Ухвала
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 761/32911/20
провадження № 61-10002ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа: Професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про розірвання трудового договору, стягнення премії та середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ДП «Адміністрація морських портів України» розірвати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація морських портів України» за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, з 04 вересня 2020 року, у зв'язку з невиконанням законодавства про працю, умов колективного та трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, відповідно до статті 44 КЗпП України.
Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2, 3, 4 квартали 2019 року та за 1, 2, 3 квартали 2020 року в загальному розмірі 165 000 грн.
Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, в розмірі середнього заробітку за час затримки: з 04 вересня 2020 року по 31 серпня 2021 року, у розмірі 336 819,08 грн. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу ДП «Адміністрація морських портів України» задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У жовтні 2022 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки,
що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду
з цим позовом).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що позов містить вимогу немайнового характеру (про розірвання трудового договору) заявник за подання касаційної скарги має сплатити 1 681,60 грн (840,80 грн * 1 вимога * 200%) та вимогу майнового характеру (про відшкодування моральної шкоди) заявник за подання касаційної скарги має сплатити 500 грн(25 000 грн * 1 % * 200%)
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, до касаційної скарги заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору, в якій заявник посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу за попередній календарний рік.
Дослідивши клопотання, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору та його зменшення, з огляду на таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але
не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами
є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком
до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої
чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх
чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними
чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати
на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 ,про зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору, суд бере до уваги, предмет спору.
Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або його зменшення, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом
і судом.
За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору або його зменшення,слід відмовити.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова