Київський апеляційний суд
31 серпня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю:
особи, щодо якої винесено постанову, ОСОБА_1 ,
захисників Буняк В.П., Маляренка С.В.,
представника потерпілої Корзуна Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами захисника Маляренка С.В. та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.07.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.1224, ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, 18 червня 2022 року о 14 годині 28 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Hyundai" д/н НОМЕР_2 на вул. Дніпровська набережна, 12 в м. Києві, всупереч вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не дотримав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на нерухомий автомобіль "Ford" д/н НОМЕР_3 , водієм якого є ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.
Після цього ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 "а" ПДР.
В апеляційній скарзі захисник Маляренко С.В. просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає про недотримання суддею місцевого суду вимог закону стосовно всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, внаслідок чого ОСОБА_1 безпідставно визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень.
Захисник вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог п.п.2.10 "а", 13.1 ПДР, враховуючи визначення термінів "безпечна дистанція", "безпечний інтервал" та "залишення місця дорожньо-транспортної пригоди" в п.1.10 ПДР. Єдиний свідок у справі ОСОБА_3 суду пояснив, що не бачив зіткнення, а лише бачив, як захитався автомобіль "Ford", коли автомобіль "Hyundai" паркувався поруч. Його підзахисний місце ДТП не залишав та не вчинював дій, спрямованих на приховування факту пригоди або будь-яких обставин. За позицією ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Hyundai" на паркінгу ТРЦ "River Mall", він намагався припаркуватися, і коли зрозумів, що не зможе відчинити двері, виїхав назад та припаркувався у більш зручному місці приблизно через 5-7 місць. Під час паркування ОСОБА_1 контакту з іншим автомобілем не відчув, наміру залишати місце події у нього не було, протягом кількох годин перебував у торговому центрі, але під час оформлення матеріалів справи його ніхто не повідомив про ДТП. Те, що автомобіль "Hyundai" знаходився на паркувальному майданчику трохи далі, вбачається з пояснень свідка ОСОБА_2 та рапорту інспектора поліції.
Також звертає увагу, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.1224 КУпАП, характеризується умисною формою вини. Водночас, як встановив суд, після ДТП ОСОБА_1 перебував на місці пригоди (припаркувався поруч) і не розумів та не усвідомлював того, що він можливо став учасником ДТП, про що дізнався лише через деякий час, тобто не мав на меті приховувати факт ДТП (у разі її виникнення) або обставини її скоєння (у разі її скоєння). Отже, умисел на вчинення цього правопорушення у ОСОБА_1 відсутній, і доказів, які б свідчили про зворотнє, немає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діянні складу адміністративних правопорушень. Дійсно, 18 червня 2022 року близько 14 години 30 хвилин він приїхав на автомобілі "Hyundai", який належить його матері, на паркінг ТРЦ "River Mall" і намагався припаркуватись. Однак, заїхавши на пів переднього корпусу автомобіля, переконався, що залишити його буде незручно через невелику відстань до сусідніх автомобілів. Тому, не закінчивши маневр, увімкнув задню передачу, повільно рухаючись, залишив це місце, знайшов більш зручне та направився до торгового центру, де перебував приблизно до 17 години 50 хвилин. Автомобіль він не пошкоджував і зіткнення не відчув. 30 червня 2022 року його матері зателефонували з Управління патрульної поліції у м. Києві для надання інформації з приводу ДТП, яка мала місце 18 червня 2022 року на паркінгу ТРЦ "River Mall", вони прибули для надання пояснень, після чого щодо нього було складено протоколи про адміністративне правопорушення.
Посилаючись на Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, ОСОБА_1 зазначає, що поліцейськими жодних дій з метою фіксації в схемі місця ДТП видимих (зовнішніх) пошкоджень автомобіля "Hyundai" вчинено не було. Розташування автомобіля "Hyundai" у схемі не зафіксовано, його огляд не проведено, а дані в рапорті про те, що зв'язатися з водієм цього автомобіля не вдалося, безпідставні, оскільки в торговому центрі працює служба оповіщення відвідувачів.
Що стосується пояснень свідка ОСОБА_3 в суді першої інстанції, то він побачив, що автомобіль "Ford" нібито захитався, коли автомобіль "Hyundai" виїжджав з незручного місця, і самого зіткнення не бачив. Вийшовши з свого автомобіля, свідок побачив подряпину на автомобілі "Ford". Разом з тим, на запитання захисника Красіков Д.В. відповів, що не впевнений, що саме автомобіль "Hyundai" спричинив це пошкодження, і пошкоджень на автомобілі "Hyundai" він не бачив. Однак суд у постанові вказав, що нібито свідок особисто бачив, як автомобіль "Hyundai" здійснив наїзд на автомобіль "Ford", не дав оцінку його ( ОСОБА_1 ) поясненням про те, що його цивільна відповідальність застрахована і що місце ДТП він не залишав, оскільки автомобіль "Hyundai" знаходився поруч через кілька місць. Поза увагою суду залишилося і те, що протоколи про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП та рапорт складені різними особами, чим не дотримано вимог закону. З огляду на викладене вважає, що пояснень свідка недостатньо для висновку про його винуватість, у зв'язку з чим суд повинен був витлумачити усі сумніви на його користь.
Вислухавши пояснення захисників Буняк В.П., Маляренка С.В. і ОСОБА_1, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити; пояснення представника потерпілої Корзуна Д.Л., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, вважаю, що в їх задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в протоколах про адміністративні правопорушення, в яких детально викладено обставини і суть вчинених ОСОБА_1 правопорушень, поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , схемі місця ДТП та світлинах, рапорті інспектора патрульної поліції.
Так, відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 18 червня 2022 року, підійшовши до автомобіля "Ford", який він припаркував на паркінгу ТРЦ "River Mall", виявив подряпини лівої частини переднього бамперу та записку на склі очевидця ДТП, в якій йшлося про те, що зіткнення з його автомобілем здійснив автомобіль "Hyundai" д/н НОМЕР_2 . Також очевидець залишив свій номер телефону. На автомобілі "Hyundai" д/н НОМЕР_2 , припаркованому неподалік, він виявив свіжі подряпини.
Свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції дав пояснення про те, що 18 червня 2022 року на паркінгу ТРЦ "River Mall" став очевидцем того, як автомобіль "Hyundai" д/н НОМЕР_2 здійснив наїзд на припаркований автомобіль "Ford" д/н НОМЕР_3 . При цьому було чути характерний скрегіт від удару. Він сфотографував реєстраційний номер автомобіля "Hyundai" на мобільний телефон. Після цього вказаний автомобіль поїхав у невідомому напрямку, а він оглянув автомобіль "Ford", виявив подряпини та залишив власнику цього автомобіля записку на склі.
Згідно з рапортом інспектора патрульної поліції по прибуттю на виклик про ДТП на паркінг ТРЦ "River Mall" до них звернувся ОСОБА_2 , який пояснив, що водій автомобіля "Hyundai" д/н НОМЕР_2 здійснив наїзд на його автомобіль "Ford" та з'їхав з місця події. Про ДТП ОСОБА_2 дізнався від свідка, який залишив записку. На автомобілі "Hyundai" виявили пошкодження, зв'язатися з водієм не представилось можливим.
Як вбачається зі схеми місця ДТП та світлин, на припаркованому в ТРЦ "River Mall" автомобілі "Ford" виявлено пошкодження у виді подряпин на передньому бампері зліва, а на автомобілі "Hyundai" - подряпини в ділянці лівих задніх дверей та арки лівого заднього колеса.
Оскільки вказані докази узгоджуються між собою, суддя місцевого суду правильно взяв їх до уваги і відкинув пояснення ОСОБА_1 , який заперечив свою причетність до ДТП.
Протокол про порушення ОСОБА_1 вимог п.13.1 ПДР, що виразилося в недотриманні безпечної дистанції, не складався.
За визначенням у п.1.10 ПДР терміну "безпечний інтервал" - це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , намагаючись припаркувати автомобіль біля нерухомого об'єкта - автомобіля "Ford", не дотримав таку відстань до бокової частини останнього, протокол про адміністративне, передбачене ст.124 КУпАП, яке виразилося в недотриманні ним вимог вказаного пункту, складений правильно.
Захисник стверджує, що свідок ОСОБА_3 безпосередньо зіткнення не бачив, а лише бачив, як автомобіль "Ford" захитався, коли біля нього паркувався автомобіль "Hyundai". У той же час, вказаних пояснень, у тому числі про характерний скрегіт, який має місце при ковзному зіткненні, в сукупності з поясненнями свідка ОСОБА_2 та зафіксованими пошкодженнями на обох транспортних засобах, які узгоджуються з поясненнями свідка та ОСОБА_1 в частині напрямку руху керованого останнім автомобіля "Hyundai", є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 не відібрання працівниками поліції пояснень у свідка за наявності інформації про його присутність на місці ДТП за умови заслуховування його пояснень безпосередньо судом не впливає на законність постанови судді.
Не погоджується суд апеляційної інстанції і з посиланнями захисника на те, що ОСОБА_1 не залишав місце події.
За визначенням у п.1.10 ПДР терміну "залишення місця дорожньо-транспортної пригоди" - це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
У відповідності з п.2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій, серед іншого, зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог п.9.10 ПДР, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, тощо.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 припаркував автомобіль неподалік на цьому ж паркінгу, жодної з цих дій він не вчинив, у зв'язку з чим поліцейські проводили заходи для встановлення особи водія, причетного до ДТП, і такими діями ОСОБА_1 намагався приховати факт ДТП, що може бути вчинено лише з прямим умислом.
ОСОБА_1 не зупинив транспортний засіб на місці пригоди, і лише цим можна пояснити дії працівників поліції, які не оглянули автомобіль "Hyundai" після прибуття на виклик. Водночас, пошкодження на вказаному автомобілі зафіксовані світлинами. Що стосується доводів в апеляційній скарзі порушника, що поліцейські не намагалися його розшукати через службу оповіщення відвідувачів торгівельного центру, то з цього приводу представник потерпілої слушно звернув увагу у запереченнях на апеляційну скаргу, що відповідно до пояснень ОСОБА_1 він відвідував кінотеатр.
Вимогами закону не заборонено оформлення кількома поліцейськими матеріалів справи про адміністративне правопорушення. А тому посилання ОСОБА_1 на незаконність таких дій є його суб'єктивною інтерпретацією вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник Маляренко С.В. заявив клопотання про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів та покриттів) для встановлення, того, чи наявні в місці пошкоджень автомобіля "Hyundai" сліди (нашарування) або частинки лакофарбового покриття, що мають спільну родову (групову) належність із слідами (нашаруваннями) або частинками лакофарбового покриття переднього бамперу автомобіля "Ford", і навпаки. Підстав для призначення вказаної експертизи не вбачається, зважаючи на тривалий проміжок часу, який пройшов від дня ДТП, і перебування транспортних засобів у постійному користуванні обох водіїв.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.1224, ст.124 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП. Судом правильно застосовано і положення ст.36 КУпАП при визначенні виду та розміру стягнення за вчинення кількох адміністративних правопорушень.
Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційні скарги захисника Маляренка Сергія Володимировича і ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 /двохсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 /три тисячі чотириста/ гривень, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.1224, ст.124 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн