про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2022 року
м. Харків
справа № 638/5857/22
провадження № 2/638/4132/22
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Яковлевої В. М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що на даний час не може бути відкрито провадження у справі виходячи з такого.
Частина перша статті 27 ЦПК України передбачає, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно з частиною дев'ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до частини десятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернулася з даним позовом саме до Дзержинського районного суду м. Харкова, зазначаючи, що зареєстрованим місцем її проживання є: АДРЕСА_1 , та зареєстрованим місцем проживання відповідача: є АДРЕСА_2 , які територіально відносяться до Шевченківського району м. Харкова.
Позивачем на підтвердження її місця реєстрації до позовної заяви додано ксерокопію довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 14 вересня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 06 жовтня 1992 року по 22 травня 2019 року.
Однак, відповідно до довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 21 жовтня 2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою не значиться.
Крім того, зареєстрованою або знятою з реєстрації на території міста Харкова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться, що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 21 жовтня 2022 року.
На підтвердження місця реєстрації відповідача позивачем надано ксерокопію витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, відповідного до якого місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , знято з реєстрації 24 січня 2015 року.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначено фактичну адресу місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 21 жовтня 2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим не значиться.
Крім того, зареєстрованим або знятим з реєстрації на території міста Харкова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не значиться, що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 21 жовтня 2022 року.
Реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За таких обставин позивачем до позовної заяви не долучено належних доказів на підтвердження її місця реєстрації саме у Дзержинському районі м. Харкова або належних доказів відомого місця проживання або перебування відповідача (місця постійного його заняття (роботи), або знаходження майна відповідача у Шевченківському районі м. Харкова.
Наведене вище позбавляє суд можливості пересвідчитися у правильності визначення підсудності розгляду даного позову Дзержинському районному суду м. Харкова та, відповідно, відкрити провадження у справі.
Разом із тим, суд звертає увагу, що якщо судове рішення, яким закінчено розгляд справи, прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), це є обов'язковою підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У порушення вищезазначених вимог позовна заява не містить: відомі номери засобів зв'язку позивача; офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача по справі, або інформацію про їх відсутність.
Частиною п'ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас суд зауважує, що під час перевірки копій документів слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163 - 2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно - правові акти.
Відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справа № 160/7887/18 (провадження № К/9901/8838/19).
Однак, документи, які додані позивачем до позовної заяви для відповідача, належним чином у встановленому законом порядку не засвідчені.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, а саме - подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 175 ЦПК України, та її копій відповідно до кількості учасників справи, надання засвідчених в установленому законом порядку документів доданих до позовної заяви для відповідача; належних письмових доказів місця реєстрації позивача або перебування відповідача, або місцезнаходження майна відповідача.
Водночас, суд звертає увагу, що
Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - залишити без руху для виконання вимог статей 175 і 177 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В. М. Яковлева