Ухвала
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 381/702/20
провадження № 61-7667ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно,
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) засобами поштового зв'язку 16 серпня 2022 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) продовжено строк на усунення недоліків.
25 жовтня 2022 року Верховним Судом зареєстровано клопотання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усунення недоліків
Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
Касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка підписана представником Довгань О. О., не відповідає вимогам частини третьої статті 392 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), оприлюдненої 20 жовтня 2022 року, вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
26 серпня 2022 року справа № 381/702/1209 надійшла до Верховного Суду.
В матеріалах справи та касаційного провадження наявна копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), згідно відомостей якої: Довгань О. О. має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреностей.
Проте до касаційного провадження не додано та немає у матеріалах справи документа, який би засвідчував можливість підписанта діяти у суді від імені особи, яка подає касаційну скаргу, за правилами його самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника.
Наявність у ЄДР даних про іншу особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи (не керівника або члена органу управління, уповноважених представляти юридичну особу), не впливає на обов'язок такої особи підтвердити свої повноваження діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень, яких ЄДР не визначає.
На підставі викладеного, згідно пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка підписана Довгань О. О., на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 рокупідлягає поверненню, у зв'язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар