 жовтня 2022 року в якості потерпілої ОСОБА_3 пояснила, що вночі 18 серпня 2022 року вона перебувала поряд з будівлею залізничного вокзалу в м. Люботин та очікувала на першу ранкову електричку до м. Харкова. Невдовзі після 02-00 год. до неї підскочив молодик віком приблизно 30 років та схопив рюкзак, в якому вона перевозила свої речі. Молодик втік з її рюкзаком, а в ньому знаходились особисті документи, гроші та мобільний телефон ТМ «ZTE», моделі «Blade L8», синього кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з двома сім-картами. Вона намагалася його наздогнати і голосно вимагала повернути їй хоча б документи, які знаходились у рюкзаку.
07 жовтня 2022 року у відділенні поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області слідчим був проведений допит свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що мобільний телефон ТМ «ZTE», моделі «Blade L8», синього кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вона купила наприкінці серпня 2022 року у свого рідного брата на ім'я ОСОБА_1 .
Того ж дня свідок ОСОБА_4 звернулась до слідчого із заявою про добровільну видачу мобільного телефону ТМ «ZTE», моделі «Blade L8», синього кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2:
НОМЕР_3 огляд мобільного телефону ТМ «ZTE», моделі «Blade L8», синього кольору був проведений слідчим 07 жовтня 2022 року, про що складено відповідний протокол. Постановою слідчого від 07 жовтня 2022 року вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом.
08 жовтня 2022 року слідчим було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що о 02-00 год. 18 серпня 2022 року вона перебувала на своєму робочому місці в будівлі залізничного вокзалу в м. Люботин і в цей момент почула крики жінки, яка кликала на допомогу та вимагала повернути їй хоча б документи. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила жінку, яка розповіла, що до неї підійшов чоловік, штовхнув у плече,від чого вона впала на спину, і схопив її рюкзак, в якому вона зберігала особисті речі, документи, гроші і телефон.
Вартість мобільного телефону ТМ «ZTE», моделі «Blade L8», синього кольору в сумі 1205,05 грн. підтверджується висновком експерта № 473М від 08 жовтня 2022 року.
Постановою слідчого від 08 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022221320000075 було змінено кваліфікацію складу злочину з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України.
10 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022221320000075 ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто грабежі, поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні питання про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків в місті його проживання. З пояснень підозрюваного, наданих ним в судовому засіданні, випливає, що він ще з часу навчання у Харківському вищому професійному училищі будівництва має зареєстроване місце проживання в гуртожитку вказаного навчального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , хоча навчання він завершив ще у 2015 році. Після звільнення з установи виконання покарання по відбуттю строку покарання він направився для проживання до будинку свого батька смт. Старий Мерчик Харківського району Харківської області. Але з батьком у нього існують неприязні відносини, через що він вирішив оселитися у своєї сестри, яка проживає в орендованій квартирі. З цьому випливає, що можливість проживання і тривалість проживання ОСОБА_1 в певному місці залежить від особистого ставлення до нього з боку інших осіб, які є власниками або розпорядниками житлового приміщення, чи його взаємовідносин з такими особами.
Саме від моменту повідомлення про підозру особа притягується до кримінальної відповідальності і отримує інформацію про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, та його правову кваліфікацію. В свою чергу це дає можливість підозрюваному спрогнозувати негативні для себе наслідки у вигляді певного покарання, яке може бути йому в майбутньому призначене, та його розмір. Від так тяжкість покарання, яке може загрожувати особі, підсилює ризик її втечі і переховування від органу досудового розслідування та суду.
Наведене вище в сукупності може вказувати на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від слідчого і суду, що може перешкодити завершенню досудового розслідування у найкоротші строки.
Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива судового розгляду обвинувачення, яке може бути пред'явлено ОСОБА_1 після завершення досудового розслідування, а лише надається аналіз обґрунтованості повідомленої підозри, суспільної небезпеки злочинних дій, у вчиненні яких він підозрюється.
Щодо інших ризиків, на які посилається прокурор у поданому клопотанні, слід зазначити таке.
З огляду на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення заснована серед іншого і на показаннях потерпілої і свідків, слідчий суддя вважає не підтвердженим існування ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілу чи свідків у кримінальному провадженні. В клопотанні слідчий вказала, що підозрюваний обізнаний про адреси місця проживання потерпілої і свідків з матеріалів, які були йому відкриті. В своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні, прокурор уточнила, що інформація про місця проживання потерпілої і свідків підозрюваному відомі через те, що йому у відповідності до вимог КПК були надані копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання слідчого. На думку слідчого судді ці обставини не підтверджують існування у підозрюваного наміру уникнути відповідальності у спосіб здійснення незаконного впливу на потерпілу і свідків з метою примушення їх до зміни показань чи відмови від раніше наданих показань. Отже ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі відсутній.
В той же час слідчий суддя вважає, що уразі застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. До такого висновку слідчий суддя дійшов з того, що вироком Валківського районного суду Харківської області від 06 вересня 2018 року ОСОБА_1 був засуджений за вчинення двох тяжких корисливих злочинів до покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Покарання за цим вироком ОСОБА_1 відбув повністю і звільнився з установи виконання покарань 09 серпня 2022 року, а вже 18 серпня 2022 року ним вчинений новий корисливий злочин, в якому він обгрунтовано підозрюється.
З цього випливає, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти нові корисливі злочини. Тому слідчий суддя вважає обґрунтованим існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вважає підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
За таких обставин, застосування до підозрюваного на даний час більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 poкy, п.32.SeriesA,№ 182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55. Series А, №300-А).
Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддані суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
При вирішенні питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно звернути увагу, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя також бере до уваги, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу підозрюваного ОСОБА_1 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Хоча ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, поєднаному із насильством, але яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілої в момент безпосереднього вчинення такого злочину, вважаю за можливе визначити для нього заставу в розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків уразі внесення такої застави.
Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 194, 615 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_12. по кримінальному провадженню № 12022221320000075 від 18 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» на період досудового розслідування - до 09 грудня 2022 року включно.
Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 148860,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/420/22 від 11 жовтня 2022 року ( ОСОБА_1 ), Люботинський міський суд Харківської області).
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв'язку з внесенням застави вважати підозрюваного таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- не відлучатись з тимчасового місця проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним у цей же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_8