справа №757/39076/2018 Головуючий у І інстанції - Матійчук Г.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/4332/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
04 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири,
встановив:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , Фірми «Т.М.М.» - ТОВ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Квартира утримується відповідачем - Фірма «Т.М.М.» - ТОВ.
09 вересня 2017 року ним було виявлено намокання стіни санвузла своєї квартири, про що він повідомив Фірму «Т.М.М.» - ТОВ.
29 вересня 2017 року комісією у складі: керуючої ЖК «Тріумф», інженера-енергетика, слюсаря-сантехніка після обстеження квартири №144-145 та розташованих вище квартир №147 (23-ий поверх), №148-149 (24-ий поверх), №151 (25-ий поверх) складено Акт про залиття квартири позивача.
В Акті зафіксовано факт намокання стіни санвузла його квартири біля каналізаційного стояка Ст. К1-2.
Після обстеження інших, розташованих вище квартир на 23 та 24 поверхах будинку комісією виявлено стікання води.
На 25-ому поверсі в шахті, де проходить каналізаційний стояк виявлено самовільно прокладені власником квартири №151 труби внутрішньоквартирної розводки води.
Виявлені комісією труби, а саме труба холодної води, містила пошкодження, з якого і стікала вода.
Комісія також встановила, що в загальному коридорі на загальнобудинковому стояку холодної води, по якому холодна вода через лічильник подається до квартири №151 (25-ий поверх) , встановлено шаровий кран Ду 20 мм, який з січня 2017 року і на момент затоплення квартири №144-145 перебував у положенні «закрито».
26 вересня 2017 року комісією було обстежено квартиру №151 (25-ий поверх) та виявлено тріщину на різьбовому з'єднанні для змішувача душової кабіни.
За результатами обстеження, комісія у складі: керуючої ЖК «Тріумф» ОСОБА_7, інженера-енергетика ОСОБА_3 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_4 в присутності позивача та присутності власниці квартири №151 ОСОБА_2 дійшла висновку, що причиною залиття квартири стало пошкодження різьбового з'єднання внутрішньоквартирної розводки холодної води квартири №151 (зона відповідальності власника квартири).
Актом підтверджено, що через залиття квартира позивача зазнала суттєвих пошкоджень, а саме: розмокання гіпсокартонної стіни, набухання паркетної дошки підлоги близько 5-6 кв.м., відшарування облицювальної плитки близько 6 кв.м., вихід з ладу електричної рушникосушки та електричної частини унітазу.
Пошкодження потребували усунення, а саме - заміни паркетної дошки, заміни облицювальної плитки, заміни гіпсокартонної стіни та пов'язаних з такою заміною робіт.
Загальна вартість відновлювального ремонту складає 213542,94 грн, з них:
42400,90 грн та 60792,04 грн. - заміна паркетної дошки;
62400 грн - заміна облицювальної плитки;
47950 грн - заміна гіпсокартонної стіни та пов'язаних з такою заміною робіт.
Крім того вважає, що діями відповідачів йому завдано також моральної шкоди, яку він оцінює у 360000 грн.
Обґрунтовуючи саме таку суму зазначив, що виходив із середнього розміру орендних платежів за винаймання аналогічного житла впродовж дев'яти місяців, коли він не мав змоги користуватись своїм житлом.
Просив суд, стягнути з відповідачів на його користь 213542,94 грн матеріальної шкоди, 360000 грн моральної шкоди, 7000 грн за складання звіту та 5735,43 грн судових витрат.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ на користь ОСОБА_1 213542,94 грн матеріальної шкоди.
Стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ на користь ОСОБА_1 7000 грн витрат на проведення оцінки майна.
Стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ на користь ОСОБА_1 5735,43 грн судового збору.
В решті позову - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Фірма «Т.М.М.» - ТОВ подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалося на те, що судове рішення про стягнення з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ матеріальної шкоди базується на Договорі №176ж/Зв59-17 від 26 листопада 2017 року, що був укладений між Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ та ОСОБА_2 .
Зазначає, що Фірма «Т.М.М.» - ТОВ не може мати жодного відношення до справи з огляду на отой факт, що відповідний договір був підписаний вже після залиття квартири №144-145 , що відбулося 09 серпня 2017 року.
На момент залиття квартири позивача, Фірма «Т.М.М.» - ТОВ та ОСОБА_2 не мали договірних відношень, а отже і розглядати, і посилатися на Договір №176ж/Зв59-17 від 26 листопада 2017 року суд першої інстанції не мав права.
Крім цього, з детального аналізу акту про залиття в квартирі АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року вбачається, що комісія встановила, що однією з причин залиття квартири було пошкодження труби холодної води, а саме: На 25-му поверсі доступу до шахти з квартири №151 власником ОСОБА_2 не було надано, тому в стіні на 15-му поверсі було зроблено три отвори в шахту з коридору загального користування та за допомогою відеопристрою ROTHENBERGER D-65779 виявлено, що в цій шахті власником квартири №151 самовільно прокладені труби внутрішньоквартирної розводки води квартири №151 , та на трубі холодної води виявлено пошкодження з якого стікала вода.
Тобто, причиною залиття також було пошкодження труби, яка знаходиться в квартирі №151 - зона відповідальності ОСОБА_2 , а не тільки виявлена тріщина на різьбовому з'єднанні, в яке було вкручений змішувач душової кабіни.
Звертає увагу на те, що проект переобладнання внутрішньобудинкових інженерних мереж у квартирі №151 її власникові не погоджувався, а отже саме дії ОСОБА_2 привели до затоплення квартири №144-145 .
Також, на думку апелянта, якщо навіть припустити, що залиття відбулося через несправний шарів кран Ду-20, що знаходився у положенні «закрито» та який ніби то пропускав воду, то можна дійти висновку, що затікання повинно було бути з січня 2017 року по серпень 2017 року (вісім місяців).
За цей час залиття відбувалось би поступово, адже потік води був невеликий.
Але залиття відбулось одним днем, як і зафіксовано у Акті про залиття.
Тобто, основною причиною залиття квартири №144-145 був не несправний шарів кран ДУ-20, а саме незаконні та халатні дії ОСОБА_2 щодо самовільного прокладення труби внутрішньо квартирної розводки води, де на трубі холодної води виявлено пошкодження, з якого і стікала вода.
ОСОБА_2 повинна була звернутись до Фірми «Т.М.М.» - ТОВ із заявою для закриття та опломбування крану ДУ 20мм (запірна арматура) на час ведення ремонтних робіт.
Проте, відповідних дій зроблено не було.
Жодної заяви до вересня 2017 року від ОСОБА_2 не надходило, а в Журналі обліку пломб не знайдено жодного запису про перекриття чи опломбування крану ДУ 20мм.
Крім цього, висновок експерта з приводу виробничого браку №24202/20-31/24203/20-31 від 05 листопада 2020 року є лише припущенням і не може братися судом як достовірний доказ відсутності вини ОСОБА_2 .
Просило скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.» - ТОВ про відшкодування шкоди.
Просило також задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останньої матеріальної шкоди, витрат з проведення оцінки майна та судового збору.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав відзив, який обґрунтовував тим, що обставини завдання позивачу шкоди були зумовлені як бездіяльністю ОСОБА_2 - власниці квартири №151 , яка експлуатуючи свою житлову площу зобов'язана була вжити всіх заходів щодо запобігання нанесення шкоди, так і бездіяльністю Фірми «Т.М.М.» - ТОВ - суб'єкта підприємницької діяльності, який за договором із співвласниками будинку АДРЕСА_7 зобов'язався забезпечувати належне утримання спільного майна відповідного багатоквартирного будинку та прибудинкової території, тому позивач був змушений звернутися до суду за захистом свої прав та законних інтересів із даним позовом.
У відзиві на позовну заяву саме Фірма «Т.М.М.» - ТОВ зазначило, що воно є забудовником та організацією, що надає послуги в багатоквартирних житлових будинках введених в експлуатацію після будівництва.
Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_7 введений в експлуатацію Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ на підставі Акту.
Фірма «Т.М.М.» - ТОВ фактично надає послуги з технічного обслуговування будинку та санітарного обслуговування прибудинкової території.
Цей факт було з'ясовано судом та прийнято до уваги при прийнятті судового рішення.
Зауважив, що Акт про залиття в квартирі АДРЕСА_1 було затверджено Директором департаменту управління нерухомістю Фірми «Т.М.М.» - ТОВ.
Крім цього зазначив, що на позивача законом не покладається обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Тобто, в силу закону обов'язок доказування відсутності вини в завданні шкоди лежить на відповідачах, проте, в матеріалах справи відсутні докази, які спростовують вину саме Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, у зв'язку з чи суд дійшов до висновку, що шкода була завдана позивачу з вини Фірми «Т.М.М.» - ТОВ.
Позивач звернувся за захистом свого порушеного права, вважаючи, що заподіювачами шкоди є обидва відповідачі.
Просив апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - ТОВ залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року залишити без змін.
Крім цього, відзив на апеляційну скаргу подала і ОСОБА_2 обґрунтовуючи його тим, що договірні відносини між нею та Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ на час виникнення факту залиття існували на підставі договору про надання послуг №46ж/3659-10 від 11 березня 2010 року.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, факт наявності між відповідачами договірних відносин Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ не оспорювався, а навпаки представником товариства на цьому робився акцент, що саме ОСОБА_2 начебто не виконувала взяті на себе зобов'язання за договором.
Звертає увагу, що єдиним у судовому процесі хто посилався на договір №176ж/3в59-17 від 26 листопада 2017 року, як на доказ підтвердження своєї позиції у справі, був сам представник Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, про що зазначив у своєму відзиві на позовну заяву.
Ураховуючи той факт, що за своїм змістом, в частині прав та обов'язків сторін, вищевказані договори є ідентичними, судом правильно встановлений юридичний факт наявності на момент залиття квартири між відповідачами договірних відносин.
Крім цього, Акт про залиття в квартирі АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року відповідає нормативно врегульованій формі та містить відповідний розділ про причини залиття.
Причиною залиття комісією чітко визначено «пошкодження різьбового з'єднання внутрішньоквартирної розводки холодної води квартири №151 ».
Будь яких інших причин залиття комісією не виявлялося та актом не фіксувалося.
З урахуванням того, що в акті фіксувалося поетапне обстеження мереж, зазначення в описовій частині акту відомостей про виявлення пошкодження на трубі холодної води з якого стікала вода було хибним, оскільки на той момент не обстеженою була водо розетка, на різьбовому з'єднанні якої у подальшому було виявлено тріщину, та вказане пошкодження труби жодним чином в акті не описано, тобто візуально його видно не було, а лише встановлений факт підтікання води по трубі, яка і підтікала з тріщини водо розетки по трубі.
Після виявлення вказаного пошкодження на різьбовому з'єднанні водо розетки відомості про пошкодження труби не підтвердилися, у зв'язку з чим в акті, в розділі про причини залиття і було зазначено єдину виявлену причину залиття - «пошкодження різьбового з'єднання внутрішньо квартирної розводки холодної води квартири №151 ».
Окрім цього, відповідач не спираючись на жодний нормативний документ, або доказ, у тому числі експертний висновок, не маючи відповідних знань в області трасології, відповідних будівельно-технічних знань абсолютно безпідставно зазначає, що дії ОСОБА_2 з переобладнання внутрішньобудинкових інженерних мереж у квартирі №151 привели до затоплення квартири №144-145 .
У свою чергу ОСОБА_2 через свого представника, з метою справедливого, неупередженого, об'єктивного та все стороннього розгляду справи, з метою визначення причин намокання стіни санвузла квартири №144-145 , встановлення того чи могло відбутися залиття квартири за незалежних від сторін факторів у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз проведено судову будівельну-технічну експертизу.
Відповідно до висновку експерта №22035/20-43 від 12 листопада 2020 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи:
1. Встановити причину залиття квартири АДРЕСА_1 , яке було виявлено 09 серпня 2017 року (заду коментовано Актом від 29 вересня 2017 року), згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим у зв'язку з:
- відсутністю пошкоджень інженерних систем в квартирі №151 зазначеного будинку на час огляду;
- не забезпеченням доступу до квартири №144-145 .
Згідно документальних даних, а саме Акту про залиття квартири АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року, причиною залиття квартири №144-145 , яке було виявлено 09 серпня 2017 року (задокументовано актом від 29 вересня 2017 року), є пошкодження різьбового з'єднання внутрішньоквартирного розведення холодної води квартири №151 .
Згідно документальних даних, а саме Акту про залиття квартири АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року, за умови належного виконання запірною арматурою (шаровим краном) на відгалуженні трубопроводу холодного водопостачання до квартири №151 в коридорі загального користування своїх функцій (повне вимикання подачі води в положенні «закрито»), залиття квартири АДРЕСА_1 09 серпня 2017 року не відбулося б.
2. Встановити, згідно даних візуально-інструментального обстеження чи могло бути намокання стіни санвузла квартири АДРЕСА_1 , яке було виявлено 09 серпня 2017 року, за незалежних від сторін у справі факторів, не вбачається можливим, в зв'язку з:
- відсутністю пошкоджень інженерних систем в квартирі №151 зазначеного будинку на час огляду;
- не забезпеченням доступу до квартири №144-145 .
Згідно документальних даних, за умови, що наскрізна тріщина об'єкту дослідження трасологічної експертизи у цивільній справі №757/39076/18-ц від 05 листопада 2020 року №24202/20-31/24203/20-31 є виробничим браком, намокання стіни санвузла квартири АДРЕСА_1 , яке було виявлено 09 серпня 2017 року, відбулося за незалежних від сторін у справі факторів.
Таким чином, з урахуванням того, що тріщина на різьбовому з'єднанні в яке був вкручений змішувач душової кабіни, згідно висновків трасологічної експертизи є виробничим браком, намокання стіни санвузла квартири АДРЕСА_1 , яке було виявлено 09 серпня 2017 року, відбулося за незалежних від сторін у справі факторів.
За умови належного виконання запірною арматурою (шаровим краном) на відгалуженні трубопроводу холодного водопостачання до квартири №151 в коридорі загального користування своїх функцій (повне вимикання подачі води в положенні «закрито»), залиття квартири АДРЕСА_1 09 серпня 2017 року не відбулося б.
Окрім цього, висновки проведених судових експертиз повністю спростовують:
- твердження позивача про начебто неналежне утримання ОСОБА_2 належного їй майна - квартири №151 , у тому числі комунікацій у цій квартирі;
- прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю ОСОБА_2 та наслідками у вигляді залиття квартири №144-145 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Актом про залиття в квартирі АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року «зафіксовано залиття квартири одним днем» та у зв'язку з цим, несправність шарового крану встановлена експертизою не має жодного відношення до наслідків у вигляді залиття квартири №144-145 , звертає увагу на те, що Акт про залиття в квартирі АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року не містить жодних відомостей або висновків про тривалість процесу затоплення квартири №144-145 , у тому числі і про залиття квартири одним днем.
Крім цього, відповідач не спираючись на жодний доказ, у тому числі експертний висновок, не маючи відповідних будівельно-технічних знань абсолютно безпідставно та на власний розсуд робить висновки про причини залиття квартири та зазначає, що саме причиною залиття квартири №144-145 був не несправний шаровий кран ДУ-20, а саме незаконні та халатні дії ОСОБА_2 щодо самовільного прокладення труби внутрішньо квартирної розводки води, де на трубі холодної води виявлено пошкодження.
Однак вказані хибні та абсолютно необґрунтовані домисли відповідача, повністю спростовуються висновком експерта №22035/20-43 від 12 листопада 2020 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.
З урахуванням того, що в Фірмі «Т.М.М.» - ТОВ існує «Журнал обліку пломб», «опломбування запірної арматури» є нічим іншим, як послугою, яку надає вказане Товариство своїм споживачам та за якою, як вказує сам відповідач повинна була звернутися ОСОБА_2 як мешканець будинку.
Разом з цим, вказуючи на можливість надання послуги з опломбування вказаної запірної арматури, що власне і є її технічним обслуговуванням, відповідач все ж таки визнає, що вказана запірна арматура - шаровий кран ДУ 20 відноситься до внутрішньобудинкової системи водопостачання та відноситься до зони обслуговування Фірми «Т.М.М.» - ТОВ.
Товариство повноважне опломбовувати, тобто обмежувати доступ споживача до вказаного елементу внутрішньобудинкової комунікації.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не зверталася про закриття та опломбування крану ДУ 20 мм. на час ведення ремонтних робіт взагалі не було предметом судового розгляду та не має жодного відношення до суті справи.
Просила, залишити апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - ТОВ без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року без змін.
На даний відзив Фірма «Т.М.М.» - ТОВ надало свої заперечення, зазначивши, що твердження ОСОБА_2 про те, що на час виникнення факту залиття існували договірні відносини між відповідачами на підставі договору про надання послуг №46/ж3659-10 від 11 березня 2010 року не мають братися судом до уваги оскільки договір про надання послуг №46/ж3659-10 від 11 березня 2010 року не було долучено в якості доказу до матеріалів справи під час її розгляду судом першої інстанції.
Звертає увагу на те, що підпис Генерального директора Фірми «Т.М.М.» - ТОВ відрізняється від підпису, який наявний у вищевказаному договорі, що був доданий до відзиву на апеляційну скаргу.
Не погоджується апелянт і із запереченнями ОСОБА_2 своє вини по факту залиття квартири №144-145 , оскільки в матеріалах справи міститься копія Акту про залиття в квартирі АДРЕСА_1 , який і підписала ОСОБА_2 , і саме в якому чітко зазначено, що причиною намокання в квартирі №144-145 виявилось пошкодження різьбового зєднання внутрішньо квартирної розводки холодної води квартири №151 , яка є зоною відповідальності власника даної квартири, тобто ОСОБА_2 .
Також, у справі міститься копія пояснення, підписаного ОСОБА_2 , де сітко прописано, що вона готова відшкодувати 50% вартості пошкодження, вказаних в акті.
Крім цього, з детального аналізу Акту про залиття в квартирі АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року вбачається, що комісія встановила, що однією з причин залиття квартири №144-145 було пошкодження труби холодної води.
Таким чином, ОСОБА_2 як власниця квартири №151 несе тягар утримання майна та несе відповідальність за шкоду завдану третім особам, яка завдана майном, що належить ОСОБА_2 .
Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 отримувався дозвіл на переобладнання внутрішньо будинкових інженерних мереж у квартирі №151 .
Просило задовольнити його апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Фірма «Т.М.М.» - ТОВ є забудовником та організацією, що надає житлово-комунальні послуги в багатоквартирних житлових будинках, введених в експлуатацію після будівництва.
Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_7 введений в експлуатацію Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ на підставі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого розпорядженням Печерської РДА від 27 червня 2008 року №881.
Фірма «Т.М.М.» - ТОВ фактично надає послуги з технічного обслуговування будинку та санітарного обслуговування прибудинкової території.
09 серпня 2017 року в квартирі АДРЕСА_1 сталось залиття.
За фактом залиття, 29 вересня 2017 року комісією у складі керуючої ЖК «Тріумф» ОСОБА_7, інженера-енергетика ОСОБА_3 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_4 , складено Акт про залиття квартири.
Причиною залиття, згідно Акта, стало пошкодження різьбового з'єднання внутрішньоквартирної розводки холодної води квартири №151 цього ж будинку.
Окрім цього, комісією за допомогою відеопристрою через шахту було встановлено, що мало місце самовільне прокладення труби внутрішньоквартирної розводки води №151, а на трубі холодної води виявлено пошкодження, з якого стікала вода.
Комісією також встановлено, що в загальному коридорі на загальнобудинковому стояку холодної води по якому холодна вода через лічильник подається до квартири №151 (25-ий поверх) встановлено шаровий кран Ду 20 мм., який з січня 2017 року і на момент затоплення квартири №144-145 перебував у положенні «закрито».
Квартира АДРЕСА_8 належить на праві власності ОСОБА_2 .
З квітня 2012 року ОСОБА_2 постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_9 , про що свідчить довідка СТ «Берегиня».
Як стверджує ОСОБА_5 , в квартирі №151 , станом на момент залиття ніхто не проживав.
З 2017 року водопостачання до квартири перекрите шляхом закриття шарових кранів подачі холодної та гарячої води, які встановленні у шахті коридору загального користування на відгалуженні стояків холодної та гарячої води до квартири.
Факт перекриття водопостачання до квартири №151 саме з січня 2017 року зафіксовано комісією при складанні Акта про залиття від 29 вересня 2017 року.
Також встановлено, що згідно п.11.2. Договору №176ж/3в59-17 від 26 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_6 » - ТОВ та ОСОБА_2 , споживач зобов'язаний своєчасно інформувати Виконавця про виявлення несправностей в інженерних мережах, конструктивних елементах належного йому приміщення, а також у відповідності із п.11.8. зобов'язаний дотримуватися вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення ремонту, реконструкції та переобладнання приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 14.1,14.4 цього ж Договору споживач несе відповідальність згідно із законом за недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та порушення вимог житлового і містобудівного законодавства.
Відповідно до Акта про залиття від 29 вересня 2017 року, в квартирі №151 виявлено тріщину на різьбовому з'єднанні, в яке був вкручений змішувач душової кабіни, що на думку комісії і стало причиною залиття.
Також, відповідно до висновку експерта №22035/20-43 від 12 листопада 2020 року, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, проведеної за заявою ОСОБА_2 :
- згідно документальних даних (Акта про залиття квартири АДРЕСА_1 від 29 вересня 2017 року) причиною залиття квартири №144-145 , яке було виявлено 09 серпня 2017 року (задокументовано Актом від 29 вересня 2017 року), є пошкодження різьбового з'єднання внутрішньо квартирного розведення холодної води квартири №151 ;
- за умови належного виконання запірною арматурою (шаровим краном) на відгалуженні трубопроводу холодного водопостачання до квартири №151 в коридорі загального користування своїх функцій (повне вимикання подачі води в положенні «закрито»), залиття квартири АДРЕСА_1 09 серпня 2017 року не відбулося б.
При комісійному обстеженні 29 вересня 2017 року встановлено, що на горизонтальному відгалуженні від загальнобудинкового стояку холодної води, по якому холодна вода через лічильник подається до квартири №151 , встановлений шаровий кран Ду 20.
В Акті зафіксовано, що кран з січня 2017 року та на момент складання акта знаходиться у положенні «закрито».
Однак при «закритому» положенні даного крану з тріщини на різьбовому з'єднанні, в яке був вкручений змішувач душової кабіни у квартирі №151 стікала вода, в результаті чого і сталось залиття.
За таких обставин, слід дійти висновку, що шаровий кран пропускав воду, тобто був несправний.
Відповідно до п.2.3. Договору про надання послуг №199ж/3659-09 від 01 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_6 » - ТОВ та ОСОБА_1 підприємство зобов'язується забезпечувати утримання житлового будинку, обладнання та систем комунікацій.
Згідно п.п.13.3.,13.9. Договору №176ж/3859-17 від 26 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 » - ТОВ, виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків, квартир, приміщень.
Актом про залиття від 29 вересня 2017 року зафіксовано несправність шарового крану, який встановлено у коридорі загального користування в будинку, де розташовані квартири позивача та відповідача ( ОСОБА_2 ).
Несправність крану є очевидною, оскільки будучи у положенні «закрито» кран пропускав воду до квартири №151 , а звідти (враховуючи наявність тріщини на різьбовому з'єднанні) вода потрапляла на стіну, в результаті чого відбулось залиття квартири №144-145 .
Загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна позивача складає 213542,94 грн, з них: 42400,90 грн та 60792,04 грн - заміна паркетної дошки; 62400 грн - заміна облицювальної плитки; 47950 грн - заміна гіпсокартонної стіни та пов'язаних з такою заміною робіт, що підтверджується копіями: договору підряду №1/1605 на виконання робіт від 16 травня 2018 року з додатком №1 від 16 травня 2018 року до Договору підряду №1/1605 на виконання робіт від 16 травня 2018 року, акта №ОУ-0000005 здачі-прийняття робіт від 29 травня 2018 року, додатком №1 до акту №ОУ-0000005, квитанцією ПАТ КБ «Приватбанк» №0.0.1049741654.1 від 31 травня 2018 року, договору №12/01 від 12 січня 2018 року, додатком №1 від 12 січня 2018 року, товарним чеком №4 від 12 січня 2018 року, товарним чеком №4/1 від 08 лютого 2018 року, замовлення №4720 від 05 жовтня 2017 року, квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 05 жовтня 2017 року, квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 07 грудня 2017 року, договору №263/12 від 26 листопада 2017 року, додатку №1 до договору №263/12 від 26 листопада 2017 року, квитанції до прибуткового касового ордера №141 від 26 листопада 2018 року, актом №0014 приймання-передачі робіт.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи матеріальну шкоду у розмірі 213542,94 грн, витрати на проведення оцінки майна у розмірі 7000 грн, судового збору у розмірі 5735,43 грн лише з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 доведено відсутність її вини у залитті квартири позивача.
Разом з тим, коридор загального користування будинку є зоною відповідальності Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, а відтак шкода була завдана позивачу з вини останнього, у зв'язку з чим він і повинен нести відповідальність.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Статтею 10 ЖК Української РСР передбачено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.
Згідно ст.179 ЖК Української РСР, користування будинками (квартирами) державного громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45 із змінами і доповненнями встановлено, що власники житлових приміщень зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Відповідно до пп.2,6 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини, дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм.
Згідно із п.п.1.4.1.-1.4.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року з наступними змінами, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити тільки після одержання відповідного дозволу.
Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів, тощо.
Також, згідно ч.4 ст.319 ЦК України, власність зобов'язує.
За правилами ст.322 ЦК України, на власника покладається відповідальність у разі завдання шкоди третім особам, що завдана належним йому майном, а також у зв'язку із експлуатацією технічного/інженерного оснащення, по утриманню якого він також несе тягар.
Відповідно до ч.1 ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з ч.1 ст.323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При перегляді рішення суду першої інстанції, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 отримувався дозвіл на переобладнання внутрішньобудинкових інженерних мереж у квартирі №151 .
Разом з тим, відповідно до висновку експерта №24202/20-31/24203/20-31 від 05 листопада 2020 року за результатами проведення судової трасологічної експертизи, проведеної за заявою ОСОБА_2 щодо дослідження планки монтажної з водорозетками, встановлені наявні дефекти її цілісності, а саме наскрізна тріщина в корпусі однієї з наданих водорозеток.
Пошкодження не має ознак деградаційних змін матеріалу, які могли б утворитися з плином часу, а також під впливом експлуатаційних факторів, ймовірно могло утворитись під час виготовлення водорозетки - тобто є виробничим браком.
А тому, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність вини ОСОБА_2 у залитті квартири позивача.
Натомість, дослідивши докази надані сторонами в їх сукупності, а саме: висновок експерта №24202/20-31/24203/20-31 від 05 листопада 2020 року за результатами проведення судової трасологічної експертизи, висновок експерта №22035/20-43 від 12 листопада 2020 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, Договір про надання послуг 199ж/3659-09 від 01 грудня 2009 року, укладений між Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ та ОСОБА_1 , Договір №176ж/3859-17 від 26 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ, Акт про залиття від 29 вересня 2017 року, можна дійти висновку, що шкода була завдана позивачу з вини Фірми «Т.М.М.» - ТОВ.
Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ не надано, а матеріали справи не містять власних розрахунків вартості матеріальної шкоди, спричиненої позивачу.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення матеріальної шкоди у розмірі 213542,94 грн, витрат з проведення оцінки майна у розмірі 7000 грн, судового збору у розмірі 5735,43 грн з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.
За правилами частини першої-третьої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення вказаної норми процесуального права дає підстави дійти висновку про те, що апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами.
Аналіз аргументів апеляційної скарги, свідчить про те, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, заявник не згоден із рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог до нього, на обґрунтування чого ним було наведено відповідні аргументи в апеляційній скарзі, які є предметом дослідження суду апеляційної інстанції в розмінні правил частини першої-третьої статті 367 ЦПК України, та яким надана вище відповідна правова оцінка.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди не оскаржувалось, а тому апеляційним судом не переглядалось.
В решті викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дія оскаржуваного рішення була зупинена ухвалою Київського апеляційного суду від 02 червня 2022 року та у зв'язку із залишенням рішення суду першої інстанції без змін, необхідно поновити його дію.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 27 жовтня 2022 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба