Справа № 188/672/22
Провадження № 2/188/413/2022
27 жовтня 2022 року смт.Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Лукіна Л.Г.
188/672/22
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке вона придбала у ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 за договором купівлі - продажу житлового будинку від 05 жовтня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 322.
В домоволодінні зареєстровано постійне місце проживання дружини продавця - ОСОБА_4 1975 року народження .
Згідно Акта проведення перевірки факту проживання по АДРЕСА_1 від 04.04.2022 року, складеного депутатом Миколаївської сільської ради Лесюк Т. П. в присутності сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована за вказаною адресою та разом з тим не проживає за вказаною адресою більше 7 (семи) років.
При таких обставинах вважає що є підстави про задоволення позову та визнання особою такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки з метою захисту права приватної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 позивача.
В судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, місцезнаходження якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Оголошення про виклик ОСОБА_4 опубліковано 05.10.2022 року.
Суд вважає можливим заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги викладенні у позовній заяві доказаними і такими що підлягають задоволенню.
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний № 278161013 від 05.10.2021 року, підтверджується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Підставою для державної реєстрації є договір купівлі - продажу житлового будинку від 05 жовтня 2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 322.
Актом проведення перевірки факту проживання від 04.04.2022 року, складеним депутатом Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в присутності двох свідків, підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 за данною адресою не проживає більше 7 років.
Відповідно до довідки, виданної виконкомом Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 04.04.2022 року № 175, підтверджається факт реєстрації у вищевказаном домоволодінні ОСОБА_4 1975 р.н.
Відповідач за адресою не проживає понад 7 років, факт реєстрації її місця проживання за вищевказаною адресою порушує право власника на володіння і розпорядження її нерухомим майном.
У відповідності до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права.
Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України “Про власність”, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном .
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Суд керується нормами житлового кодексу, відповідно до ч.3 ст.98 Житлового кодексу, тимчасової жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.99 тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. та п.14 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями від 17.12.2003 року - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи або рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст.391 власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.
Висновку суду не суперечить Правовій позиції викладені у Постанові КЦС ВС від 02.12.2020 у справі № 754/11532/19, аналіз статті 71 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Позивачем доведено, що відповідач понад 5 років відсутній у жилому приміщенні без поважних причин.
Крім того, судові витрати при подачі позову сплачені позивачем слід стягнути з відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір
покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стаття 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Суд повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і прийшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.48 ЗУ "Про власність ", ст. 99 ЖК України ст.ст. 15, 48, 383, ч.2ст.386, 391, 405 ЦК України , Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. ст.ст. 4, 89, 133, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_7 1975 року народження такою, що втратила право користування житловим приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 1975 року народження зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 сплачений позивачем судовий збір в сумі 992.40 грн.за подання позову до суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О. М. Курочкіна