Справа № 369/7546/22 Головуючий в суді І інстанції - Лисенко В.В.
Провадження № 33/824/2976/2022 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
26 жовтня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Новіка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Новіка С.В. на постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року,
Постановою судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01 серпня 2022 року о 15 годині 32 хвилини в Київській області, селі Горенка, по вулиці Папулова, 32, керував мотоциклом GEON TERRA X250 номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «DRAGER», проба позитивна 0,97 ‰, чим порушивши вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
У апеляційній скарзі захисника указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав про те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, апелянт зазначив про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона постановленого йому у вину адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом. При цьому, захисник зауважив, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом вини ОСОБА_1 у поставленому йому у вину адміністративному правопорушенні, оскільки вказаний протокол було винесено без врахування відсутності факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Вказана обставина також підтверджується матеріалами провадження, зокрема відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому не зафіксовано керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Крім того, вказаний відеозапис події є фрагментарним. Також апелянтом звернуто увагу на ту обставину, що знаходження особи за кермом транспортного засобу, який знаходиться в нерухомому стані, не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. Таким чином, на переконання захисника, в матеріалах провадження відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи, за повідомленням захисника та відповідно до наданих доказів на даний час проходить службу у лавах Збройних Сил України. За згодою захисника розгляд справи проводиться у відсутності ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення:
захисника Новіка С.В. , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Новіка С.В. до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами. На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цією статтею.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст. ст. 23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Також не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Як вірно зазначено захисником в апеляційній скарзі, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів. З матеріалів справи, а саме з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, останній перебував за кермом транспортного засобу. В ході спілкування, під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за результатами огляду, всупереч доводам захисника, останній не висловлював будь - яких заперечень щодо того, що він не керував транспортним засобом. Натомість, з вказаного відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 вказував лише на те, що він зупинився і до нього відразу під'їхали працівники поліції, тобто самим ОСОБА_1 не заперечувався факт керування ним транспортним засобом.
Посилання захисника на те, що матеріали справи не містять даних щодо підстав зупинки працівниками поліції транспортного засобу ОСОБА_1 , не спростовує правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є фрагментарним, а тому не може бути визнаний належним доказом, є безпідставними, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Отже, як наведені захисником у апеляційній скарзі доводи, так і доводи, наведені в ході розгляду справи апеляційним судом, не дають підстав для висновку про незаконність постанови судді в частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Наведене у свої сукупності вказує на те, що справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП була розглянута повно, всебічно та об'єктивно. Постанова судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для скасування чи зміни цієї постанови суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Новіка С.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька