справа № 757/13867/21
провадження № 22-ц/824/9852/2022
головуючий у суді І інстанції Вовк С.В.
25 жовтня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участі третьої особи: Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до НБУ, за участі третьої особи: ДКС України про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» укладено: Договір №450-602915 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів, Договір №450-616336 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (370 днів); Договір №45D-618093 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (370 днів); Договір №450-626003 банківського вкладу «Осінній оксамит» в національній валюті із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців); Договір №45D-639993 банківського вкладу «Осінній оксамит» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців). Загальний залишок грошових коштів за вказаними договорами ОСОБА_1 складає 1 160 660, 01 грн та 61 904,73 доларів США.
У зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації та початку ліквідації в ПАТ «КБ «Хрещатик» позивачу не повернуто належні їй на праві власності грошові кошти.
28 лютого 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15685/16 визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».
З тексту даного рішення позивачу стало відомо, що ще з 2014 року Національному банку України достеменно було відомо про серйозні фінансові проблеми в ПАТ «КБ «Хрещатик», відповідно існувала необхідність негайного вжиття відповідачем адекватних та дієвих заходів щодо усунення та виправлення недоліків у діяльності банку, стабілізації його фінансового стану.
Але відповідач не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про Національний банк України», що призвело до негативних фінансово- економічних наслідків в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та унеможливило повернення належних позивачу грошових коштів.
У зв'язку з цим, для відновлення своїх порушених прав та інтересів, 23 серпня 2016 року позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №826/13307/16 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного банку України було відмовлено в повному обсязі.
Як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції послались, що оскільки протиправна бездіяльність Національного банку України, яка полягала у невжитті належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» вже встановлена судовим рішенням, то дана обставина не потребує повторного доказування.
Тож, оскільки, у справі №826/15685/16, вже встановлено протиправну бездіяльність НБУ, яка призвела до порушення прав усіх кредиторів банку, то повторне визнання бездіяльності Національного банку України, не відновить порушене право позивача та повернення коштів, а отже, позивачем обраний невірний спосіб захисту, що є підставною для відмови в задоволенні позову.
До таких самих висновків прийшов й Верховний Суд у справі №826/9802/17.
Разом з тим, в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду було роз'яснено, що бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка призвела до порушень прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів, за певних обставин може розцінюватись як шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади. Особи, що постраждали внаслідок такої бездіяльності можуть вимагати компенсації відповідно до ст. 1173 ЦК України.
Враховуючи висновки викладені в рішенні Окружного адміністративного суду м, Києва від 15 травня 2019 року та в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №826/13307/16, а також в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №826/9802/17, позивач вважала, що в результаті протиправної бездіяльності Національного банку України, яка встановлена постановою Окружного адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року у справі №826/15685/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2017 року, позивачеві завдано матеріальну шкоду в розмірі вкладів, які не були повернуті Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик», на загальну суму 1 160 660, 01 грн, та 61 904, 73 доларів США.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року позов ОСОБА_1 до НБУ, за участі третьої особи: Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди залишено без задоволення.
Не погоджуючись із указаними рішеннями суду ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуальн6ого права, неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідність висновкам суду дійсним обставинам справи.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що підставою стягнення з НБУ грошових коштів є встановлена судовим рішенням бездіяльність, щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ КБ «Хрещатик», у зв'язку з чим позивачу було завдано шкоду у виді неповернутих банківських вкладів.
Апелянт вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати положення ст. 1173 ЦК України.
Зазначає, що судом першої інстанції було невірно застосовано Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Наголошує на тому, що предметом даного спору є відшкодування шкоди, яка завдана протиправною бездіяльністю НБУ, що встановлена судовим рішенням. Відшкодування шкоди жодним чином не пов'язано з процедурою ліквідації.
Зазначила, що рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено протиправна бездіяльність НБУ, яка потягла за собою негативні наслідки, таким чином особою, яка має відшкодовувати шкоду, заподіяну вкладникам, що не змогли повернути належні їм вклади, є саме НБУ, а не ПАТ КБ «Хрещатик».
Апелянт не погоджуються з висновком суду першої інстанції, про те, що у даному випадку слід застосовувати положення ст. 4 ЗУ «Про Національний банк України».
Вказує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань НБУ за організаційно-правовою формою є органом державної влади, тому є суб'єктом відповідальності за нормою ст. 1173 ЦК України.
14 вересня 2022 року надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника НБУ - Станкевича О., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, щопозивачем не надано доказів завдання їй майнової шкоди при здійсненні управлінських повноважень НБУ. Посилання позивачки на судове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, як доказ порушення НБУ її прав на отримання коштів банківських вкладів у ПАТ «КБ «Хрещатик» безпідставні, оскільки в цьому рішенні відсутні висновки про те, що внаслідок дій або бездіяльності НБУ були порушені права кредиторів банку на отримання коштів банківських вкладів.
Крім того, НБУ звертає увагу, що наразі Верховним Судом сформована усталена практика у подібних справах за позовами до НБУ про стягнення шкоди, зокрема у справах №757/65202/17-ц, № 757/39848/18-ц, № 757/40411/18-ц.
В судовому засіданні представник Національного банку України Станкевич О.М. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили (Т. 2, а.с. 59-60).
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 червня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» було укладено Договір №450-602915 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів.
Згідно з п. 1.1 Договору Банк приймає грошові кошти Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 в сумі 1 000 000,00 гривень на термін з 11 червня 2015 року по 10 червня 2016 року.
Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 25,22% процентів річних. Поповнення вкладу не допускається.
Відповідно до виписок за Договором №45D-602915 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів від 15 липня 2016 року залишок коштів за даним Договором становить 800 000,00 грн. за вкладом (1 000 000,00 грн.-200 000,00 грн., сплачених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб як сума гарантованого відшкодування) та 2 773,52 грн, відсотків, загальна сума - 802 773,52 грн. (800 000,00 грн. + 2 773,52 грн.).
14 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» було укладено Договір №450-616336 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (370 днів).
Згідно з п. 1.1 Договору Банк приймає грошові кошти Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 в сумі 40 000,00 гривень на термін з 14 серпня 2015 року по 18 серпня 2016 року.
Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 25,22% процентів річних. Поповнення вкладу не допускається.
Згідно з виписками за Договором №45D-616336 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (370 днів) залишок коштів за даним Договором становить 40 000,00 грн, за вкладом та 110,93 грн. відсотків, загальна сума - 40 110,93 грн. (40 000,00 грн. + 110,93 грн.).
28 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» було укладено Договір №45D-618093 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (370 днів).
Згідно з п. 1.1 Договору Банк приймає грошові кошти Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 в сумі 40 000,00 гривень на термін з 28 серпня 2015 року по 01 вересня 2016 року.
Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 25,22% процентів річних. Поповнення вкладу не допускається.
Відповідно до виписок за Договором №45D-618093 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (370 днів) залишок коштів за даним Договором становить 40 000,00 грн. за вкладом та 110,93 грн, відсотків, загальна сума - 40 110,93 грн. (40 000,00 грн. + 110,93 грн.).
01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» було укладено Договір №450-626003 банківського вкладу «Осінній оксамит» в національній валюті із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців).
Згідно з п. 1.1 Договору Банк приймає грошові кошти Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 в сумі 16 272,09 гривень на термін з 01 жовтня 2015 року по 01 листопада 2016 року.
Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 24,75% процентів річних. Вклад з правом поповнення додатковими внесками протягом перших шести місяців терміну розміщення.
Згідно з виписками за Договором №45D-626003 банківського вкладу «Осінній оксамит» в національній валюті із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців) залишок коштів за даним Договором становить 276 922,33 грн, за вкладом та 742,03 грн. відсотків, загальна сума - 277 664,36 грн. (276 922,33 грн. + 742,03 грн.).
19 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» було укладено Договір №45D-639993 банківського вкладу «Осінній оксамит» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців).
Відповідно до п. 1.1 Договору Банк приймає грошові кошти Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 в сумі 59 803,51 доларів США на термін з 19 листопада 2015 року по 19 грудня 2016 року.
Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 11,5% процентів річних. Вклад з правом поповнення додатковими внесками протягом перших шести місяців терміну розміщення.
Відповідно до виписок за Договором №45D-639993 банківського вкладу «Осінній оксамит» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців) залишок коштів за даним Договором становить 61 826,66 доларів США за вкладом та 78,07 доларів США відсотків, загальна сума - 61 904,73 дол. США (61 826,66 дол. США + 78,07 дол. США).
Таким чином, із врахуванням отриманої гарантованої суми відшкодування загальний залишок грошових коштів за договорами ОСОБА_1 складає 1 160 660, 01 грн. та 61 904,73 доларів США.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 року №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
28 лютого 2017 року Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15685/16 визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №826/13307/16 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» було відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходи із того, що факт порушення прав позивача щодо отримання нею коштів розміщених на вкладних рахунках у ПАТ «КБ Хрещатик» з боку НБУ відсутній.
Позивач не довела завдану шкоду, та причинний зв'язок між шкодою та неправомірними діями відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеній нормі процесуального закону.
Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ним встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами фізичних осіб, а його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банку.
Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.
Залишок невиплаченої суми підлягає поверненню в порядку черговості, встановленої статтею 52 цього Закону. Зокрема вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму, визначену Фондом, погашаються у четверту чергу.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» виникли договірні відносини за правочинами, строк дії яких не сплив на момент введення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК».
Позивачкою не заперечувався факт отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За загальним правилом, яке встановлено у частині першій статті 22
ЦК України особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що майнова шкода виражається у формі збитків. У свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У випадку передбаченому статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується незалежно від вини органу, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю якого вона завдана.
Натомість наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, підлягають доказуванню на загальних підставах та відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є обов'язком позивача.
Враховуючи, що правовідносини, які виникли між позивачем та ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» є договірними, які регулюються нормами цивільного законодавства, та те, що позивач не надала доказів на підтвердження того, що саме внаслідок діянь НБУ вона позбавлена можливості повернути кошти з депозитних вкладів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07 травня 2020 року у справі № 757/62120/18-ц, від 05 листопада 2021 року у справі №757/32858/18.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою НБУ та шкодою підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року у справі № 826/15685/16, оскільки у зазначеній постанові відсутні висновки стосовного того, що внаслідок дій чи бездіяльності НБУ було порушено права позивача на отримання коштів за договорами банківських вкладів, або що саме дії НБУ призвели до неплатоспроможності ПАТ «КБ «Хрещатик».
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 757/11071/17-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 910/13826/18.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального та допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба