27.10.2022 Єдиний унікальний номер 205/7073/22
Провадження № 2/205/2971/22
27 жовтня 2022 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
18 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення «Укрпошта» направив до суду вищевказану позовну заяву, яка надійшла до суду 26 жовтня 2022 року
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 грн. 40 коп., оскільки відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2 481 грн.
Проте позивачем не виконано зазначені вимоги закону, оскільки до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. за одну позовну вимогу немайнового характеру, що на загальну суму 1 984,80 грн.
Так, відповідно до Акту від 26 жовтня 2022 року, який складено на підставі інструкції з діловодства п.2.6 прес-секретарем Нетецькою О.В., старшим секретарем суду Личкатою Н.О. та секретарем суду Балакою Я.О. при реєстрації вхідної кореспонденції від ОСОБА_1 , а саме: позовної заяви з додатками до неї, виявлено відсутність копії договору оренди житла відповідача, правовстановлюючих документів на будинок, попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, квитанції про сплату судового збору, підтвердження, що не подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, натомість у додатках до позовної заяви зазначено, що ці документи позивачем долучено (Акт додано до матеріалів позовної заяви).
Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, однак в резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд постановити рішення про: розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 та визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із позивачем.
Однак, частинами 4, 5 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Всупереч положенням п. 6 ч. 4 ст. 175 ЦПК України, ст. 19 СК України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, а саме, в матеріалах позовної заяви відсутні докази звернення позивача до органу опіки та піклування для визначення місця проживання дітей.
Правовий висновок щодо обов'язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року по справі № 638/18531/16-ц.
Отже, зазначені позовні вимоги не є однорідними, так як не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про визначення місце проживання дитини. Крім того, спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи, а тому, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.
Також пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
У порушення зазначених вимог закону, позивачем не зазначено вищевказані відомості ні позивача, ні відповідача, а якщо вказана інформація невідома позивачу, про це потрібно зазначити.
Окрім того, позивачем усупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також у порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Більш того, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, додані до заяви документи всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України не завірені належним чином, а також копії документів для відповідача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача.
В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.