Справа № 752/28473/21
Провадження № 2/369/4254/22
06.10.2022 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ковальчук Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Павлової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24.11.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що причиною розірвання шлюбу є те, що подружнє життя між сторонами не склалося через відсутність між позивачем та відповідачем взаєморозуміння і довір'я. Сім'я не може існувати формально. Позивач зазначив, що подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам. Подружжя спільне господарство не веде, сумісне проживання припинено з 2020 року. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , 2011 року народження. Дитина проживає з відповідачкою. Питання щодо проживання дитини вирішено сторонами в досудовому порядку.
Позивач просив розірвати шлюб, укладений 27.06.2009 року між ним та відповідачкою.
Дана справа надійшла за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до ухвали від 12.091.2022 р.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2022 року цивільну справу прийнято до провадження та відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Судом сторонам було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу також надіслано копію позову з додатками.
У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав та просив їх задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов до таких висновків.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з розірванням шлюбу.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до вимог ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. За правилами, встановленими ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 27 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області, між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Києва, Україна, та громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Чигирин, Чигиринського району, Черкаської області, Україна, зареєстровано 27 червня 2009 року шлюб, про що 27 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області складено відповідний актовий запис №39. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 отримала прізвище " ОСОБА_5 ".
Від шлюбу подружжя має малолітню дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 20.01.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 20 січня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві складено відповідний актовий запис № 113. Батьками особи зазначено: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Ведення між подружжям спільного господарства та сумісного проживання припинено з 2020 року. Дитина проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки відповідачка не просила відновити своє дошлюбне прізвище, а при реєстрації шлюбу змінила його, то вона має право після розірвання шлюбу залишити прізвище, яким іменувалась у шлюбі.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї суперечить інтересам сторін, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та на підставі ст. 7, 24, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Києва, Україна, та громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Чигирин, Чигиринського району, Черкаської області, Україна, зареєстрований 27 червня 2009 року, про що 27 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області складено відповідний актовий запис №39 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 27 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області).
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити прізвище - " ОСОБА_5 ".
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація щодо сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Л.М. Ковальчук