Справа № 756/9527/22
Провадження № 1-кс/756/1607/22
22 жовтня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання заступника начальника СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, офіційно зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100050002372 від 21.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України,
Заступник начальника СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002372 від 21.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, із визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел, спрямований умисне пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, а саме квартири АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на умисне пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав легкозаймисту речовину яку 21.10.2022 приблизно о 00 год. 10 хв., приніс на подвір'я будинку АДРЕСА_3 , яка була розлита по скляних та пластикових пляшках та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь заготовленої легкозаймистої речовини, здійснив підпал зовнішнього фасаду будинку АДРЕСА_3 , внаслідок чого вогнем було пошкоджено вікно квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_8 , та фасад вказаного будинку.
Після чого, ОСОБА_5 , побачив, що його дії викриті потерпілою ОСОБА_8 , у зв'язку із чим до кінця свій умисел довести не зміг, із причин, що не залежали від його волі.
В подальшому ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник та у подальшому був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились в закінченому замаху на умисне пошкодження чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. 1, 3 ст. 177 КПК України.
Ризиком того, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризиком того, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілу та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки ознайомлений зі змістом протоколів допитів потерпілої та свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти потерпілу та свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Слідчим зазначено, що необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, з урахуванням його репутації, поведінки у суспільстві, зневаги до встановлених у суспільстві моральних засад, принципів та норм, характеру вчиненого підозрюваним суспільно небезпечного діяння, віку та стану здоров'я підозрюваного. Під час проведення досудового розслідування, відсутні дані про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області.
Слідчим зазначено про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування з більш м'яких запобіжних заходів, а саме особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту до ОСОБА_5 , не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та передбаченого за нього покарання, а також вчиняти нові кримінальні правопорушення, про що свідчать відомості з матеріалів провадження.
Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 , а також, його майновий стан, соціальні зв'язки, сторона обвинувачення приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК України та його належну поведінку, отже відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, при цьому, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків. Крім того, просив долучити до матеріалів справи протокол проведення слідчого експерименту від 21.10.2022.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Свою позицію мотивував тим, що підозра є необгрунтованою, а кваліфікація дій ОСОБА_5 є неправильною. Крім того, зазначив, що ризики заявлені прокурором є необґрунтованими, з огляду на що, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту арешту з електронним засобом контролю, що цілком забезпечить виконання завдань кримінального провадження та забезпечить належну процесуальну поведінку його підзахисного.
Підозрюваний у судовому засіданні зазначив, що у нього не було умислу на вчинення кримінального правопорушення, підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002372 від 21.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
21.10.2022 о 00 год. 35 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
21.10.2022 о 15 год. 58 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
22.10.2022 підозрюваному та захиснику була надана копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема: протокол огляду місця події від 21.10.2022; рапорт заступника командира роти № 3 батальйону № 2 УПП ДПП У м. Києві від 21.10.2022; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 21.10.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 21.10.2022; протокол огляду місця події від 21.10.2022; протокол огляду місця події від 21.10.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту ОСОБА_11 , від 21.10.2022; протокол проведення слідчого експерименту від 21.10.2022; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільний інтерес, дані, які характеризують особу останнього, його вік, стан здоров'я підозрюваного, соціальні зв'язки, сімейний стан, місце проживання, відсутність у ОСОБА_5 офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування та забезпечення власних потреб, непогашену судимість.
Крім того, також враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім для застосування більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягає захисник. Окрім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на що слід вважати, що таких перешкод немає. Також, слідчий суддя враховує відсутність у ОСОБА_5 стримуючих факторів (він неодружений, дітей на утриманні не має), докази перебування на утриманні підозрюваного непрацездатних родичів, відсутні.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не приймає доводи підозрюваного з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя виходить з тяжкості діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , його особистої ролі в цьому, характеру та обставин вчинення діяння, майнового стану підозрюваного, наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100050002372 від 21.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , закінчується 19.12.2022 включно.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України - в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 000,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора або суд у залежності від стадії кримінального провадження.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 19.12.2022 року обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до Оболонського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваному, який був належним чином повідомленим, не з'явитися за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 26.10.2022 о 17 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1