Справа № 357/4732/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6592/2022
Головуючий у суді першої інстанції: Бебешко М.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
18 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Семенюк Т.А.
Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
при секретарі - Стешенко М.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного підприємства «К-А-Н» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «К-А-Н», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, завданої внаслідок злочину ушкодженням здоров'я,-
У травні 2021 року позивач звернулась до суду з даним позов до відповідача, посилаючись в обґрунтування вимог на те, що 10.10.2014 року близько 15 години 15 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи мікроавтобусом «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебував в оренді «ПП «К-А-Н» на підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 21.08.2013, рухаючись по автодорозі Р-17 Біла Церква-Тетіїв-Липовець-Гуменне в напрямку м. Біла Церква на 16 км + 400 м вказаного автошляху поблизу с. Сорокотяги Білоцерківського району Київської області, при виконанні маневру обгону автомобіля ЗИЛ-45021 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався попереду в попутному напрямку та виконував маневр лівого повороту зі з'їздом на другорядну дорогу, допустив зіткнення з ним, після чого автомобіль ЗИЛ-45021 реєстраційний номер НОМЕР_2 перекинувся на правий бік.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мікроавтобуса ОСОБА_3 від отриманих травм загинув на місці ДТП, а позивач, як пасажир цього мікроавтобуса, отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння черепа, закритого перелому правої плечової кістки, закритого перелому лівої стегнової кістки, відкритого перелому нижньої щелепи зліва, забою головного мозку, рани на слизовій оболонці ротової порожнини, на язиці, на правому колінному суглобі, ушкодження 1-го зуба на нижній щелепі справа, 1,2,3,4,5 зубів на нижній щелепі зліва, синця на обличчі зліва, садна на голові, які згідно висновку експерта№ 484-д від 05.01.2015 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію - як небезпечні для життя.
Як вбачається з копії договору оренди транспортного засобу від 21.08.2013, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі № 1696, законним володільцем транспортного засобу, в результаті експлуатації якого позивачці було заподіяно шкоду, а саме мікроавтобуса «Mersedes-Benz»,, модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , є приватне підприємство «К-А-Н». Також ПП «К-А-Н» отримало тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_4 виданий на строк з 21.08.2013 по 21.08.2016.
Про законність володіння вказаним транспортним засобом свідчить також і те, що 21.08.2013 ПП «К-А-Н» на вказаний транспортний засіб на підставі тимчасового реєстраційного талона серії НОМЕР_4 отримало ліцензійну картку серії НОМЕР_5 , а 08.07.2014 застрахувало свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ СК «Провідна» на підставі Полісу № АІ/2234127 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, терміном дії з 12.07.2014 по 11.01.2015.
Відповідно до умов п. 7 цього Полісу, забезпеченим транспортним засобом є саме «Mersedes-Benz», модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Оскільки під час досудового розслідування ПП «К-А-Н» заперечувало ті обставини, що водій ОСОБА_3 , який загинув на місці події, перебував з відповідачем у трудових відносинах, не надав жодних відомостей про те, яким чином передавався та на яких підставах водій ОСОБА_3 , керував мікроавтобусом Mersedes-Benz,, модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , законним володільцем в момент якого був відповідач, зважаючи також на відсутність будь-яких звернень ПП «К-А-Н» про те, що вказаний транспортний засіб вибув з володіння відповідача поза його волею, то об'єкт не виходив із володіння його безпосереднього володільця, ПП «К-А-Н», і саме він на підставі статті 1187 ЦК України повинен понести відповідальність за заподіяну позивачці шкоду в результаті ДТП.
В результаті ДТП позивачці була спричинена матеріальна шкода, яка полягає у витратах, які вона зробила для відновлення свого порушеного права.
Так, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень вона в період 10.10.2014 по 20.10.2014 знаходилася на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні Білоцерківської міської лікарні № 2. Витрати на лікування в цей період склали 14 799, 74 грн.
Звідти позивачка була переведена для подальшого лікування в Київську обласну клінічну лікарню, де вона перебувала на лікуванні з 20.10.2014 по 13.11.2014 та перенесла три операції. Витрати на лікування за цей період склали 25 570, 40 грн.
В подальшому, за рекомендаціями лікарів та у зв'язку з сильними болями спини та голови, вона амбулаторно проходила знеболюючу терапію, перебувала під наглядом лікарів ортопеда-травматолога, нейрохірурга, щелепно-лицевого хірурга та два місяці перебувала в напівліжковому стані.
Потім з 28.03.2016 по 10.04.2016 вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні, де оперувалася з приводу зняття металоконструкції зі щелепи. Витрати на лікування в цей період склали 2 107, 79 грн.
З04.08.2017 по 23.08.2017 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивачка знаходилася на стаціонарному лікуванні у Володарській центральній районній лікарні. Витрати на лікування в цей період склали 8 390, 59 грн.
З 11.09.2017 по 15.09.2017 вона перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні. Витрати на лікування в цей період склали 5 873, 76 грн.
У зв'язку з спазмуванням м'язів ротової порожнини, порушення чутливості нижньої губи та болі в щелепі, позивачку було госпіталізовано до центру щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні, де 23.02.2018 їй було проведено операцію з видалення стороннього тіла нижньої щелепи. На лікуванні вона перебувала з 20.02.2018 по 27.02.2018. Витрати на лікування в цей період склали 2 534, 42 грн.
В період з 04.06.2020 по 07.08.2020 їй було проведено відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації у лікаря ОСОБА_5 . Витрати на лікування в цей період склали 37 300, 00 грн.
З моменту ДТП і по даний час на придбання ліків та медичні послуги під час амбулаторного лікування позивачкою було витрачено 40 991, 02 грн.
Крім того, у зв'язку з одержаними в ДТП травмами позивачка з 15.12.2014 і по даний час проходить амбулаторне лікування та реабілітацію в місті Біла Церква у лікаря ОСОБА_6 з діагнозом «Стан після полі травми, ускладнивши перебіг деформуючого остеохондрозу хребта з порушенням функції верхніх та нижніх кінцівок та функції сечовидільної системи, після госпітальна інфекція. Витрати на лікування у лікаря ОСОБА_6 склали 258 000, грн.
Крім того, на проведення аналізів за направленнями лікаря ОСОБА_6 , позивачкою було витрачено 2 600,00 грн.
Таким чином, на придбання медикаментів, проведення лікування, післяопераційну реабілітацію позивачкою на момент звернення до суду було витрачено грошові кошти на загальну суму 398 167, 72 грн., що в розумінні статті 22 ЦК України є матеріальною шкодою.
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ № 2234127 зі строком дії з 12.07.2014 по 11.05.2015. Відповідно до даного полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю склав 99 500, 00 грн. (100 000, 00 грн. - 500, 00 грн. франшиза). Страхова компанія відшкодувала позивачці шкоду. Невідшкодованою залишилася різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 295 657, 99 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
В результаті ДТП позивачці була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, оскільки внаслідок ДТП позивач проходить тривале лікування і реабілітацію, відчуває сильний фізичний біль. Довготривалий емоційний стрес, який супроводжується почуттями розгубленості, образи, обурення, тривоги, страху за своє життя та здоров'я.
Сильний біль в спині та дискомфорт в ділянці нижньої щелепи спричиняє душевний неспокій.
Після ДТП та перенесеними через неї травмами, у неї постійно болить спина та голова. Позивач стала невпевненою в собі, замкненою, дратівливою.
Проходження 5 операцій обумовило необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів та дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.
Все це призвело до розладу стосунків з чоловіком ОСОБА_7 , який подав заяву до суду на розлучення у грудні 2016 року, що значною мірою позначилося на психологічному та емоційному стані. Позивачці доводиться самостійно шукати грошові кошти для постійного лікування та відновлення фізичного здоров'я.
Враховуючи характер, тривалість та обсяг заподіяних моральних страждань, позивачка оцінює моральну шкоду в розмірі 1 000 000, 00 грн.
У зв'язку із викладеним просила стягнути з ПП «К-А-Н» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 295 657, 99 грн., моральної шкоди кошти в сумі 1 000 000, 00 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до ПП «К-А-Н», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, завданої внаслідок злочину ушкодженням здоров'я - задоволено частково.
Стягнуто з ПП «К-А-Н» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 41 256,47 грн.
Стягнуто з ПП «К-А-Н» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнутоз ПП«К-А-Н» на користь держави судові витрати у справі, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 264,14 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги пояснення скаржника про те, що у відділенні щелепно-лицевої хірургії Київської обласної лікарні їй було встановлено 7 імплантів зубів замість пошкоджених в ДТП, але у 2020 році за усною порадою лікаря Київської обласної лікарні вона звернулася в клініку доктора ОСОБА_5, де їй було зрізано один імплант та зроблено чистку зубів. Вказані процедури на думку лікаря були необхідні з метою зняття запального процесу. У клініці доктора ОСОБА_5 її повідомили про те, що відновлення зубного ряду пов'язане з наслідками перенесеної травми.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно посилається на відсутність рекомендацій щодо необхідності лікування саме у лікаря ОСОБА_6 , оскільки у лікаря ОСОБА_15, який за спеціальністю є лікарем-терапевтом, вона лікується з 2011 року і після дорожньо-транспортної пригоди вона звернулася також до вказаного лікаря з метою проходження реабілітації після перенесеної травми, де проходить її до даного часу, так як не довіряє лікарям державних та комунальних лікувальних закладів.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди вказала, що суд першої інстанції не врахував характер, довготривалість та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань в повному обсязі, а тому апелянт вважає, що з врахуванням істотності вимушених змін у її житті: переживаннях, тривозі, емоціональній напрузі та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, моральну шкоду вона оцінює в 1 000 000 грн., оскільки вважає, що це мінімальний розмір моральної шкоди, на відшкодування якого позивач може погодитись з урахуванням змін в її житті.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_8 в інтересах ПП «К-А-Н» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував те, що станом на 01.10.2014 ОСОБА_3 не перебував утрудових відносинах ПП «К-А-Н», а транспортний «Mersedes-Benz 311 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 не використовувався ПП «К-А-Н» для надання послуг з перевезення пасажирів на момент ДТП, підприємство заздалегідь повідомило власника транспортного засобу ОСОБА_2 про відсутність необхідності у подальшому використовувати транспортний засіб «Mersedes-Benz 311 CDI» номерний знак НОМЕР_1 та звернулось із заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про анулювання ліцензійної картки на транспортний засіб, а тому стягнення майнової та моральної шкоди з підприємства є протиправим.
20 липня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ПП «К-А-Н», в яких позивач просила відмовити в задоволені апеляційної скарги відповідача в повному обсязі зазначивши, що заперечуючи ті обставини, що водій ОСОБА_3 , який загинув на місці ДТП, перебував з відповідачем у трудових відносинах, апелянт не надав жодних відомостей про те, яким чином передавався та на яких підставах водій ОСОБА_3 керував мікроавтобусом марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , законним володільцем якого в момент ДТП був відповідач, оскільки об'єкт не виходив із володіння його безпосереднього володільця ПП «К-А-Н», відповідач на підставі ст. 1187 ЦК України повинен нести відповідальність за заподіяну позивачу в результаті ДТП шкоду.
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, 10 жовтня 2014 року Головним управлінням МВС України в Київській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.10.2014 між мікроавтобусом «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем «ЗИЛ-45021», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , в результаті якої водій мікроавтобуса ОСОБА_3 загинув на місці події, а 11 пасажирів мікроавтобуса отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарень міста Біла Церква. За матеріалами події розпочато кримінальне провадження № 12014110000000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 484/д від 05 січня 2015 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження, які заподіяні тупими предметами і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.
25 квітня 2016 року прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12014110000000312 на підставі ч.1 п.5 ст. 284 КК України - у зв'язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3 .
Даною постановою встановлено, що 10 жовтня 2014 року водій ОСОБА_3 , керуючи мікроавтобусом «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , рухаючись по маршруту «Володарка-Київ» допустив зіткнення з вантажним автомобілем «ЗИЛ 45021» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті якого, пасажири мікроавтобуса, у тому числі і ОСОБА_1 , отримали тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б, 12.6 г, 14.6, 34.1.1. Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .
06.01.2014 ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення з видом пенсії: по інвалідності 2 групи загального захворювання довічно.
21 серпня 2013 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ПП«К-А-Н» укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до п. 1 якого, орендодавець передає в оренду орендареві автобус пасажирський «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 терміном на 3 роки, тобто з 21 серпня 2013 року по 21 серпня 2016 року.
08 липня 2014 року ПП «К-А-Н» із ПрАТ «СК «Провідна» уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних (Поліс № АІ/2234127) транспортних засобів щодо транспортного засобу Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 на термін з 12.07.2014 до 11.01.2015 включно.
Приватне підприємство «К-А-Н» отримало ліцензійну картку на транспортний засіб Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 з тимчасовим реєстраційним талоном ДАР № 543727 з терміном дії з 21.08.2013 по 21.08.2016.
Наказом ПП«К-А-Н» № 43-к від 01 жовтня 2014 року звільнено водія ОСОБА_3 від займаної посади з 30 вересня 2014 року у зв'язку з закінченням випробувального терміну.
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 19.12.2016 за позовом ОСОБА_7 розірвано шлюб між ним та ОСОБА_1
Білоцерківською міською лікарнею № 2 надано ОСОБА_1 виписку з історії хвороби № 11955, відповідно до якої ОСОБА_1 з 10.10.2014 по 20.10.2014 перебувала в даній лікувальній установі у зв'язку з отриманням травми в результаті ДТП на трасі Володарка-Київ, будучи пасажиркою мікроавтобуса «Мерседес».
ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні в Білоцерківській міській лікарні № 2, витратила на лікування грошових коштів в сумі 14799,74 грн., що підтверджується касовими чеками: № 0029 від 10.10.2014 на суму 777,05 грн.; № 0016 від 10.10.2014 на суму 58,50 грн.; 0000002876 від 10.10.2014 на суму 1310,37 грн.; 0000002884 від 11.10.2014 на суму 198,45 грн.; 0058471 від 11.10.2014 на суму 992,47; 000052 від 12.10.2014 на суму 650,08 грн.; № 0049 від 12.10.2014 на суму 16,55 грн., 0000002886 від 12.10.2014 на суму 189,00 грн.; 0058575 від 12.10.2014 на суму 425,89 грн.; 0058710 від 13.10.2014 на суму 898,99 грн.; № 180601 від 13.10.2014 на суму 40,85 грн.; чек № 180486 від 13.10.2014 на суму 175,00 грн.; чек № 180662 від 14.10.2014 на суму 83,88 грн.; 0058924 від 14.10.2014 на суму 1050,06; квитанція до прибуткового касового ордеру № 14/10/14 від 14.10.2014 на суму 980,00грн.; квитанцією до прибуткового касового ордера № 14/10/14 від 14.10.2014 на суму 1 070,00 грн.; чеком № 0059122 від 15.10.2014 на суму 1122,03 грн.; чеком № 0059604 від 17.10.2014 на суму 1411,66 грн.; чеком № 0059794 від 18.10.2014 на суму 900,37 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордера № 18/10/14 від 18.10.2014 на суму 980,00 грн.; чеком № 455897 від 20.10.2014 на суму 1468, 54 грн.
Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ортопедично-травматологічний центр надано ОСОБА_1 виписку з історії хвороби стаціонарного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 з 20.10.2014 по 13.11.2014 перебувала в даній лікувальній установі з діагнозом «Уламковий черезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Перелом голівки та середньої третини плечової кістки зі зміщенням уламків. ЗЧМТ. Забій головного мозку (від 10.10.2014). Травматичний субарахноїдальний крововилив. Уламковий перелом нижньої щелепи зі зміщенням. Стан після шинування зубів. Стан після ПХО нижньої щелепи».
ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні в Київській обласній клінічній лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 25570,40 грн., що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № І-00004709 від 22.10.2014 на суму 1 229,00 грн.; рахунком № 22-10-2014-1 від 22.10.2014 та видатковою накладною № 22-10-2014-1 від 22.10.2014 на суму 4650, 00 грн.; товарним чеком № 1Е-Рз-0007391 від 22.10.2014 на суму 2 270,77 грн.; видатковою накладною № РН-0001626 від 22.10.2014 та товарним чеком № 1626 від 03.11.2014 на суму 1480,00 грн.; товарним чеком № 00.81.873 від 23.10.2014 на суму 578,38 грн.; копією чеку без номеру від 27.10.2014 на суму 404,73 грн.; копією чеку № 366276 від 29.10.2014 на суму 1921,97 грн.; видатковою накладною № f-00004831 від 29.10.2014 на суму 270,00 грн.; товарним чеком без номеру від 30.10.2014 на суму 270,00 грн.; товарним чеком № 0084035 від 31.10.2014 на суму 366,47 грн.; чеком № 32618 на суму 112,47 грн.; чеком № 32600 на суму 183,53 грн та товарним чеком без номеру від 03.11.2014 на суму 7500,00 грн.; товарним чеком без номеру від 03.11.2014 на суму 140,00 грн.; чеком № 32619 від 03.11.2014 на суму 218,67 грн.; чеком № 47740 від 04.11.2014 на суму 90,81 грн.; товарним чеком без номеру від 05.11.2014 на суму 195.00 грн.; товарним чеком без номеру від 05.11.2014 на суму 280,00 грн.; чеком № 47816 від 05.11.2014 на суму 114,17 грн.; чеком № 91855 від 07.11.2014 на суму 57,32 грн.; чеком № 99015 від 07.11.2014 на суму 38,90 грн.; чеком № 32733 від 10.11.2014 на суму 11,75 грн.; чеком № 99545 на суму 56,65 грн.; накладною № 4 від 13.11.2014 на суму 3129, 81 грн. з фіскальними чеками про їх оплату.
Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 надано виписний епікриз відділення щелепно-лицьової хірургії, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 28.03.2016 по 08.04.2016 з діагнозом «Вторинна адентія, стан після остеосинтезу нижньої щелепи».
ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 2107,79 грн., що підтверджується наступними документами: оплатою, здійсненою через термінал ПриватБанк 29.03.2016 на суму 219,45 грн.; оплатою, здійсненою через термінал ПриватБанк 28.03.2016 на суму 635,22 грн.; накладною № 5 від 28.03.2016 на суму 1253,12 грн. та фіскальними чеками про їх оплату.
Володарською центральною районною лікарнею ОСОБА_1 видано виписку з медичної картки стаціонарного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 перебувала в даній лікувальній установі з 04.08.2017 по 23.08.2017 з діагнозом: «Післятравматична енцефалопатія ІІ ст. з вегетативною дисфункцією, вестибулопатією».
ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у Володарській центральній районній лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 8390,59 грн., що підтверджується наступними документами: фіскальним чеком № 138514 від 03.08.202017 на суму 4752,45 грн.; фіскальним чеком № 138497 від 03.08.2017 на суму 96,60 грн.; фіскальним чеком № 358449 від 08.08.2017 на суму 101,05 грн.; чеком № 9417 від 09.08.2107 на суму 45,06 грн.; фіскальним чеком 139287 від 09.08.2017 на суму 307,02 грн.; чеком № 152874 від 11.08.2017 на суму 460.89 грн.; чеком № 152875 11.08.2017 на суму 4,14 грн.; фіскальним чеком 139632 від 12.08.2017 на суму 263,50 грн.; чеком № 139795 від 13.08.2017 на суму 270,30 грн.; фіскальним чеком № 53120 від 14.08.2017 на суму 334,18 грн.; фіскальним чеком № 1406075 від 15.08.2017 на суму 398,22 грн.; фіскальним чеком № 140608 від 15.08.2017 на суму 13,90 грн.; чеком № 140891 від 16.08.2017 на суму 237,72 грн.; чеком № 9786 від 17.08.2017 на суму 17,25 грн.; фіскальним чеком № 142681 від 18.08.2017 на суму 122,00 грн.; фіскальним чеком № 153204 від 18.08.2017 на суму 217,67 грн.; фіскальним чеком № 140615 від 18.08.2017 на суму 89,80 грн.; чеком № 360004 від 19.08.2017 на суму 225,10 грн.; чеком № 153282 від 21.08.2017 на суму 217,67 грн.; чеком № 153385 від 22.08.2017 на суму 215,97 грн.
Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 надано виписний епікриз, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 11.09.2017 по 15.09.2017 з діагнозом «Консолідований перелом тіла нижньої щелепи зліва. Металоконструкція.
ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у центрі щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 3328,87, а не 5873,76 грн., як зазначено в додатку № 1 до позовної заяви, що підтверджується наступними документами: актом про надані послуги від 12.09.2017 на суму 737,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4688 від 11.09.2017 на суму 1035,00 грн.; чеком № 207841 від 11.09.2017 на суму 332,51 грн., а не 1842,40 як зазначено додатку № 1 до позовної заяви; чеком № 89680 від 15.09.2017 на суму 135,45 грн., чеком № 12.09.2017 на суму 2123,91 грн.
Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 надано виписний епікриз, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 20.02.2018 по 27.02.2018 з діагнозом «Консолідований перелом тіла нижньої щелепи зліва. Стороннє тіло нижньої щелепи (металоконструкція)».
ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у центрі щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 2534,42 грн., що підтверджується наступними документами: чеком № 236711 на суму 1572,34 грн.; чеком № 177446 від 26.02.2018 на суму 170,67 грн.; чеком № 230582 від 25.02.2018 на суму 575,04 грн.; чеком № 0014325 від 23.02.2018 на суму 216,37 грн.
ФОП ОСОБА_5 видано ОСОБА_1 довідку про те, що у неї часткова адентія нижньої щелепи. Їй проведено відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації. ОСОБА_1 за період з 04.06.2020 по 07.08.2020 витрачено за надані послуги на суму 37 300,00 грн.
Лікарем ОСОБА_6 , який має ліцензію Міністерства охорони здоров'я України на здійснення медичної практики з 14.07.2011 та зареєстрований як суб'єкт єдиного податку з 01.01.2012, видано ОСОБА_1 довідку № 1 про те. що вона з 15.12.2014 і по 02.07.2017 проходить лікування та реабілітацію у зв'язку з одержаними травмами 10.10.2014 в дорожньо-транспортній пригоді. Вартість лікування за період з 14.11.2014 і по 02.02.2017 становить 158 000 грн.
Лікарем ОСОБА_6 ОСОБА_1 видано довідку про те, що вона з 03.02.2017 і по 01.09.2018 проходить лікування та реабілітацію у зв'язку з одержаними травмами 10.10.2014 в дорожньо-транспортній пригоді. Вартість лікування за період з 03.02.2017 по 01.09.2018 становить 50 000 грн.
У відповідь на адвокатський запит, лікарем ОСОБА_6 12.11.2019 повідомлено адвоката про те, що вартість одного прийому у лікаря становить 200 грн. Всього прийомів у період з 15.12.2014 по 02.02.2017 Кавці було проведено 790 на загальну суму 158 000 грн. Купівля медикаментів та проведення аналізів у вартість прийому не входить.
Відповідно до квитанцій прибуткових касових ордерів № 1 від 14.11.2014, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 258 000, 00 грн., що підтверджується квитанціями № 1 від 14.11.2017 на суму 50 000,00 грн.; № 2 від 06.08.2015 на суму 50 000,00 грн.; № 3 від 21.01.2017 на суму 58 000, 00 грн.; без номеру від 01.09.2018 на суму 50 000,00 грн.; № 1 від 01.03.2020 на суму 50 000, 00 грн.
ОСОБА_1 за призначенням лікаря ОСОБА_6 сплачено грошових коштів за здачу та проведення аналізів на загальну суму 2600,00 грн, у тому числі № 9855076 від 31.01.2015 на суму 260,00 грн., № 10842877 від 22.07.2015 на суму 115,00 грн.; № 19842961 від 22.07.2015 на суму 425,00 грн.; № 12073013 від 20.02.2016 на суму 600,00 грн.; № 12845190 від 20.02.2016 на суму 310,00 грн.; № 13893371 від 27.06.2016 на суму 275,00 грн.; № 1221271 від 24.12.2016 на суму 615,00 грн.;
ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні сплачено грошові кошти за придбання ліків в сумі 40991,02 грн. наступними чеками: № 21642 від 14.11.2014 в сумі 53,55 грн.; згідно чека № 70161 від 21.11.2014 в сумі 122,72 грн.; згідно чека 2445 від 11.12.2014 в сумі 9,30 грн. чека № 0025 від 14.12.2014 на суму 37, 40 грн.; чека № 0025 від 14.12.2014 на суму 37,40 грн.; чека № 3055 від 22.12.2014 на суму 60,35 грн.; чека ; 000078 від 23.12.2014 в сумі 38,45 грн., чека № чека № 0016 від 23.12.2014 на суму 39,75 грн.; чека № 4913 від 25.12.2014 в сумі 17,70 грн.; згідно чека № 26578 від 14.01.2015 в сумі 248,95 грн.; чека № 21345 від 19.04.2015 в сумі 128,60 грн.; 05.12.2016 через Бориспільське відділення АТ КБ «ПриватБанк» сплачено грошові кошти в сумі 13185, 83 грн в ТОВ «Імплант Компанія» за придбання імплантантів, 31.01.2017 за імплантацію у стоматолога сплачено 900,00 грн.; чеком № 125238 від 26.04.2017 за придбання ліків сплачено грошові кошти в сумі 3 743,90 грн.; фіскальним чеком № 11163 від 17.05.2017 сплачено грошові кошти в сумі 72,79 грн.; чеком № 128813 від 28.05.2017 сплачено грошові кошти в сумі 636,00 грн.; чеком № 350340 від 08.06.2017 сплачено кошти в сумі 72,00 грн.; чеком № 130364 від 10.06.2017 сплачено кошти в сумі 318,00 грн.; чеком № 134651 від 15.06.2017 сплачено кошти в сумі 135,15 грн., чеком № 143559 від 24.08.2017 сплачено кошти в сумі 126,05 грн., чеком № 110111 від 25.08.2017 сплачено кошти в сумі 124,10 грн.; чеком № 110348 від 26.08.2017 сплачено кошти в сумі 244.40 грн.; чеком № 361300 від 28.08.2017 сплачено кошти в сумі 177,51 грн.; чеком № 361673 від 30.08.2017 сплачено кошти в сумі 259,57 грн.; чеком № 138291 від 02.09.2017 сплачено кошти в сумі 335,30 грн.; чеком № 142612 від 03.09.2017 сплачено кошти в сумі 122,20 грн.; чеком № 146173 від 07.09.2017 сплачено кошти в сумі 272,15 грн.; чеком № 146822 від 10.09.2017 сплачено кошти в сумі 238,85 грн.; чеком № 144431 від 17.09.2017 сплачено кошти в сумі 217,60 грн.; чеком № 372492 від 15.11.2017 сплачено кошти в сумі 214,15 грн.; чеком № 40641 від 04.02.2018 сплачено 915,00 грн.; чеком № 327728626542 від 04.02.2018 сплачено кошти в сумі 2475, 01 грн.; чеком № 184065 від 17.02.2018 сплачено кошти в сумі 530,30 грн.; чеком № 137834 від 05.03.2018 сплачено кошти в сумі 1418,45 грн.; чеком № 138565 від 11.03.2018 сплачено кошти в сумі 230,30 грн.; чеком № 6728 від 07.10.2018 сплачено кошти в сумі 2986,80 грн.; чеком № 213109 від 07.10.2018 сплачено кошти в сумі 1011,50 грн.; чеком № 214316 від 14.10.2018 сплачено кошти в сумі 305.60 грн.; 16.10.2018 ОСОБА_1 через термінал ПриватБанк на рахунок Київської обласної клінічної лікарні сплачено грошові кошти в сумі 4762, 65 грн. 16.10.2018 ОСОБА_1 через термінал ПриватБанк на рахунок Київської обласної клінічної лікарні сплачено грошові кошти в сумі 3421,84 грн.; чеком № 3000281502 від 27.11.2018 сплачено кошти в сумі 515,45 грн.; чеком № 3000085281 від 30.11.2018 сплачено кошти в сумі 257,10 грн.
ПрАТ СК «Провідна» 06.11.2019 повідомлено адвоката ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 53 955,63 грн., у тому числі моральну шкоду в розмірі 1538,32 грн. та 1031,00 грн.
ПрАТ СК «Провідна» 25.03.2020 повідомлено адвоката ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 53 955,63 грн., та 46 044, 37 грн. в межах Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014.
20.01.2017 на рахунок потерпілої особи ОСОБА_1 ПрАТ СК «Провідна» було перераховано 32 304,66 грн.
Розмір вказаної суми страхового відшкодування було розраховано:
-в частині витрат на лікування в розмірі 30 766,34 грн. на підставі наданих потерпілою особою ОСОБА_10 ,В фіскальних та товарних чеків за придбання лікарських препаратів і медичних засобів на суму 17 287,80 грн.; квитанції про сплату КТ дослідження на суму 3 030,00 грн, квитанції про сплату перевезення на суму 1 468,54 грн., товарного чеку за придбання імплантів для остеосинтезу стегна на суму 1 480,00 грн, квитанції про сплату комплекту пристосувань для остеосинтезу плеча на суму 7 500,00 грн.
Моральну шкоду перераховано в розмірі 1 538,32 грн.
Звернуто увагу, що станом на 20.01.2017 витрати на імпланти на суму 13 185,83 грн. не були підтверджені медичним закладом, витрати по видатковим накладним на суму 4 650,00 грн., 1229,00 грн., 270,00 грн та по накладним на суму 1 253,12 грн., 3 129,81 грн. не були підтверджені документами про сплату, про що було письмово повідомлено ОСОБА_1
22.03.2017 після надання потерпілою ОСОБА_1 документів, на її рахунок ПрАТ СК «Провідна» було перераховано 21 650,97 грн.
Розмір вказаної суми страхового відшкодування було розраховано:
-в частині витрат на лікування в розмірі 20 619,97 грн. на підставі наданих потерпілою ОСОБА_1 квитанції про сплату імплантв на суму 13 185, 83 грн., товарного чеку про сплату наборів для остеосинтезу на суму 4 650,00 грн. . товарного чеку на придбання лікарських препаратів на суму 1229,00 грн., товарного чеку на придбання ортопедичного комплекту на суму 270,00 грн. фіскального чеку про сплату послуг стоматолога на суму 900,00 грн..
28.02.2020 було відшкодовано шкоду в розмірі 46 044,37 грн. в межах обов'язкового ліміту відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілої особи внаслідок ДТП за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014
ПрАТ СК «Провідна» 21.04.2020 повідомлено адвоката ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 53 955,63 грн.
Потерпілій було відшкодовано шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі наданого документу в ПрАТ «СК «Провідна», що підтверджує витрати потерпілої особи за медичні послуги, а саме Квитанції до прибуткового ордеру № 2 від 06.08.2015.
Відповідно до квитанції, ОСОБА_1 , сплатила суму в розмірі 50 000 грн. за медичні послуги, але оскільки виплата потерпілій стороні повинна бути в межах обов'язкового ліміту відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров'ю за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014, при здійсненні страхового відшкодування ПрАТ «СК «Провідна» врахувало попередню виплату за страховим випадком № 1001/39/43454 та відшкодувало 46 044,37 грн.
ПрАТ СК «Провідна» 17.08.2020 повідомлено адвоката ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 53955,63 грн. та 46044,37 грн., що відповідає ліміту відповідальності за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014, який становив 100,00 грн.
Також ПрАТ «СК «Провідна» повернуло адвокату ОСОБА_11 у копіях фіскальні та товарні чеки за придбання лікарських препаратів та медичних засобів.
Відповідно до додатків №№ 5-6 до позовної заяви неоплачені страховою компанією витрати складаються із: витрат на стаціонарне лікування (операцію) у відділенні щелепно-лицевої хірургії КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» з 28.03.2016 по 11.04.2016, а саме за надані медичні послуги на загальну суму 854,67 грн., відповідно до квитанцій № 0.0.527846601.1 від 28.03.2016 на суму 635, 22 грн. та відповідно до квитанції № 0.0.528343804.1 від 29.03.2016 на суму 219, 45 грн.;
витрат на стаціонарне лікування у Володарській центральній районній лікарні з 03.08.2017 по 23.08.2017 на загальну суму 8390,59 грн., що підтверджується наступними документами: фіскальним чеком ФН 138497 від 03.08.2017 на суму 96,60 грн.; фіскальним чеком № 358449 від 08.08.2017 на суму 101,05 грн.; фіскальним чеком 138514 від 03.08.2017 на суму 4752,45 грн., чеком № 9417 від 09.08.2107 на суму 45,06 грн.; фіскальним чеком 139287 від 09.08.2017 на суму 307,02 грн.; чеком № 152874 від 11.08.2017 на суму 460.89 грн.; чеком № 152875 11.08.2017 на суму 4,14 грн.; фіскальним чеком 139632 від 12.08.2017 на суму 263,50 грн.; чеком № 139795 від 13.08.2017 на суму 270,30 грн.; фіскальним чеком № 53120 від 14.08.2017 на суму 334,18 грн.; фіскальним чеком № 1406075 від 15.08.2017 на суму 398,22 грн.; фіскальним чеком № 140608 від 15.08.2017 на суму 13,90 грн.; чеком № 140891 від 16.08.2017 на суму 237,72 грн.; чеком № 9786 від 17.08.2017 на суму 17,25 грн.; фіскальним чеком № 142681 від 18.08.2017 на суму 122,00 грн.; фіскальним чеком № 153204 від 18.08.2017 на суму 217,67 грн.; фіскальним чеком № 140615 від 18.08.2017 на суму 89,80 грн.; чеком № 360004 від 19.08.2017 на суму 225,10 грн.; чеком № 153282 від 21.08.2017 на суму 217,67 грн.; чеком № 153385 від 22.08.2017 на суму 215,97 грн.;
витрат на стаціонарне лікування в Комунальному закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 11.09.2017 по 15.09.2017 на загальну суму 4 363, 87 грн., а не 5873,76 грн., як зазначено в додатку № 1 до позовної заяви, що підтверджується наступними документами: актом про надані послуги від 12.09.2017 на суму 737,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4688 від 11.09.2017 на суму 1035,00 грн.; чеком № 207841 від 11.09.2017 на суму 332,51 грн., а не 1842,40 як зазначено додатку № 1 до позовної заяви ; чеком № 89680 від 15.09.2017 на суму 135,45 грн., чеком № 12.09.2017 на суму 2123,91 грн.;
витрат на стаціонарне лікування в Комунальному закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 20.02.2018 по 27.02.2018 на загальну суму 2434,42 грн., що підтверджується наступними документами: чеком № 236711 на суму 1572,34 грн.; чеком № 177446 від 26.02.2018 на суму 170,67 грн.; чеком № 230582 від 25.02.2018 на суму 575,04 грн.; чеком № 0014325 від 23.02.2018 на суму 216,37 грн.;
витрат на відновлення зубного рядку методом дентальної імплантації ФОП ОСОБА_5 видано ОСОБА_1 довідку про те, що у неї часткова адентія нижньої щелепи. Їй проведено відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації. ОСОБА_1 за період з 04.06.2020 по 07.08.2020 проведено розрахунок за надані послуги на суму 37 300,00 грн.;
витрат на амбулаторне лікування з 26.04.2017 по 30.11.2018 на загальну суму 26 148,92 грн., що підтверджується наступними документами: чеком № 125238 від 26.04.2017 на суму 3743,90 грн; чеком № 11163 від 17.05.2017 на суму 72,79 грн.; чеком № 128913 від 28.05.2017 на суму 636,00 грн; чеком № 350340 від 08.06.2017 на суму 72,00 грн.; чеком № 130364 від 10.06.2017 на суму 318,00 грн.; чеком № 134651 від 15.06.2017 на суму 135,15 грн.; чеком № 143559 від 24.08.2017 на суму 126,05 грн; чеком № 110111 від 25.08.2017 на суму 124,10 грн.; чеком № 110348 від 26.08.2017 на суму 244,40 грн.; чеком № 361300 від 28.08.2017 на суму 177,51 грн.; чеком № 361673 від 30.08.2017 на суму 259,57 грн.; чеком № 138291 від 02.09.2017 на суму 335, 30 грн.; чеком № 142612 від 03.09.2017 на суму 122, 20 грн.; чеком № 146173 від 07.09.2017 на суму 272, 15 грн.; чеком № 146822 від 10.09.2017 на суму 238,85 грн.; чеком № 144431 від 17.09.2017 на суму 217, 60 грн.; чеком № 373492 від 15.11.2017 на суму 214,15 грн.; чеком № 40641 від 04.02.2018 на суму 915,00 грн.; чеком пн327728626542 від 04.02.2018 на суму 2475,01 грн.; чеком № 184065 від 17.02.2018 на суму 530,30 грн.; чеком № 137834 від 05.03.2018 на суму 1418,45 грн.; чеком № 138565 від 11.03.2018 на суму 230,30 грн.; чеком № 6728 від 07.10.2018 на суму 2986,80 грн.; чеком № 213109 від 07.10.2018 на суму 1011,50 грн.; чеком № 214316 від 14.10.2018 на суму 305,60 грн.; квитанцією № 0.0.1159258346.2 від 16.10.2018 на суму 4772,65 грн.; квитанцією № 0.0.1162486378.1 від 18.10.2018 на суму 3421,04 грн.; чеком № 3000281502 від 27.11.2018 на суму 515,45 грн.; чеком № 3000085281 від 30.11.2018 на суму 257,10 грн.;
витрат на лікування у лікаря ОСОБА_6 , неоплачених страховою компанією на загальну сум 211955, 63 грн., що підтверджується наступними документами: квитанцією № 4 до прибуткового касового ордеру від 14.11.2014 на суму 3955,63 грн.; квитанцією № 2 до прибуткового касового ордеру від 06.08.2015 на суму 50000,00 грн.; квитанцією № 3 до прибуткового касового ордеру від 21.01.2017 на суму 58000,00 грн.; квитанцією без № до прибуткового касового ордеру від 01.09.2018 на суму 50000,00 грн.; квитанцією № 1 до прибуткового касового ордеру від 01.03.2020 на суму 50000,00 грн.;
витрат на проведення аналізів за направленням лікаря ОСОБА_6 на суму 2600,00 грн, що підтверджується наступними документами (чеками) № 9855076 від 31.01.2015 на суму 260,00 грн.; № 10842877 від 22.07.2015 на суму 115,00 грн.; № 10842961 від 22.07.2015 на суму 425,00 грн.; № 12073013 від 20.02.2016 на суму 310,00 грн.; № 13893371 від 20.06.2016 на суму 275.00 грн.; № 12212171 від 24.12.2016 на суму 615,00 грн.
Всього, не оплачено страховою компанією витрат на лікування позивача, згідно позовної заяви та додатків до неї на загальну суму 214555,63 грн.
Лікарем-експертом ОСОБА_1604.02.2019 здійснено розрахунок відшкодування шкоди у зв'язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 , 1962 року народження, про що 04.02.2019 складено звіт про експертну оцінку відшкодування шкоди. Відповідно до даного розрахунку заявлено витрат на лікування на суму 317 687, 57 грн. Підтверджено витрат на лікування, згідно даного розрахунку на суму 32 432,17 грн. (за період лікування з 28.03.2016 по 18.10.2018 та на суму 39 067,00 грн. (за період лікування з 10.10.2014 по 19.04.2015).
Відповідно до наказу ПП «К-А-Н» № 34-к від 28.08.2014 з 01 вересня 2014року прийнято на роботу водієм автотранспортних засобів, у тому числі ОСОБА_3 на повний робочий день з посадовим окладом в розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши випробування строком на 1 місяць. ОСОБА_3 30.09.2014, згідно податкового розрахунку ПП «К-А-Н» за формою 1 ДФ звільнено з роботи.
Відповідно до журналу виїзду транспортних засобів ПП «К-А-Н» 10.10.2014 було здійснено виїзд лише водія ОСОБА_12 , з номером транспортного засобу НОМЕР_6 .
Згідно з журналом перед рейсових медичних оглядів водіїв ПП «К-А-Н» відсутні дані щодо проходження огляду водія ОСОБА_3 .
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5).
Таким чином, при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, згідно вимог частини 5 статті 1187 ЦК України. Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини 1 статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача, що станом на 01.10.2014 року транспортний засіб «Mersedes-Benz 311 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 не використовувався ПП «К-А-Н» для надання послуг з перевезення пасажирів на момент ДТП, оскільки в матеріалах справи (том № 1 а.с.29-41) міститься постанова прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури від 25.04.2016 про закриття кримінального провадження, відповідно до якої встановлено, що водій ОСОБА_3 , керував пасажирським автобусом, рухаючись по маршруту смт. Володарка - м. Київ та перевозив значну кількість пасажирів рейсовим автобусом.
Судом встановлено, що ПП «К-А-Н» на підставі договору оренди транспортного засобу від 21.08.2013, укладеного між відповідачем та ОСОБА_13 експлуатувало вказаний транспортний засіб, доказів щодо його вибуття з володіння відповідача чи повернення у володіння власника - ОСОБА_13 , матеріали справи не містять.
Доказів щодо неправомірного володіння транспортним засобом колишнім водієм ПП «К-А-Н» ОСОБА_3 та звернення відповідача до правоохоронних органів з цього приводу, представником відповідача до суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги ПП «К-А-Н» висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Врахувавши встановлені обставини справи та норми матеріального права, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, повинен нести відповідальність за спричинену майнову та моральну шкоду, завдану таким джерелом, незалежно від наявності його вини.
Слід також зазначити, що відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Відтак зазначена норма визначає, що саме законом встановлюється випадки, коли право особи припиняється внаслідок його нездійснення.
Зміст суб'єктивного цивільного права становлять такі юридичні правомочності, як реалізація особою права на дії; можливість вимагати певної поведінки від інших; можливість захисту порушеного права в юрисдикційному порядку (зокрема, у досудовому та судовому порядку).
Під здійсненням цивільного права слід розуміти реалізацію тих можливостей, які становлять зміст суб'єктивного цивільного права. Здійснення цивільного права відбувається шляхом вчинення фактичних та юридичних дій, що свідчить по свободу поведінки учасників цивільних правовідносин при реалізації своїх прав та обов'язків на власний розсуд.
Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених зазначеним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за вказаним Законом не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Разом з тим принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).
У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (пункт 24.1 статті 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ СК «Провідна» в межах ліміту страхового відшкодування виплатила позивачці 100 000,00 грн., з яких 97 430, 68 грн. майнової шкоди та 2 569, 32 грн. - моральної шкоди.
Згідно позовної заяви, залишилося не відшкодованою майнова шкода на суму 295 657,99 грн., яка згідно додатків до позовної заяви складається із 17 653, 44 грн. (854, 67+8390,59 грн.+5873,76 грн.+2534,42 грн) витрат на стаціонарне лікування в медичних закладах; 37 300,00 грн. витрат на відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації; 26 148,92 грн. витрат на амбулаторне лікування та 214 555,63 грн, витрат на лікування у лікаря ОСОБА_6 .
Позивачем надано докази на підтвердження свого лікування у медичному закладі та понесення відповідних витрат у зв'язку із цим, проте, як вірно вказав суд першої інстанції, жодних доказів причинно-наслідкового зв'язку між подією ДТП та понесеними збитками у зв'язку із необхідність лікування у лікаря ОСОБА_6 , на яке позивачкою затрачено грошові кошти в розмірі 211 955,63 грн. та проведення аналізів, призначених останнім на суму 2 600, 00 грн.не підтверджено відповідними висновками медико-соціальної експертизи, зокрема вказаного лікаря позивач обрала самостійно без належних рекомендація стаціонарного закладу лікування.
Судом встановлено, що згідно висновку судово-медичного експерта № 484/д від 05.01.2015 (том № 1 а.с.27-28) виявлено у тому числі, ушкодження 1-го зуба на нижній щелепі справа, 1,2,3,4,5 зубів на нижній щелепі зліва, проте всупереч доводів апеляційної скарги позивача, апеляційній суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відшкодуванні суми 37 300,00 грн. за надання медичних послуг з відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації, виконаної ФОП ОСОБА_5 за період часу з 04.06.2020-20.07.2020 (том № 1 а.с.91-94), оскільки в жодному із виписних епікризів не зазначено як рекомендація необхідність відновлення зубного ряду, зокрема і в приватній клініці доктора ОСОБА_5 (том № 1, а.с.74, 83, 89).
Відповідно до вимог частини 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, слід дійти висновку, що моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини особи, завдана нею моральна шкода відшкодовується, зокрема, якщо шкоду завдано ушкодженням здоров'я, життю внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Щодо змісту причинного зв'язку, то він полягає у тому, що вчинена неправомірна дія є головною причиною, яка призвела до завдання моральної шкоди.
Вина є суб'єктивним елементом. Тут діє презумпція заподіювача шкоди (за аналогією майнової шкоди).
Висновок суду першої інстанції, що факт спричинення позивачу моральних страждань внаслідок спричинення матеріальної шкоди позивачу відповідачем внаслідок ДТП є доведеним і правильним.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті, суд першої інстанції виходив з втрат немайнового характеру, що їх зазнала позивач, зміни, які відбулись в житті позивача, витрачений час на відновлення життєвих зв?язків, її душевної рівноваги та морального стану, обставин її завдання та вини відповідача в скоєнні ДТП, виходячи із засад розумності та справедливості, а тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції вірно визначив суму моральної шкоди, задовольняючи позовну вимогу частково в даній частині вимог, визначивши моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.
Тому,з врахуванням вказаних обставин та вимог розумності і справедливості, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який дійшов до вірного висновку, про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і визначений судом першої інстанції розмір 50 000 грн. є виваженим, прийнятим з дослідженнямусіх обставин справи, справедливим та не призведе до збагачення позивача та не призведе до скрутного матеріального становища відповідача. Тому доводи апеляційної скарги позивача щодо розміру визначеної судом моральної шкоди є неприйнятними, такими, що не підлягають задоволенню.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи те, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, вже були досліджені судом першої інстанції та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду, скаржниками не надано, колегія суддів вважає, що місцевий суд всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, рішення суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, та не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного підприємства «К-А-Н» - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2022 року.
Головуючий
Судді