Справа № 752/5392/21 Головуючий 1 інстанція- Машкевич К.В.
Проваження № 22-ц/824/10365/2022 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
26 жовтня 2022 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 29 липня 2022 року про передачу справи на розгляд іншому суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (Відділ у справах дітей Франківської районної адміністрації Львівської міської ради) про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі батька у вихованні дітей,-
В провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (Відділ у справах дітей Франківської районної адміністрації Львівської міської ради) про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі батька у вихованні дітей.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 29 липня 2022 року дана справа за позовом ОСОБА_3 передана на розгляд до Франківського районного суду м.Львова за підсудністю.
Не погоджуючись із ухвалою, позивач ОСОБА_3 в особі представника адвоката Дузь Ю.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до Голосіївського районного суду м.Києва, посилаючись на незаконність і необгрунтованість ухвали. Скарга мотивована тим, що провадження у справі відкрите з дотриманням правил підсудності, бо відповідачка мешкала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 , проте у червні 2021 року змінила місце проживання, що не дає підстав суду передавати справу на розгляд іншого суду. Вказує, що із 01 березня 2021 року у справі триває підготовче провадження.
Відповідачка ОСОБА_2 в особі представника адвоката Мошенської І.А. подала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив її клопотання та передав справу на розгляд Франківського районного суду м.Львова, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків
- 2 -
суду.
Відповідачкою ОСОБА_2 в особі адвоката Мошенської І.А. заявлене клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на перебування ОСОБА_1 у складі ЗС України, яке вирішене в ухвалі суду про призначеня справи до розгляду.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справиздійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає.
Передаючи справу на розгляд до Франківського районного суду м.Львова, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) даного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки ОСОБА_4 , яка зареєстрована у АДРЕСА_2
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не грунтуються на вимогах процесуального закону.
Предметом спору в даній справі є усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі батька у їх вихованні, а відтак застосовуються правила загальної підсудності, які визначені ст.27 ЦПК України і згідно якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
З матеріалів справи вбачається, що перед відкриттям провадження суд витребував від компетентного органу довідку, згідно якої місце проживання відповідачки ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєстроване із 2017 ркоу у АДРЕСА_1 .
Отже, провадження у справі відкрите судом з дотриманням правил підсудності.
Також судом встановлено, що у червні 2021 року відповідачка знята з реєстраційного обліку за місцем проживання у м.Києві і на даний час мешкає у АДРЕСА_2
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Водночас за приписами ч.2 ст.31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
- 3 -
Отже, ч.2 ст.31 ЦПК України забороняє передачу справи на розгляд іншого суду, якщо справа була прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності.
Передаючи справу на розгляд до Франківського районного суду м.Львовасуд на неведене уваги не звернув і не врахував, що провадження в даній справі було відкрите ухвалою судді Голосіївського районного суду м.Києва від 01 березня 2021 року з дотриманням правил підсудності, що виключає передачу справи на розгляд іншого суду у зв'язку із зміною відповідачкою місця проживання в процесі розгляду.
Суд вказаних обставин не врахував і постановив помилкову ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду.
Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв'язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Викладені відповідачкою ОСОБА_2 в особі представника адвоката Мошенської І.А. у відзиві на апеляційну скаргу доводи щодо обгрунтованості ухвали суду про передачу справи за підсудністю жодним чином не спростовують висновків апеляційного суду про допущене судом порушення процесуальних норм. Зокрема у відзиві жодним чином не спростовується той факт, що відповідачка на момент відкриття провадження була зареєстрована у АДРЕСА_1 і провадження відкрите з дотриманням загальних правил підстудності, встановлених ст.27 ЦПК України.
Наведені у відзиві доводи фактично стосуються суті спору та взаємин сторін, які апеляційний суд при вирішенні даної апеляційної скарги щодо дотримання питань підсудності не вправі аналізувати і робити з цього привду висновки.
Це ж стосується посилань у відзиві на те, що на даний час у зв'язку із збройною агресією РФ відповдіачка тимчасово мешкає з дітьми у Чеській Республіці, які не спростовують висновків апеляційного суду про відсутність передбачених законом підстав для передачі справи на розгляд іншого суду.
Відхилючи дані доводи відзиву, колегія суддів враховує п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року вказав, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» … Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Розгляд справи судами з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням п.1 ст.6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
Керуючись ст.ст.259, 374, 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
- 4 -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 29 липня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інтанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: