Справа №359/4391/22 Головуючий в 1 інстанції Кабанячий Ю.В.
Провадження №33/824/2644/2022 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
24 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А.,
за участі осіб, які з'явились в судове засідання:
захисника ОСОБА_1 - адвоката Малюга В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП,
Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року, 03 липня 2022 о 13 год. 30 хв. в м. Борисполі по вул. К.Шлях, 137, ОСОБА_1 керував автомобілем «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців. Огляд на стан сп'яніння за згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря КНП «ББЛІЛ». Тест огляду позитивний (марихуана та амфетамін). Дане порушення вчинене ним повторно протягом року, в зв'язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Визнано ОСОБА_1 визнано винним у скоєні правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 30 серпня 2022 року подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено докази у справі
В доводах апеляційної скарги вказує на безпідставність його зупинки працівниками поліції, оскільки зупинка автомобіля не була пов'язана ані з керуванням автомобілем, а ні з попереднім притягненням його до адміністративної відповідальності, за яким уже було сплачено штраф.
Доданий до справи відеозапис є фрагментарним, що суперечить п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18 грудня 2018 року № 1026, яким передбачено безперервну відеозйомку.
Крім того, працівниками поліції не було встановлено у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, таким чином його було безпідставно направлено на огляд до медичного закладу.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Малюга В.М. підтримав апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Малюгу В.М. вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху підтверджується достовірними, належними та допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 218077 від 03 липня 2022 року ОСОБА_1 03 липня 2022 о 13 год. 30 хв. в м. Борисполі по вул. К.Шлях, 137, керував автомобілем «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців. Огляд на стан сп'яніння за згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря КНП «ББЛІЛ». Тест огляду позитивний (марихуана та амфетамін).
- направлення на огляд водія з метою виявлення наркотичного сп'яніння ( а.с.4),
- висновок № 259 щодо результатів медичного огляду (а.с. 5),
- акт огляду тимчасово затриманого транспортного засобу ( а.с.6),
- постановою Бориспільського міськрайонного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ( а.с.8-10),
- довідкою про отримання свідоцтва на право керування транспортним засобом (а.с.11), довідкою про належність транспортного засобу відповідно до якого власником транспортного засобу «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (а.с. 12),
- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення ( а.с. 13),
-даними відеозапису з боді-камер поліцейських (а.с. 14).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 .
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Доводи апеляційної скарги на безпідставність його зупинки працівниками поліції, оскільки зупинка автомобіля не була пов'язана ані з керуванням автомобіля, а ні з попереднім судовим розглядом справи, по якому уже було сплачено штраф суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані.
Згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Як вбачається з матеріалів справи та долученого відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення підставою для зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , стало порушення правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування , що підтверджується постановою від 03 липня 2022 року,
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не проводилась безперервна відеофіксація обставин виявленого правопорушення, що є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18 грудня 2018 року № 1026, апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані.
Ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки.
Так згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Отже, долучення працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення фрагментів відео з відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) щодо відмови особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння носить ініціативний характер і посилання апелянта на наявність такого обов'язку необгрунтовані.
Щодо доводів апеляційної скарги, що працівниками поліції не було встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, таким чином було безпідставно направлено ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу.
На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу і проїхати з ними для медичного огляду на стан сп'яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
Окрім того, відповідно до п.3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Згідно п.6 вказаного Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а згідно п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було виписано направлення на огляд до закладу Комунальне некомерційне підприємство «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», в якому зазначено, у результаті огляду, проведеного поліцейським. виявлені ознаки сп'яніння: неприродня блідність обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей звужені, що не реагують на світло.
Таким чином, доводи скаржника суд, апеляційної інстанції розцінює, як безпідставні.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, судом було повно, всебічно і об'єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірено обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, надано цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб