Справа № 375/1345/21
Провадження № 2-а/375/7/22
20 жовтня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
судді Чорненької О.І.,
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
за участю
позивач ОСОБА_1 ,
представника позивача Поліщук С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження у залі суду в смт Рокитне позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 383451 від 17.10.2021, -
Стислий виклад позиції сторін
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови серії БАВ № 383451 від 17.10.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Свої вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, позивач обґрунтовує тим, що працівником поліції складено постанову через те, що при зміні напрямку руху не ввімкнув світловий покажчик повороту та створив своїми діями аварійну ситуацію, натомість позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить доказів його вини та порушує його право на презумцію невинуватості.
За таких обставин позивач не погоджується з притягненням його до адміністративної відповідальності, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог КУпАП, тому просить її скасувати а провадження відносно нього закрити.
Відповідач, у визначений судом строк відзив на позов не надав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення
Ухвалою суду від 17.03.2022 адміністративний позов залишено без руху з підстав, що відповідачем у адміністративному позові зазначено фізичну особу - працівника структурний підрозділ юридичної особи, який не може бути самостійним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
18.04.2022 до суду надійшли матеріали про усунення недоліків у адміністративному позові.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 21.04.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 22.07.2022 замінено первісного відповідача Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області належним відповідачем Головне управління Національної поліції у Київській області
Зазначені ухвали електронним зв'язком скеровано позивачеві у справі. Відповідачеві поштовим зв'язком разом з ухвалами, направлено копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.
Відповідач, упродовж визначеного законом строку, не надав відзив на позовну заяву.
Разом з тим, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Натомість через канцелярію суду подав клопотання про розгляд позову у його відсутності та представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.4 ст.229 КАС України.
Обставини справи встановлені судом
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що інспектором СРПП відділення № 1 Білоцерківського РУП ст. лейтенант поліції Бабаком В.В.17.10.2021 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 383451.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стало те, що останній 17.10.2021 близько 00 годин 50 хвилин, у смт. Рокитне по вул. Вокзальна керуючи транспортним засобом при зміні напрямку руху не ввімкнув світловий покажчик повороту та створив своїми діями аварійну ситуацію.
Зазначений факт став підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11. 2015 за № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 2, 3 статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19, зводиться до того, що ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов'язок доказування на відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Як убачається із матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, окрім оскаржуваної постанови.
Більш того, доказом вчинення правопорушення є сама оскаржувана постанова. Однак зазначена постанова є саме предметом спору і не може розглядатись як доказ вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших доказів, оскільки постанова є лише формою фіксації правопорушення, а не доказом його вчинення.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові 26.04.2018 по справі №338/1/17, зокрема зазначивши, що саме по собі описання правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого порушення. Така постанова є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, в порушення зазначених норм відповідачем жодними допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на положення ст.ст.122, 245, 280 КУпАП особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів правомірності винесення оспорюваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та не доведено вини позивача у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення за стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії БАВ № 383451 від 17.10.2021, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Крім того, судом встановлено, що підставою притягнення до адміністративної відповідальності та винесення постанови серії БАВ № 383451 від 17.10.2021 щодо ОСОБА_1 стало те, що останній 17.10.2021 близько 00 годин 50 хвилин, у смт. Рокитне по вул. Вокзальна керуючи транспортним засобом останній при зміні напрямку руху не ввімкнув світловий покажчик повороту та створив своїми діями аварійну ситуацію.
Такі дії інспектором СРПП відділення № 1 Білоцерківського РУП, ст. лейтенант поліції Бабаком В.В. кваліфіковано за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Проте, позивачем до матеріалів справи долучено копію постанови Таращанського районного суду Київської області від 20.01.2022, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Вказану постанову суду винесено за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 437971 від 17.10.2021, з якого вбачається, що 17.10.2021 близько 00 годин 50 хвилин, у смт. Рокитне по вул. Вокзальна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Мітсубісі Аутлендер", д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме повороту праворуч не ввімкнув світловий покажчик зміни руху, чим своїми діями створив аварійну ситуацію, чим порушив вимоги п. 10.1 правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Відтак, за одним фактом, а саме 17.10.2021 близько 00 годин 50 хвилин, у смт. Рокитне по вул. Вокзальна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Мітсубісі Аутлендер", д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не ввімкнув світловий покажчик повороту, чим своїми діями створив аварійну ситуацію, працівниками поліції складено два процесуальні документи: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 437971 від 17.10.2021 та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 383451 від 17.10.2021.
Чим порушено ст. 61 Конституції України, де визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів, які б повністю спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень не довів правовірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем.
Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, однак доказів, які б підтвердили факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що підтверджують адміністративну відповідальність, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, а тому постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення є не законною та підлягає скасуванню.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 454 грн.
Позивачем при поданні позову до суду переплачено суму судового збору, яка на підставі ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" підлягає поверненню.
Керуючись статтями 2, 9, 16, 77, 122, 132, 134, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 293 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 383451 від 17.10.2021 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 383451 від 17.10.2021 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути з відповідача Головного Управління національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
На підставі ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" повернути ОСОБА_1 з державного бюджету переплачену суму судового збору, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст судового рішення складено 25 жовтня 2022 року.
Повне наіменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: Поліщук Сергій Миколайович, адвокат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4230/10 від 22.07.2010, адреса здійснення адвокатської діяльності: смт.Рокитне Білоцерківського району Київської області, вул. Першотравнева, 17, тел. 097-936-80-02;
відповідач: Головне Управління національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, адреса електронної пошти: obl_kyiv@Kv.npn.ua.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА