27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №280/3607/20
адміністративне провадження №К/9901/19159/21, №К/9901/17850/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., у порядку підготовки до касаційного розгляду справи № 280/3607/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Ухвалами від 24 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у цій справі.
За правилами частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
У касаційних скаргах Офісу Генерального прокурора та Запорізької обласної прокуратури містяться клопотання про розгляд справи за участю їхніх представників.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Ekbatani проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив ЄСПЛ, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд.
Окрім того, практика ЄСПЛ з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи № 280/3607/20 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Проаналізувавши матеріали касаційних скарг та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суддя-доповідач дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Таким чином суддею-доповідачем згідно зі статтею 340 КАС України проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду та вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345, 375 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотань Офісу Генерального прокурора та Запорізької обласної прокуратури про розгляд справи за участю їхніх представників.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Справу № 280/3607/20 призначити до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 31 жовтня 2022 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких (Московська), 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду